Економіка / Облік і аудит

Цивак Ю.Ю.

Науковий керівник Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Державний фінансовий контроль: сутність та призначення

Анотація. Держава має значний арсенал методів регулювання економічної системи. Серед інших методів державний фінансовий контроль відіграє суттєву роль в регулюванні вагомої складової економічної системи – бюджетної системи держави.

Постановка проблеми. Розвиток економіки, соціальної сфери та суспільства на сучасному етапі потребує нового концептуального підходу до оцінювання контрольної діяльності в їх розвитку, який необхідно і доцільно забезпечити не лише за рахунок простого нарощування відповідного ресурсного забезпечення, а й за наявності адекватного дієвого контролю за формуванням і використанням ресурсної бази.

Сьогодні доволі важливим і актуальним є питання розбудови і становлення цілісної системи державного фінансового контролю в Україні, без вирішення якого неможливо забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток, реальне реформування бюджетної системи та системи соціального забезпечення.

Мета статті. Метою статті є визначення сутності контролю як поняття, виявлення впливу фінансового контролю на державне регулювання економіки, з’ясування об’єктів фінансового контролю на макро- і мікрорівні.

Аналіз дослідження і публікації. Питання теорії фінансового контролю досліджували українські економісти: Н.С. Балабан, М.Т. Білуха, А.В. Бодюк, Ф.Ф. Бутинець, П.К. Германчук, М.М. Каленський, Є.В. Калюга, Є.М. Романів, М.В. Романів, Н.І. Рубан, І.Б. Стефанюк, Б.Ф. Усач, В.О. Шевчук та інші. Наукові здобутки зазначених вчених є вагомим внеском у теорію, методологію та організацію фінансового контролю. Проте питання теоретичної концептуалізації державного фінансового контролю не знайшли свого остаточного вирішення і ще довгий час будуть предметом дискусій фахівців у цій сфері.

Результати дослідження. Як в теоретичному, так і в практичному значенні питання формування системи державного фінансового контролю в Україні набуває особливо важливого значення, оскільки вона є однією зі складових устрою влади в державі, необхідним елементом демократичного керування суспільними, і насамперед фінансовими ресурсами.

Сьогодні можна констатувати той факт, що за роки реформ не вдалося створити ефективної системи державного контролю та регулювання. На низькому рівні знаходиться організація і стан фінансового контролю, що негативно впливає на економіку України. З метою виходу з цієї ситуації необхідно визнати, що зміцнення та розвиток інститутів державного управління та правопорядку є одним із основних пріоритетів політичних і соціально-економічних реформ, де основна складова – це вирішення комплексу проблем організації механізму управління у фінансовій, податковій сферах та бюджетного регулювання. За допомогою контролю за оптимальним формуванням та ефективним використанням фінансових ресурсів держави, за поведінкою тих, хто приймає відповідні управлінські рішення з цих питань, забезпечується стабільність фінансово-бюджетних відносин.

Дуже актуальними та важливими на сучасному етапі є питання формування в нашій країні ефективного державного фінансового контролю, який би функціонував як цілісна система, з огляду на його значущість у забезпеченні життєдіяльності держави, виключивши негативний вплив суто відомчого підходу. Адже сьогодні одним із головних недоліків діючої системи державного фінансового контролю в Україні є її змістовна й організаційна роздрібненість на окремі ізольовані ланки, відсутність єдиної методологічної бази та технології здійснення державного фінансового контролю, спільного інформаційного простору контрольних органів. Усе це перешкоджає розробленню ефективної політики, у результаті чого в Україні досі відсутній базовий закон про основи державного фінансового контролю, норми якого б нарешті чітко визначили сутність державного фінансового контролю, його предмет та види, форми, способи і методи його проведення, дали б однозначні визначення контрольної перевірки та інших контрольно-аналітичних заходів.

Серед усіх проблем, пов’язаних із здійсненням державного фінансового контролю, центральне місце посідає проблема ефективності, а саме ефективності використання бюджетних коштів і державної власності та ефективності самого державного фінансового контролю.

Аналіз результатів проведених впродовж 2008 року контрольно-аналітичних заходів свідчить, що більшість бюджетних правопорушень продовжують мати системний характер, вони повторюються із року в рік. Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягів порушень у минулому році були бюджетні правопорушення, які можна класифікувати так: використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства; використання бюджетних коштів без належних нормативно-правових підстав; планування з порушенням чинного законодавства; використання коштів Державного бюджету України з порушенням Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»; незаконне виділення коштів з резервного фонду державного бюджету; відволікання коштів держбюджету у дебіторську заборгованість; наявність завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів у зв’язку з необґрунтованим складанням кошторисних призначень; нецільове використання коштів, передбачених держбюджетом на капітальні вкладення; втрати Державного бюджету внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень; порушення, пов’язані з неналежним веденням бухгалтерського обліку; бюджетні правопорушення, пов’язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо.

Рис. 1. Обсяги виявлених Рахунковою палатою бюджетних правопорушень, неефективного використання бюджетних коштів, порушень та недоліків адміністрування доходів державного бюджету [6, с.3]

Що стосується порушень, які характеризують неефективне використання державних коштів, то вони набули системного характеру, повторюються з року в рік. Так, найхарактернішими були такі: неефективне використання та втрати бюджетних коштів внаслідок прийняття необґрунтованих управлінських рішень; неефективне управління коштами через недоліки в плануванні або відсутність обґрунтованого прогнозування і планування; неефективне використання коштів шляхом тривалого їх утримання без використання; неефективне використання коштів спеціального фонду державного бюджету; неефективне використання коштів на проведення науково-дослідницьких робіт;

неефективне використання коштів на придбання основних засобів (обладнання); неефективне використання коштів сплачених відсотків за залученими кредитами та штрафних санкцій тощо.

Основними порушеннями та недоліками при адмініструванні доходної частини державного бюджету, виявленими у минулому році, були: недоотримання податків та зборів внаслідок звуження податкової бази; неналежний контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та виконанням умов надання пільг; неправомірне списання та реструктуризація податкового боргу тощо.

Висновки. Аналіз впливу фінансового контролю на ефективність організації економіки, уточнення узагальнень змісту державного фінансового контролю як фінансово-економічної категорії науки "державне управління", оцінка контрольних функцій, які здійснюються різними контролюючими органами у державі, дають змогу зробити висновок, що в Україні давно назріла потреба в розробленні нормативно-правової бази регулювання фінансово-контрольної діяльності держави.

Список літератури

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.: Атака, 2006. – 368 с.

2. Бакаєв О.О., Гриценко В.І., Бажан Л.І. та інші. Економіко-математичні моделі економічного зростання. – К.: Наукова думка, 2005. - 189 с.

3. Запатріна І.В. Бюджетний механізм економічного зростання. – К.: Ін-т соц.-ек. стратегій, 2007. - 528 с.

4. Тимохин В.Н. Методология моделирования экономической динамики. – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2007. - 269 с.

5. Чечетов М.В., Чечетова Н.Ф., Бережна А.Ю. Бюджетний менеджмент: Навч. посіб. В 2-х ч. Ч.1. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 560 с.

6. Чугунов І.Я. Федосов В.М. Державний внутрішній фінансовий контроль: стратегія розвитку // Фінанси України. – 2009. - №4 – С.3-12