Економіка / Облік і аудит

Клімова В.В.

Науковий керівник Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Переваги фінансового аудиту над ревізією

В умовах ринкової економіки і переходу підприємств на різні умови господарювання аудит став невід’ємним супутником ефективного функціонування підприємств. Ревізія являє собою процес пошуку і є важливою процедурою та функцією фінансово-господарського контролю.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і в суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому [2, с. 174].

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально-відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України [2, с.174].

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться.

В останні роки в нашій державі крім так званого незалежного аудиту введено державний фінансовий (фінансово-господарський) аудит. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ визначені постановою Кабінету міністрів України від 31.12.2004р. № 1777. Такий державний фінансовий аудит потребує нової ідеології і підходів до проведення контролю, нових вимог і завдань. За цих умов важливим є перехід від чисто контрольних процедур до оцінки систем. Поряд з цим під час державного фінансового аудиту важливе значення має допомога з боку органів державної контрольно-ревізійної служби бюджетній установі щодо попередження правопорушення та забезпечення достовірної фінансової звітності [3, с.9].

Основна відмінність ревізії від аудиту полягає в тому, що ревізія (чи фінансово-господарської діяльності в цілому, чи окремих її питань) здійснюється час від часу, з періодичністю у декілька років, та суцільним порядком за певний період, тоді як аудит проводиться на щорічній основі виключно за результатами оцінки ризиків, визначення суттєвого в об’єкті аудиту.

Основною перевагою фінансового аудиту порівняно з ревізією є постійна (на щорічній основі та впродовж бюджетного року) робота із суб’єктом господарювання, що дає такий результат:

- краще розуміння суб’єкта господарювання;

- кращі стосунки із суб’єктом господарювання;

- можливість своєчасного виправлення недоліків [3, с.9].

Слід підкреслити, що фінансово-господарський аудит у жодному разі не повинен перетворитися на чотири (впродовж одного бюджетного року) ревізії діяльності бюджетної установи за попередній квартал.

При фінансово-господарському аудиті:

- увагу перенесено з детальної перевірки окремих операцій на оцінку внутрішньогосподарського контролю установи;

- особливого значення набувають оціночні судження аудитора;

- більше використовуються статистичні методи та аналітичні процедури;

- широко використовуються інформаційні технології.

Мета ревізії (за міжнародною термінологією – інспектування) – знайти порушення і покарати винних. Мета ж аудиту – попередження порушень та надання рекомендацій.

Науковці визначають основні відмінності фінансового аудиту. Проаналізуємо, на наш погляд, найбільш важливі з них.

По-перше, в аудиті багато часу відводиться на планування і прогнозування (попереднє та остаточне).

- базою фінансового аудиту є визначення суттєвого в об’єкті аудиту та оцінка ризиків щодо кількісних та якісних показників;

- - якщо ревізія здійснюється знизу доверху (від первинного документа до фінансової звітності, від рядового бухгалтера чи матеріально відповідальної особи до керівника), то фінансовий аудит проводиться виключно зверху донизу (слід починати з вищого керівництва).

Таким чином на відміну від ревізії, об’єктом контролю якої є операції та первинні документи, при фінансовому аудиті досліджується якість (надійність) систем.

Незважаючи на існування різних визначень питомої ваги робочого часу, що припадає на кожний етап ревізії та на кожен етап аудиту, уважаємо, що розподіл робочого часу можна представити у таких стадіях (етапах). Такий розподіл робочого часу пояснюється такими причинами.

Фінансово-господарський аудит проводиться впродовж бюджетного року і кожне зауваження, кожна пропозиція чи рекомендація аудитора неодноразово обговорюються. Тобто в ідеалі звіт матиме невеликий обсяг тексту, адже у звіті не відображатимуться недоліки і порушення, які виправлені бюджетною установою протягом бюджетного року та правильно відображені (відкориговані) у фінансовій звітності. Тому на складання, узгодження і підписання аудиторського звіту відводиться небагато часу.

Реалізація матеріалів ревізії включає низку різноманітних дій: підготовку листування та інформування вищого органу, передачу матеріалів до правоохоронних органів, застосування заходів впливу та фінансових санкцій, визначених Бюджетним кодексом, у разі виявлення бюджетних правопорушень тощо. Реалізація матеріалів фінансово-господарського аудиту, за якого бюджетною установою усунуто виявлені аудитором недоліки (порушення) та складено річну фінансову звітність з урахування поданих упродовж року аудиторських пропозицій, значно спрощується.

І найголовніше, мінімізувати кількість робочих днів, що витрачається на проведення контрольних процедур безпосередньо на об’єкті контролю можливо лише тоді, коли в результаті ретельної підготовчої роботи аудитор достеменно знає, скільки і яких операцій (документів тощо) йому необхідно і водночас достатньо перевірити для надання обґрунтованого висновку.

Таблиця 1

Етапи контрольних заходів при підготовці та проведенні	Ревізія	Аудит
Підготовчий етап	5-10%	20%
Проведення контрольних процедур безпосередньо на об’єкті	70%	60%
Складання, узгодження та підписання узагальнюючого документа		10%
Реалізація матеріалів	25-30%	10%
Всього	100%	100%

Важливе значення під час аудиту має його планування, що визначає загальну стратегію аудиту, обсяги і терміни проведення та процедури, які застосовуватимуться під час аудиту.

Таким чином, в умовах функціонування державного фінансового аудиту:

1. Камеральна перевірка звітності та моніторинг операцій є важливим інструментом для відбору ризикових операцій.

2. У зв’язку з тим, що в інших країнах фінансовий аудит не здійснюється камерально, тому вихід державного аудитора в бюджетну установу також повинен бути постійно діючим і за будь-яких умов аудитор повинен зібрати достатню кількість достовірних та обґрунтованих доказів про рівень надійності системи внутрішньогосподарського контролю, яка діє в бюджетній установі та визначити, наскільки здатна ця система попередити, зафіксувати помилки та вчасно їх виправити.

3. Ширше впроваджувати при проведенні державного фінансового аудиту методи анкетування, тестування та документальні методичні прийоми контролю, а також інформаційні технології.

Список літератури

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна» від 15.12.2005, № 3202 – ІV

2. Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ: проблеми та шляхи запровадження. Науково-практична конференція. Доповіді, виступи / Стефанюк І.Б., Рубан Н.І. та інші – К.: Піраміда, 2005, 144 с.

3. Бараніна-Закірова М.В. Запровадження державного аудиту в практику роботи органів ДКРС // Фінансовий контроль. – 2010. - №3 – С. 9-13.