Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Флегантова А.Л.

Аспірант, Полтавська державна аграрна академія, Україна

Інвестиційний клімат України

Постановка проблеми

Розвиток сучасної економіки важко уявити без ефективної інвестиційної діяльності [4 с. 156]. Стан інвестиційної діяльності значної частини суб’єктів господарювання внаслідок економічної кризи погіршується, що стримує структурну перебудову економіки та перешкоджає своєчасному вирішенню нагальних соціально-економічних потреб у державі [5 с. 9]. В зв’язку з цим розв’язання проблем інвестування є одним із найважливіших завдань сьогодення. Активізація інвестиційного процесу є вирішальною умовою успішного продовження соціально-економічних перетворень [3 с. 64].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання щодо інвестиційного іміджу та інвестиційної привабливості, поліпшення інвестиційного клімату та активізації інвестиційного потенціалу для залучення інвестиційних ресурсів, оцінки інвестиційного середовища висвітлені у працях вітчизняних вчених О.В. Гаврилюка [1, 2], О.К. Малютіна [3], В.С. Марцина [4], К.В. Паливоди [5].

Постановка завдання

Завданням даного дослідження є аналіз стану інвестиційних процесів та головних рис інвестиційно-підприємницького клімату України, його позитивних та негативних сторін, а також виявлення інвестиційно-привабливих галузей.

Виклад основного матеріалу

Протягом останніх років Україна отримує чималі валютні надходження з різних джерел [5 с. 36]:

- доходи від експорту;

- надходження іноземної валюти від заробітчан;

- інвестиційні вкладення із-за кордону, в т. ч. придбання підприємств і фінансових установ іноземними інвесторами;

- державні й комерційні іноземні запозичення;

- доходи від іноземного туризму, митні ті інші збори тощо.

Але незважаючи на значний приріст, іноземні інвестиції, як і раніше, продовжують відігравати досить незначну роль у розвитку української економіки. Згідно з даними Держкомстату, в 2007 році з усіх інвестиційних вкладень усередині країни, включаючи кошти українських компаній і держбюджету, частка іноземних інвестицій у структурі капіталовкладень ледь досягла 2,7 %. У галузевому розрізі лідирують інвестиції у фінансові установи, насамперед банки – 16,3 %, підприємства торгівлі, з ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 10,4%, в організації, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям, - 8,6% [1 с. 80].

У регіональному плані основний потік прямих іноземних інвестицій направляється в Київ і східні регіони. У цьому контексті постає проблема більш рівномірного їх розосередження, у т. ч. за рахунок залучення в Західну Україну, до якої є певний інтерес інвесторів з Польщі, Румунії та країн Балтії, особливо представників дрібного і середнього бізнесу. Тут інтенсивно розвивається текстильна і харчова промисловість та дистрибуція, має перспективи місце машинобудування, наприклад, складання автомобілів та автобусів [1 с. 80].

Привабливість України як об’єкта для інвестицій іноземного капіталу можна охарактеризувати на основі такого сценарію вкладання коштів: найбільшою популярністю користуються галузі, які переживають піднесення і зорієнтовані на внутрішнє споживання (зв'язок, банківська сфера і страхування, будівництво готелів і офісів, складів і доріг) [2 с. 80].

Фінансовий сектор є привабливим для зовнішнього інвестора завдяки вищім порівняно з європейськими країнами процентними ставками і значним темпам динаміки банківської діяльності [2 с. 81].

Певною привабливістю відзначається і сфера високих технологій. Яка хоча і здається повністю насиченою, хоча й швидкозростаючою, але не придатною для іноземців галуззю. Однак, це не відповідає дійсності: незважаючи на наявність великих місцевих компаній – «Київстар» і «UMC-MTC», що разом контролюють 85% ринку, - тут відкриваються можливості для нових операторів, оскільки дуже велика частка населення (близько 40%) ще не охоплена діючими операторами. На особливу увагу інвесторів заслуговують постачальники стаціонарного й альтернативного каналів зв’язку і 3G послуг, які можуть скласти сильну конкуренцію GSM – операторам [2 с. 82].

Географічне положення України сприяє інвестиційним потокам завдяки її близькості як до Європи, так і до центральної Азії і, звичайно, до Росії. Чорноморські порти, які не замерзають дозволяють транспортувати вантажі з південних до північних країн, із країн Балтії до Чорного моря і далі – на Близький схід. До цього можна додати, безумовно, й сухопутні кордони з 8-ма країнами і понад 2700-кілометрову берегову лінію. При чому все це розташоване в самому центрі Європи і визначає природні конкурентні переваги. Таким чином, в Україні вигідно розвивати виробництво, як для внутрішнього ринку з його високим попитом, так і для експорту в різних напрямках. Це формує подвійну перевагу, оскільки існує можливість будівництва великих заводів для подальшого продажу частини продукції на місці, а іншої – для вивезення за кордон [2 с. 79].

Експертами ООН також відзначено наявність вигідних умов для припливу в Україну прямих іноземних інвестицій: її віднесено до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн. Один із найбільших інвестиційних банків світу «Morgan Stanley» (США) в березні 2008 року також включив Україну до списку найпривабливіших для інвестування країн (серед інших – Росія, Хорватія, Сербія) [1 с.71].

Не менш важливе значення для інвестиційної привабливості мають доходи населення. Згідно з даними Нюрнберзького інституту ринкових досліджень (Німеччина), у 2007 році Україна посіла передостаннє, 39-те, місце в рейтингу за купівельною спроможністю на душу населення в Європі, однак при цьому демонструє найшвидші на континенті темпи зростання цього показника: за рік добробут українців підвищився на 27 %, на 300 євро на людину, а купівельна спроможність зросла до 1487 євро [1 с. 72].

Але існують також і деякі недоліки. Статус української економіки ґрунтується на декількох складових, серед яких величина території, наявність кваліфікованої робочої сили і якість вищої освіти. Але варто визнати, що цих конкурентних переваг у сучасній глобальній економіці вже недостатньо [2 с. 79].

Структура доходів, у якій найбільша частина йде на трансферні виплати несприятлива для інвестицій. Незважаючи на збільшення масштабів операцій зі зміни приватних власників цей чинник підвищення ефективності не можна вважати достатньо розвиненим [4 с. 10].

Висновки

1. Протягом останніх років Україна отримує чималі валютні надходження з різних джерел, але іноземні інвестиції, відіграють досить незначну роль. Основний потік прямих іноземних інвестицій направляється в Київ і східні регіони.

2. До позитивних аспектів розвитку інвестиційної діяльності слід віднести те, що Україну віднесено до двадцятки найпривабливіших для прямих іноземних інвестицій країн (ООН), включено до списку найпривабливіших для інвестування країн («Morgan Stanley» (США)).

3. До негативних сторін розвитку інвестиційної діяльності належать: низький рівень прибутковості підприємств, структура доходів, у якій найбільша частина йде на трансферні виплати недостатність конкурентних переваг.

4. До інвестиційно привабливих для зовнішніх інвесторів галузей належать: фінансовий сектор (вищі порівняно з європейськими країнами процентні ставки, значні темпи динаміки банківської діяльності), сфера високих технологій (можливості для нових операторів зв’язку, постачальники стаціонарного й альтернативного каналів зв’язку).

Список використаних джерел:

1. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / Гаврилюк О.В. // Фінанси України. - №2. – 2008. – с. 68 – 81.

2. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / Гаврилюк О.В. // Фінанси України. - №3. – 2008. – с. 79 – 93.

3. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні / Малютін О. К. // Фінанси України. - №11. – 2008. – с. 64 – 74.

4. Марцин В.С. Активізація інноваційного потенціалу економіки України / Марцин В.С. // Проблеми науки. - №7. – 2009. – с. 9 – 14.

5. Паливода К. В. Валютні резерви держави як інвестиційний ресурс / Паливода К.В. // Фінанси України. - №10. – 2009. – с. 36 – 42.