Пойда Ю.М.

Полтавська державна аграрна академія

Біологічні активи:

проблеми визначення справедливої вартості

Біологічні активи як засоби виробництва сільськогосподарської продукції відіграють важливу роль у забезпеченні розвитку економіки в цілому та аграрного розвитку зокрема. Облік біологічних активів регулює Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку «Біологічні активи» (далі – П(С)БО 30), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790 [1]. Проте, методологічні засади бухгалтерського обліку викликають численні труднощі облікової роботи на сільськогосподарських підприємствах.

Метою статті є дослідження методологічних засад бухгалтерського обліку в сільському господарстві в частині оцінки біологічних активів за справедливою вартістю з використанням цін активного ринку.

Згідно п. 13 П(С)БО 30 передбачено, що справедлива вартість біологічного активу ґрунтується на цінах активного ринку. За справедливою вартістю сільськогосподарська продукція оцінюється на момент її прибуткування, зменшеною на очікувані витрати на місці реалізації.

Проте, складність оцінки продукції рослинництва за справедливою вартістю при первісному визнанні викликана рядом обставин:

- постійною зміною цін протягом збирання урожаю, у результаті чого вони суттєво відрізнятимуться по окремих приймальних пунктах;

- складністю, в окремих випадках неможливістю визначити рівень якості продукції в момент її первісного визнання, зокрема: класу пшениці, соняшнику тощо;

- потребою більш тривалої обробки продукції, яку передбачається використовувати на насіння, що призводить до неможливості визначення її якості в момент оприбуткування.

Первісне визнання продукції тваринництва має також складнощі, сутність яких полягає в тому, що:

- спостерігаються суттєві коливання цін на продукцію впродовж року;

- не обґрунтоване визначення справедливої вартості оцінки приросту живої маси молодняка тварин та тварин на відгодівлі, оскільки реалізаційні ціни на тварин, знятих з відгодівлі, суттєво відрізняються від собівартості тварин у період вирощування;

- на окремі види продукції відсутні реалізаційні ціни (приплід тварин, приріст окремих її видів тощо);

- за методикою оцінки молодняка тварин неможливо визначити ефективність реалізації тварин із тривалим виробничим циклом, зокрема, великої рогатої худоби, свиней тощо, оскільки виручку від реалізації необхідно порівнювати з оцінкою тварин при останньому зважуванні за справедливою вартістю, визначеною за діючими цінами.

Побічна сільськогосподарська продукція рослинництва (солома, гичка, стебла кукурудзи і соняшнику, капустяного листя тощо) за умови відсутності на неї активного ринку, може бути оцінена за нормативними витратами на збирання, транспортування, переміщення, скиртування та інші витрати, пов’язані із заготівлею такої продукції. Це стосується й галузі тваринництва.

Біологічні активи, які перебувають на відгодівлі з метою їх подальшої реалізації, або напрям використання яких не визначено, оцінюються відповідно до вимог П(С)БО 16 «Витрати».

Сільськогосподарську продукцію після її первісного визнання та додаткові біологічні активи, які не беруть участі у сільськогосподарській діяльності, оцінюють та відображають відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

З метою організації ефективного бухгалтерського обліку біологічних активів та сільськогосподарської продукції, підприємству доцільно проаналізувати можливі доступні джерела визначення цін активного ринку, визначити порядок їх використання. Результати такого аналізу оформляються у вигляді додатку до наказу про облікову політику підприємства.

При визначенні справедливої вартості продукції суб’єкт господарювання може обрати роздрібні ціни окремого місцевого ринку або визначити середню ціну реалізації по підприємству, скориставшись формулою середньої арифметичної зваженої:

FV = ΣPQ / ΣQ – CR (1),

де, FV – справедлива вартість продукції, грн.;

P – ціни на продукцію за каналами реалізації, грн.;

Q – обсяги реалізованої продукції за напрямами реалізації, од.;

CR – витрати на реалізацію, грн.

Справедлива вартість для оцінки продукції при первісному визнанні для України має обмежене застосування через нерозвинену систему ринкових відносин.

Оптимальним джерелом визначення цін активного ринку та справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції є дані статистичних бюлетенів, що видаються головним управлінням статистики області, оскільки вони мають істотні переваги, порівняно з іншими джерелами інформації: відпрацьованість методики визначення середніх цін, наявність кваліфікованих працівників і сучасних технічних засобів для проведення моніторингу, оперативність і висока інформативність даних, діюча доступна система надання інформації користувачам, невисока вартість послуги.

Доцільно запровадити порядок регулювання взаємовідносин між виробниками та покупцями сільськогосподарської продукції через підписання форвардних та ф’ючерсних контрактів, що забезпечить визначення ціни на перспективу.

Використана література:

1. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку «Біологічні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.11.2005 р. № 790 // www.rada.gov.ua.