Економічні науки/ 13. Регіональна економіка

Головач Ю.В.

Буковинська державна фінансова академія

Карпатський Єврорегіон як форма транскордонного співробітництва України з країнами ЄС

В статті проаналізовано сучасний стан співпраці між Україною та країнами Європейського союзу в рвмках створеного ними Карпатського Єврорегіону, визначено проблеми, що заважають успішній взаємодії та вказано на перспективу.

Ключові слова: Карпатський Єврорегіон, кордон, пункт пропуску, малий прикордонний рух, кластеризація

Постановка проблеми. Україна має найдовший сухопутній зовнішній кордон серед європейських країн, при цьому 19 з 25 адміністративно-територіальних регіонів держави є прикордонними, загальна площа яких становить 77% території країни. Такі обставини відкривають для країни широкі можливості в сфері міжнародної економічної інтеграції, зокрема у прикордонних територіях. Саме тому питання використання Україною такого євроінтеграційного інструмента, як транскордонне співробітництво є об’єктивною реалією сьогодення.

Аналіз досліджень і публікацій. Значну увагу питанню транскордонного співробітництва приділили Кіш Є.Б.[1], Мікула Н.А.[2], Шилепницький П.І.[3]. Але залишається ще ряд питань, які потребують вирішення: поряд із позитивними моментами створення та розбудови транскордонної співпраці, існування проблем у її недосконалій інфраструктурі транспортного сполучення та величині територіального масштабу.

Мета статті: проаналізувати характер співпраці країн-учасниць Карпатського Єврорегіону, проблеми, що заважають успішному співробітництву прикордонних областей України та прикордонних територій інших країн-учасниць даного Єврорегіону, а також визначити можливі шляхи розв’язання цих проблем.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як відомо, з поміж 7 єврорегіонів, що діють на території України, «Карпатський Єврорегіон» є найбільшим. Він об’єднує прикордонні території п’яти країн - Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини та України. В складі України цими територіями є Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська області [4].

Безперечно, слід підкреслити позитивні наслідки створення міжрегіональної асоціації «Карпатський єврорегіон». За час незалежності Закарпаттям, зокрема, встановлено партнерські відносини з Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини, і з Кошицьким та Пряшівським самоврядними краями Словаччини, Марамурешським та Сату-Марським повітами Румунії, Підкарпатським воєводством Польщі, а від недавно - і з рядом регіонів Чеської Республіки та Німеччини. Така співпраця дає реальні результати в економічній та соціальній сферах. Так, за обсягами прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку Закарпаття, Угорщина посідає четверте місце (242 українсько-угорських підприємств), обсяг інвестицій – 30,2 млн. дол. США (9,8% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених за весь період діяльності). Польща на шостому місці ( 24 українсько-польських підприємств), обсяг інвестицій – 27,1 млн. дол. США (8,8% від загального обсягу). Словаччина має восьме місце (109 українсько-словацьких підприємств), обсяг інвестицій – 13,0 млн. дол. США (4, 2 % від загального обсягу. На ці країни «Карпатського Єврорегіону» припадає майже 23,0% загального обсягу прямих іноземних інвестицій. Для порівняння, обсяг прямих іноземних інвестицій в Тернопільську область в 2007 році склав 51 млн. дол.США, в тому числі інвестиції з Польщі 13,4%, а саме 0,7 млн. дол.США [5]

Слід також відзначити, що за час існування «Карпатського Єврорегіону» в його рамках здійснено низку проектів транскордонного характеру. У рамках програм сусідства “Україна-Словаччина-Угорщина” фінансуються чотири проекти від Закарпатської області на загальну суму 2,75 млн. євро, а саме: ,,Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні річки Тиса” – 0,72 млн. євро, ,,Чиста вода” – 0,6 млн. євро, ,,Транскордонні можливості розвитку транспортної логістики” – 0,54 млн. євро, ,,Покращення транскордонного автомобільного руху через будівництво об’їзної дороги навколо м. Берегово” – 0,9 млн. євро. В рамках даної програми в області спільно з угорськими партнерами реалізується 6 проектів. Серед них – створення інформаційно-туристичних центрів у містах Берегово та Ужгород; розробка та впровадження транскордонної програми медико соціальної реабілітації на базі обласної дитячої клінічної лікарні; розробка комплексного українсько-угорського підходу до спільних протипаводкових заходів; дослідження стану використання біомаси в прикордонному регіоні [6].

Проте крім позитивних моментів участі України у Карпатському Єврорегіоні існує також ціла низка проблемних питань, серед яких:

1. Недосконалість та неактуальність Статуту асоціації, що не враховує, хто є національною стороною, що спричиняє додаткову координацію дій в рамках єврорегіону, погодження пропозицій рішень на національному рівні.

2. Невідповідність компетенцій національних сторін, що спричинене різними формами адміністративно-територіального у 5 державах [7].

3. Низький рівень фінансування програм, зокрема частки в них України. Так, в межах транскордонних програм ЄС на 2004-2006 рр. (програми «Польща-Україна-Білорусь», «Угорщина-Словаччина-Україна», «Румунія-Україна») обсяг виділених щорічно коштів коливався в межах 0,5-5,5 млн. євро. Проте індикативні асигнування на 2007-2013 рр. передбачають значно більші ніж у 2004-2006 рр. кошти (табл.1).

4. Недостатня економічна складова в реалізованих транскордонних проектах, які переважно мають соціальну або культурну спрямованість. Зокрема, індикативний фінансовий пакет для України у рамках Національної індикативної програми на 2007-2010 рр. складає 494 млн. євро. Відповідно до цієї програми фінансуються 3 пріоритетні напрями: підтримка демократичного розвитку та належного управління, регуляторна реформа та розвиток адміністративних можливостей, розвиток інфраструктури.

Також слід підкреслити, що до цього часу ЄС не розглядав регіон Карпат як цілісну екологічну, економічну та гуманітарну систему і на території Українських Карпат на 2007-2013 pp. реалізуються три окремі програми (табл.1), що свідчить про відсутність системного підходу до трактування Карпат як спільної європейської спадщини. У зв'язку з цим виникла нагальна потреба напрацювання спільної позиції країн - членів Міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон" щодо необхідності реалізації у фінансовій перспективі 2014-2020 p.p. єдиної операційної програми ЄС для регіону Карпат, а також подання Європейській Комісії пропозицій щодо конкретних інституційних та фінансових розв'язань з цього питання урядами Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та України. Саме тому товариство "Карпатський Єврорегіон - Польща" спільно з Асоціацією органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати - Україна", взялися за напрацювання окремої операційної "Карпатської програми" для її фінансування Євросоюзом. [10].

Таблиця 1

Індикативні асигнування ЄС на програми транскордонного співробітництва 2007-2013рр., млн. євро

Транскордонна програма	2007-2010рр.	2010-2013рр.	Всього 2007-2013рр.
Польща/Білорусь/Україна	97,107	89,094	186,201
Угорщина/Словаччина/Україна/Румунія	35,796	32,842	68,638
Румунія/Молдова/Україна	66,086	60,632	126,718
Чорне море	9,025	8,281	17,306

Досліджуючи способи подолання існуючих проблем, що є в Карпатському єврорегіоні, слід вказати на ті заходи, що реалізуються сторонами або ініційовані ними як пріоритетні на найближчий період. Зокрема, відсутність прямого сполучення між Закарпатською областю та Підкарпатським воєводством, що унеможливлює розвиток сталого та ефективного партнерства між органами влади та самоврядування, іншими зацікавленими у розвитку співпраці сторонами по обидва боки кордону, можна виправити за рахунок відкриття пункту пропуску "Лубня-Волосате" в рамках Програми ENPI Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 рр. [8].

Також, вважаємо за доцільне, збільшити притік прямих іноземних інвестицій від країн ЄС. Виконанню цієї умови сприятиме проект EAST-INVEST, який також передбачає зміцнення співпраці в бізнесі, передачу технологій та спрощення митних процедур. Участь в реалізації даного проекту є для України вигідною перспективою [10].

Україні варто і надалі продовжувати з членами асоціації здійснювати розробку договорів, що б сприяли налагодженню відносин, зокрема перетинання кордонів. Одна з перших держав, що запровадила малий прикордонний рух з Україною є Угорщина і формат угоди вважається чи не найкращим, то ж кількість учасників руху, що перетинають українсько-угорський кордон, є найбільшою [9].

Висновки. Підсумовуючи усе вище зазначене, варто вказати на можливу перспективу транскордонної співпраці України з іншими країнами-членами Карпатського єврорегіону через кластеризацію, що в зарубіжних країнах набула значного поширення насамперед як засіб підвищення їх конкурентоспроможності, а також як механізм гнучкого реагування на кон'юнктуру світових ринків, зростання стабільності функціонування завдяки інтеграції конкурентних переваг конкретних суб’єктів економічної діяльності. Причому, в Україні вже має місце започаткування процесів формування транскордонних кластерних ініціатив та розвитку транскордонних кластерів, зокрема у Львівській області опрацьовується питання створення транскордонного туристичного кластеру, у відповідності із «Спільною стратегією розвитку українсько-польського транскордонного регіону (Волинська, Львівська, Закарпатська області та Люблінське і Підкарпатське воєводства) на період до 2015 року», яка визначає туристично-рекреаційну діяльність як один із основних пріоритетів його розвитку. Також, у Чернівецькій області розглядається можливість утворення туристичного транскордонного кластеру на основі мережі регіонів-переможців Всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України» [11].

Література:

1. Кіш Є.Б. Проблеми транскордонного співробітництва України і Євросоюзу // Політичний менеджмент.- 2006.-№5.-С.131-144

2. Мікула Н.А. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво / Н.А.Мікула.- Львів, 2004.-394 С.

3. Шилепницький П.І. Розвиток транскордонного співробітництва як передумова європейської інтеграції // Зовнішня торгівля: право та економікаю-2007.- №6.-С.47-52

4. http://www.uspishnaukraina.com.ua/ru/analitics/4/31.html.

5. http://www.oda.te.gov.ua/index.php?action=show&id=6038

6. http://www.minregionbud.gov.ua/index.php?id=1572&lang=ru

7. http://www.niss.gov.ua/Monitor/september08/2.htm

8. http://zakarpattya.net.ua/ua_news_56397.html

9. http://www.ua-reporter.com/novosti/

10. http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2010/2010_02_18_uk.htm

11. http://ved.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=23566&id=1150