Экономические науки/3. Финансовые отношения

Котляр Ю. В.

Національний гірничий університет, Україна

АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ОСНОВНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

В умовах ринкової економіки однією з найважливіших проблем, що стоять перед будь-якою компанією, є проблема залучення ресурсів під фінансування нових або підтримку вже наявних у неї проектів. Ця проблема особливо актуальна в наш час в умовах надмірної зношеності основних виробничих фондів у багатьох галузях вітчизняної економіки. Тому важливим є аналіз структури джерел фінансування інвестицій в основний капітал.

До внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства відноситься прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних засобів і нематеріальних активів і інші. Зовнішні джерела - залучення додаткового пайового або акціонерного капіталу, отримання підприємством безоплатної фінансової допомоги і інші. До того, як звертатися до зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів, повинні бути реалізовані всі можливості їх формування за рахунок внутрішніх джерел.

Механізм управління формуванням операційного прибутку, якому належить головна роль у формуванні загальної суми балансового прибутку, будується з урахуванням тісного взаємозв’язку цього показника з обсягом реалізації продукції, доходів і витрат підприємства. Система цього взаємозв’язку, що отримала назву “Взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибутку” (cost-volume-profit-relationships (CVP)), дозволяє виявити і оцінити роль окремих чинників у формуванні прибутку і побудувати цілісний механізм управління цим процесом, що дає можливість виявити прихований потенціал прибутковості на підприємстві.

У формуванні власних фінансових ресурсів важливу роль відіграють амортизаційні відрахування від використовуваних власних основних засобів і нематеріальних активів. Амортизаційна політика підприємства в значній мірі відображає амортизаційну політику держави на різних етапах її економічного розвитку, разом з тим, кожне підприємство має можливість індивідуалізувати свою амортизаційну політику, враховуючи конкретні умови діяльності підприємства. Важливою умовою ефективного використання амортизаційних відрахувань як джерела фінансування капітальних вкладень підприємствами є цільове використання коштів на придбання нового обладнання, на здійснення капітального ремонту основних засобів, здійснення реконструкції, модернізації, технічного переозброєння й інші види поліпшення основних засобів; на механізацію і автоматизацію виробничих процесів; на придбання нових видів нематеріальних активів, у першу чергу, пов’язаних з інноваційною діяльністю. Використання амортизаційного фонду на споживання, покриття поточних господарських витрат суперечить його економічній природі, що не виключає тимчасового використання цих коштів на інвестиційні цілі в різних формах короткострокових фінансових вкладень, проте в процесі формування амортизаційної політики повинні бути регламентовані умови фінансових операцій з ними до їх використання в реінвестуванні основного капіталу і за підсумком забезпечені умови цільового використання коштів.

Однак, здійснення технічного переозброєння виробництва тільки за рахунок власних джерел стає неможливим в умовах їх обмеженості в обсязі та надмірної зношеності основних виробничих фондів у багатьох галузях економіки, що визначає потребу поглиблення подальшого дослідження в напрямку збільшення власного капіталу шляхом залучення зовнішніх джерел (наприклад, емісія акцій акціонерними товариствами) та використання різних форм запозичення капіталу (залучення кредитів чи випуск облігацій).

Щодо реальної ситуації у вітчизняній промисловості, то за підсумками 2008 р. за рахунок всіх джерел фінансування на промислових підприємствах України освоєно 233,081 млрд. грн.. інвестицій в основний капітал, що на 23,7 % більше порівняно з попереднім роком. При цьому протягом 2000-2008 рр. динаміка інвестицій в основний капітал мала позитивну тенденцію. Головним джерелом інвестування в основний капітал у 2008 р. були власні кошти підприємств, за рахунок яких освоєно 56,7 % всіх капіталовкладень, проте при цьому простежено загальну тенденцію до зниження їхньої частки (на 11,9 % порівняно з 2000 р.). Частка інвестицій, що фінансуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів у 2008 р. становила знову 9,2 %. За наведеними даними видно, що кошти іноземних інвесторів відіграють незначну роль серед джерел фінансування інвестицій в основний капітал і в 2008 р. становили всього 3,3 %, що може бути зумовлено негативним впливом чинників політичного і зовнішньоекономічного характеру, зокрема фінансово-економічною кризою. В аналізованому періоді продовжувалося зростання інвестицій в основний капітал, освоєних за рахунок кредитів банків, питома вага яких в 2008 р. становила 17,3 %, що свідчить про підвищення ролі банківської системи в кредитуванні реального сектора економіки.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування. Потрібно врахувати, що фінансування за рахунок власного капіталу не приводить до виникнення зобов'язань, а за рахунок позичкового капіталу спричинює фінансові зобов'язання підприємства. Водночас треба мати на увазі, що за всі зовнішні фінансові ресурси підприємства потрібно платити відсотки.

Література:

1. Аналіз джерел формування основного капіталу підприємств України (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_7/219_Szkwarczuk_19_7.pdf. - Загол. з екрана

2. Джерела фінансування інвестицій в основний капітал підприємств України (Електрон. ресурс) / Спосіб доступу: URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Popu/2008_1/7-4.pdf. - Загол. з екрана