Горобець
О.Г. Пилипчук Я.С.
Науковий керівник: Бабінська О.В.
Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці
Міжнародна
міграція робочої сили та її наслідки
В усьому
світі міграція населення визначається фактором, що сприяє розвитку держав,
зростанню та укріпленню їх економічного становища. В багатьох країнах у
зв’язку з падінням народжуваності
кількість населення стрімко зменшується. Тому держави проводять політику, що
стимулює приплив мігрантів. Більше того, останніми роками посилюється боротьба
за висококваліфіковані кадри, в тому числі – зарубіжні. Стимулюючий вплив на
міграційні процеси справляє також бурхливий розвиток засобів зв’язку та
транспорту.
Сучасними
тенденціями розвитку міжнародної міграції робочої сили виступають такі [4, с.279]:
1)
поширення міграційних процесів робочої сили практично на
всі країни світу;
2)
головний напрям міграції робочої сили – з країн, що
розвиваються, та країн із перехідними економіками в розвинутіші країни;
3)
активізація міграційних процесів з однієї розвинутої країни
в іншу;
4)
посилення міждержавних переселень у межах країн, що
розвиваються;
5)
пожвавлення маятникової міграції між країнами з
перехідними економіками;
6)
виникнення нової форми міграції робочої сили – міграція
науково-технічних кадрів;
7)
посилення тенденції відпливу інтелекту з країн із
перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинуті країни;
8)
зростання частки «молодої міграції»;
9)
розширення обсягів нелегальної міграції.
На сьогоднішній
день майже 40% офіційних мігрантів
прибули до європейських країн у пошуках
роботи. Решта, хто звернувся з проханням про притулок, приїхав із метою
возз’єднання родини, - згодом теж опиняються на ринку праці. Не кажучи вже про
як мінімум п’ять мільйонів мігрантів «нелегальних». Трудові міграції значно
більше поширені серед жінок – вони становлять 253,7 тисяч осіб, а чоловіки 20,9
тисяч осіб. Найбільша кількість мігрантів у 2009 році була зосереджена у Росії (48,5%),
Чеській Республіці (12,8%), Італії (13,4%), Польщі (7,4%), а також Португалії
(3,0%) та Угорщині (2,4%) [1].
Щодо України, то
вона виступає основним донором постачання дешевої робочої сили за кордон. На
сьогодні Україна продукує найбільше трудових мігрантів серед країн-донорів
пострадянського простору. Цей показник особливо тривожний на тлі депопуляції
українського етносу – низької народжуваності й високої смертності. На сьогодні,
за різними джерелами, за кордоном перебуває понад 7 млн. громадян. Основна
кількість наших мігрантів зосереджена в країнах Європи та Америки: Аргентина –
100 тис. осіб, Бразилія – 150 тис. осіб, Великобританія – 70 тис., Греція – 200
тис., Ізраїль – 150 тис., Іспанія – 400 тис., Італія – понад 500 тис., Польща –
понад 500 тис., Франція – 40 тис.,Чехія – 400 тис. та в інших країнах [5].
Негативні наслідки
трудової міграції [2, с.53-55;
1, с.11]:
1)
виїжджає частина трудового потенціалу, в тому числі
висококваліфіковані працівники, які згодом втрачають свої професійні навички;
2)
зниження народжуваності у молодих сім’ях;
3)
загальна зневіра, втрата національної самосвідомості,
набуття чужих звичаїв та невластивого менталітету;
4)
зниження рівня конкурентоспроможності вітчизняних
працівників;
5)
посилення диференціації рівня оплати праці в
регіональному та секторальному розрізах.
Позитивні сторони трудової міграції [4]:
1)
зменшення соціальної напруги та навантаження на ринок
праці, зокрема зниження рівня безробіття;
2)
значний грошовий приплив;
3)
розвиток малого бізнесу за рахунок залучених коштів від
«човникової» торгівлі;
4)
розширення світогляду, набуття свідомості та розуміння
реальних умов ринкової економіки розвинутих країн, вивчення іноземних мов.
Головним чинником,
що знизить трудову міграцію є забезпечення людей роботою з належними умовами
праці та її оплатою, обмеження «тіньової» економіки та «тіньової» зайнятості.
Висновок. Отже, як бачимо, міграція
має для країн та людей позитивні й негативні наслідки. Саме тому важливо
виробити таку державну міграційну політику, яка могла б подолати негативізм і
раціонально використовувати позитив для економічного розвитку країни. Розмір, напрямки
та масштаби міграційних процесів певною мірою свідчать про стабільність або
навпаки про нестабільність суспільного розвитку.
Література:
1.
Балабанова Г.П. Трудова міграція в умовах
глобалізації // Держава та регіони. – 2009. - №2. – С.9-13.
2.
Іляш О. Негативні наслідки міжнародної міграції людських
ресурсів за умови формування в Україні зони вільної торгівлі// Журнал європейської
економіки. – 2009. - №1. – С.50-59.
3.
Кулик Р.В. Вплив міграційних процесів на європейський
ринок праці: український аспект// Економіка та держава. – 2009. №11 – С.117-120.
4.
Щебликіна І.О. Роль України в міжнародних міграційних
процесах//Держава та регіони. – 2008. №3
– С.278-281.
5.
Державний комітет статистики