Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

Семенюк Ю.В., Костинян Х.І.

Науковий керівник: Заєць К.Д.

Буковинська державна фінансова академія

Проблема безробіття в світі в умовах кризи

Безробіття - тема, яка останні три роки знаходиться під пильною увагою світової громадськості і є предметом обговорення представників багатьох країн. Не секрет, що кількість постраждалих від економічної кризи, як в Україні, так і за кордоном, в минулому році збільшувалася в геометричній прогресії. Люди втрачали не лише свій дохід, але й робочі місця. При цьому майже всі працюючі українці відчули на собі такі неприємні явища, як «заморожування» зарплат, затримки з виплатами.

В сучасних умовах проблема безробіття стає однією з найгостріших проблем в усьому світі, адже таке негативне явище в суспільстві тягне за собою низку похідних проблем, зокрема скорочення робочих місць та виробництва, знецінення національної валюти.

В наш час питання безробіття стало особливо актуальним для всіх країн світу, в тому числі найрозвиненіших, таких як країни Європейського Союзу. Тому дану проблему досліджують як зарубіжні вчені, так і вітчизняні вчені: Л. Білик, Г.Теренс, Л.Польовий [1].

Безробіття – це явище, за якого частина економічно активного населення, що може і хоче працювати, шукає роботу і не знаходить її.

Основними причинами безробіття є структурні зрушення в економіці, що виражаються у впровадженні нових технологій, згортанні виробництва в традиційних галузях, закритті технічно відсталих підприємств; економічна рецесія, що змушує роботодавців скорочувати штат працівників; економічна конкуренція на ринку праці; політика уряду в галузі оплати праці; сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях; зміни в демографічній структурі населення [1].

Останні три роки світова економіка занепала під нищівним впливом глобальної фінансової кризи. Саме з цієї причини рівень безробіття в світі зріс на рекордні показники. За даними Міжнародної організації праці (МОП), в якому наводяться дані з щорічної доповіді Міжнародного бюро праці "Глобальні тенденції у сфері зайнятості", в минулому році безробіття досягло найвищого рівня за весь час спостереження. Кількість безробітних у світі в 2009 р. досягла рекордного рівня – майже 212 млн. осіб після того, як в 2007 р., напередодні кризи, було зареєстровано рекордне зростання безробіття – на 34 млн. осіб у порівнянні з 2006 роком. За оцінками МОП, в 2009 р. у порівнянні з 2007 р. кількість безробітних молодих людей у світі зросла на 10,2 млн. – найбільш значне зростання з 1991 р.

За даними МОП, частка працівників з нестабільною зайнятістю у світі може становити більш як 1,5 млрд. осіб, що еквівалентно 50% загальної чисельності світової робочої сили. Масштаби нестабільної зайнятості розраховуються шляхом додавання чисельності самозайнятих працівників і працівників, які їм допомагають, з числа членів сім'ї. За оцінками, в 2009 р. кількість чоловіків і жінок, які мають нестабільну зайнятість, зросла у порівнянні з 2008 р. на 110 млн. осіб. За даними МОП, в 2008 р. 633 мільйони працівників та їх сімей жили на менш ніж 1,25 дол. в день, а ще 215 мільйонів працівників у 2009 р. балансували на межі бідності. Безробіття серед молоді у світі зросло на 1,6 процентних пункти і досягло у 2009 р. рівня 13,4%. Це наймасштабніше зростання, принаймні з 1991 р., коли почали проводити глобальні оцінки за цим показником.

Але слід зазначити, що криза в різному ступені позначилася на сфері зайнятості та перспективах відновлення ринків праці в різних країнах і регіонах. Безробіття в різних регіонах було різним – від 4,4% у Східній Азії до більш ніж 10% в країнах Центральної і Південно-Східної Європи (не членів ЄС) та СНД, а також у Північній Африці.

Попередні оцінки зростання продуктивності праці, розраховані на основі виробітку на одного працівника, вказують на зниження продуктивності праці в усіх регіонах, за винятком Східної Азії, Південної Азії та Північної Африки. Саме різке падіння виробітку на одного працівника зафіксовано у Центральній і Південно-Східній Європі (не членів ЄС) та СНД - 4,7%, в результаті була зведена нанівець частина позитивних результатів, досягнутих в цьому регіоні в першій половині десятиліття.

Зниження виробітку на одного працівника призводить до погіршення умов праці, особливо в регіонах, де й до кризи продуктивність праці була низькою (наприклад, у країнах Африки на південь від Сахари) [2].

Криза позначилась і на розвинених країнах світу. Саме у цих країнах у період з 2008 р. по 2009 р. зафіксовано найбільше зростання безробіття серед регіонів у світі, в тому числі в державах Європейського союзу. Так, у 2009 р. рівень безробіття в країнах з розвиненою економікою та в державах ЄС підскочив до 8,4% (у порівнянні з 6,0% в 2008 р. і 5,7% в 2007 р.). За оцінками, чисельність безробітних в регіоні в період з 2007 р. по 2009 р. зросла більш ніж на 13,7 млн. осіб, причому лише в 2009 р. їх чисельність збільшилася майже на 12 млн. Зайнятість у промисловості скоротилася більшою мірою, ніж зайнятість у сільському господарстві та сфері послуг.

Найсвіжіші показники, оприлюднені Євростатом, зазначають, що у лютому 2010 року рівень безробіття в країнах єврозони зріс до 10% у порівнянні з 9,9% у січні рік тому, а у лютому 2009 року показник безробіття в цьому регіоні не перевищував 8,8%. Також дещо зросло безробіття у всіх 27 країнах Євросоюзу – з 9,5% у січні до 9,6% в лютому 2010 (8,3% у лютому 2009 року). В абсолютних показниках це означає, що в лютому 2010 року в Євросоюзі залишалися без роботи 23 млн. 19 тис. працездатних людей, з яких 15 млн. 748 тис. проживають у країнах єврозони. У порівнянні з лютим 2009 року кількість безробітних європейців зросла на 3 млн. 139 тис.

При цьому найнижчий рівень безробіття в лютому поточного року зареєстровано у Нідерландах (4,0%) та Австрії (5,0%), найвищий - у Латвії й Іспанії - 21,7% і 19,0% відповідно.

Євростат наводить дані щодо показників безробіття в США та Японії, які є головними економічними партнерами і, водночас, конкурентами Євросоюзу. Так, у США у другому місяці 2010 року рівень безробіття досяг 9,7%, в Японії у січні 2010 року його рівень не перевищував 4,9% [3].

Помітним став вплив кризи і на зайнятість в інших регіонах, зокрема у країнах Центральної і Південно-Східної Європи (не членів ЄС) та СНД показник безробіття зріс на 2 процентних пункти і в державах Латинської Америки і Карибського басейну – на 1,2 процентних пункти. Крім того, дві третини зростання світового безробіття в 2009 р. також відносяться до трьох названих регіонів, хоча там працює лише 30% світової робочої сили. В інших регіонах світу відзначене нижче зростання безробіття (0,5 процентних пункти або нижче).

У 2009 р. держави Центральної та Південно-Східної Європи (не члени ЄС) та СНД зазнали найбільш серйозний шок в порівнянні з іншими регіонами в плані зниження темпів економічного зростання. У результаті рівень безробіття виріс на 2,0 процентних пункти - з 8,3% в 2007 р. до 10,3% у 2009 р.

В світових масштабах, економічна криза, за даними ООН, загрожує 51 млн. людей, що можуть залишитись без роботи [4].

За даними організації, у той час, як безробіття сягне найвищих рівнів у розвинутих країнах, його вплив на поглиблення бідності найбільше відчують у країнах, що розвиваються, зокрема в Азії. Варто констатувати той факт, що саме найрозвиненіші країни світу на сьогодні є лідерами за показниками безробіття. Згідно з останніми даними Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 30 найбагатших країнах світу, включно з США, Японією та Німеччиною, рівень безробіття продовжує стрімко зростати. Пальму першості з безробіття серед розвинених країн має Іспанія. За минулий рік кількість вільних рук виросла на 3% та сягнула у січні 2010-го 18,8%.

Значно погіршилась за останній рік ситуація із безробіттям в Ірландії. Його рівень завмер на 13,8% у січні, але, порівняно з минулорічним показником, він зріс на 4,4%. У 2008 році рівень безробіття в цій країні становив лише 6,3%. Третю позицію з кількості безробітних посідає Словаччина - 13,7%. Попри те, що більшість країн, які належать до ОЕСР - європейські, ринки праці інших держав з цього клубу почуваються трохи краще.

Згідно з даними ОЕСР, рівень безробіття у Сполучених Штатах за рік виріс на 3% і становить нині 9,7%. Японія за рік зробила стрибок від усього лише 0,7% аж до 4,9%. Між 2008 та 2009 роками найбільший стрибок безробіття відбувся в економічно розвинених країнах Євросоюзу, де в середньому рівень безробіття зріс на 2,3%. Тоді як в Америці та Японії ситуація дещо вирівнялася, для Європи перспектива лишається зовсім не райдужною.

Криза спричинила також і негативний вплив на показники економічного зростання країн світу. Так, показники американської економіки знизились на 2,7% у 2009 році, тоді як показники Євросоюзу минулого року - більше аніж на 4,1%, згідно з даними Міжнародного валютного фонду.

Найрізкіший спад відбувся у країнах із економікою, що розвивається - у Литві, Латвії та Естонії, жодна з котрих не є членом ОЕСР.

Найсерйознішим вплив криза має на такі галузі економіки, як будівництво, автомобільна галузь, туризм, сфера послуг, фінансовий ринок.

Тому найбільш постраждали ті розвинені країни Європи, які пройшли через бум та спад у галузі будівництва та цін на нерухомість. Для прикладу, значну частку безробітних Ірландії складають будівельники, багато з яких мали тимчасові контракти, втратили роботу та намагалися працевлаштуватися в інших секторах [5].

Аналізуючи стан безробіття в Україні, слід сказати, що за перші 3 квартали минулого року зареєстровані 530 тисяч безробітних. За словами ж голови Національного форуму профспілок України Мирослава Якібчука, насправді безробітних майже 3,5 млн. На противагу вказаним показникам, рівень безробіття, розрахований за методикою МОП, в Україні за перші 9 місяців 2009 року зафіксований на рівні 8,6% і складає 1 млн. 926 тисяч. Така різниця в цифрах пов’язана з механізмом розрахунку офіційними органами статистики в Україні та МОП, тим фактом, що більше половини фактично безробітних не зареєстровані, а також переховуванням найманих працівників у тіньовій сфері, яка, за даними Мінекономіки, сягає в Україні до половини реального сектору[6].

Отже, до служби зайнятості звертаються за роботою 90 тисяч, тобто менше 20%, десь 17-18% фактичних безробітних. Українці, як і росіяни, часто працюють неповний робочий день і, як і молдавани, виїжджають на заробітки в сусідні країни.

Це пов’язано з тим, що в Європі допомога з безробіття становить не менше однієї тисячі євро, і процес його отримання відносно простий. У той же час в Україні допомога не перевищує прожитковий мінімум (на який, об'єктивно, прожити неможливо), а для його оформлення, необхідно щоб пройшов 91 день з дня звільнення, при цьому повинна бути дотримана умова взаємної згоди сторін (працівника та роботодавця). Тому більшість безробітних не хоче чекати більше трьох місяців, щоб оформити допомогу, тому українці воліють шукати роботу самостійно, часто за кордоном [7].

Слід сказати, що криза призвела до рекордного зростання безробіття і падіння показників зростання не у всіх країн. Деякі держави змогли уникнути зростаючого впливу кризи. Визначальним фактором в даному контексті стали дії уряду щодо стримування розвитку негативних процесів в суспільстві. Зокрема Німеччині вдалося втримати рівень безробіття під контролем. Оскільки більшість німецьких компаній є машинобудівними або оснащені високотехнологічними виробництвами, на них працюють висококваліфіковані фахівці, яких важко замінити. Тому замість звільнення працівників, німецькі компанії заощаджують шляхом скорочення кількості робочих годин. Уряд натомість робить дотаційні виплати працівникам, що змушені працювати неповний день. Завдяки урядовим витратам, ФРН в 2009 році мала найменший показник зросту безробіття: 0,3% - також як Норвегія та Австралія [8].

Всім країнам світу необхідно терміново створити систему базового соціального захисту з широким охопленням, щоб захистити малозабезпечені верстви населення в період економічної нестабільності. За словами генерального директора МОП Хуана Сомавія, потрібно прийняти такі ж рішучі політичні заходи щодо створення та збереження робочих місць та доходів людей, як ті заходи, які дозволили врятувати банківську систему. На думку Х. Сомавія, досягти цього можна, успішно поєднуючи державну політику і приватні програми інвестицій.

Розглядаючи способи подолання безробіття, що застосовуються урядами країн в світі, слід сказати що вони на сьогодні є різними.

Уряд Росії на заходи боротьби з безробіттям додатково виділив 44 млрд. руб. За словами президента РФ Д.Медвєдєва, потрібно не лише витратити ці гроші на виплату допомоги по безробіттю, а і створювати нові робочі місця, зокрема в малому бізнесі, в нових виробництвах, будувати нові об’єкти, що здатні створити нові робочі місця [9].

Єврокомісія затвердила спеціальну стратегію боротьби з безробіттям в ЄС. І тільки в найближчі два роки ЄК має намір направити на ці потреби 19 млрд. євро. Частина цих коштів повинна бути витрачена на тренінги і курси з перекваліфікації робітників, а також на створення робочих місць і часткової зайнятості. Ще частина потрапить у кишені європейського населення у вигляді допомог у зв'язку з безробіттям. Крім того, 500 млн. євро будуть надані як мікрокредити для початку власного бізнесу безробітними, але ініціативними європейцями. Правда, на відміну від практики третього світу, де розмір мікрокредитів, як правило, не перевищує $50 (і звідки, до речі, і росте коріння мікрокредитування), розмір подібних позик у ЄС буде досягати 25 тис. євро. У цілому це повинно допомогти Європі "прилаштувати" ту частину європейського населення, яка, як очікується, у результаті кризи залишиться не при справах до кінця 2010 року. Перші два роки Єврокомісія буде фінансувати програму самостійно, домовившись із керівництвом країн повернутися до співфінансування лише в 2011 році. Кошти на боротьбу з безробіттям у цей період будуть надходити з раніше створеного Європейського соціального фонду, бюджет якого на 2007-2013 роки становить 77 млрд. євро [10].

За словами Єврокомісара з питань економіки і грошової політики Хоакіна Алмуніа, країни ЄС вже витратили на боротьбу з кризою 130 млрд. євро (1% ВВП Євросоюзу) в 2009 році і 60 млрд. євро (0,46% ВВП) заплановано на 2010 рік. Якщо враховувати пов'язане з цими заходами автоматичне збільшення держвидатків, наприклад на допомогу з безробіття, а також на допомогу банкам, загальний обсяг заходів досягає 4% ВВП, або 500 млрд євро, в 2009-2010 роках [10].

Президент США Барак Обама підписав закон щодо боротьби з безробіттям в країні. Згідно з документом, витрати на стимулювання ринку зайнятості оцінюються в 17,6 млрд. дол. Новий закон припускає використання таких інструментів, як звільнення працедавців від сплати податку на заробітну плату нового персоналу компаній; податкові пільги при різних капіталовкладеннях підприємств, зокрема, при закупівлі устаткування. Крім того, програма також направлена на розвиток будівельного сектору і повинна сприяти появі нових автодоріг і магістралей в США в поточному році. За весь період рецесії американська економіка позбулася 8,36 млн. робочих місць. Впродовж довгого часу безробіття росло досить швидкими темпами, а скорочення числа робочих місць складало в середньому 750 тис. щомісячно. Тільки останнім часом в США зафіксовано уповільнення темпів зростання безробіття і незначне поліпшення становища на ринку праці [11].

Підводячи підсумки, можна виділити такі заходи боротьби з безробіттям:

1. Перерозподіл наявного попиту на працю шляхом стимулювання підприємств до переходу на неповний робочий день. Такі підприємства повинні отримувати пільги з метою компенсування витрат на збереження наявного штату працівників;

2. Бюджетне субсидування додаткової робочої сили на підприємствах в формі кредитування державою зарплати додатково найнятих;

3. Надання робочих місць в сферах, не орієнтованих на отримання прибутку, а пов’язаних з роботою в інтересах суспільства, наприклад, охороні навколишнього середовища.

Література:

1. Білик Л.С. Економіка праці: Навч. посібник.- Чернівці: Рута, 2001.-75 с.

2. Бізнес в Україні [www.businessinua.com]

3. Рівень безробіття в країнах єврозони в лютому сягнув 10% [http://eu.prostir.ua/news/240093.html]

4. Безробіття в Європі досягло рекордного за 10 років рівня [http://tsn.ua/groshi/bezrobittya-v-yevropi-dosyaglo-rekordnogo-za-10-rokiv-rivnya.html]

5. Рейтинг безробіття у розвинених країнах від Forbes [http://life.pravda.com.ua/problem/4bbb2f4d50bb1/] // Українська правда життя. – 2004.

6. Рівень безробіття в Україні нижчий, ніж у Європі? [http://www.epravda.com.ua/news/2010/03/25/230863/] // Економічна правда. – 2010.

7. Рівень безробіття в країнах колишнього СРСР [http://ukrsocium.com/novini/svit/1345-2010-04-08-12-07-58]

8. Безробіття в світі: причини і наслідки [http:/ /lucl.lucl.kiev.ua/start/lit_econom.html]

9. ЄС починає амбіційну програму в боротьбі з безробіттям [http://project.ukrinform.ua/news/10198/] // Ділова Україна – 2009.

10. Україна увійшла до ТОП-5 «безробітних» країн ЄС [http://misto.co.ua/frankivsk/news/news.php?action=view&id=390]

11. Б.Обама підписав закон щодо боротьби з безробіттям в США [http://www.pmsbu.com.ua/novyni/91/2950/b_obama_pidpisav_zakon_shchodo_borotbi_z_bezrobittyam_v_ssha/] // Партія малого та середнього бізнесу – 2010.