Экономика
/2.Внешнеекономическая деятельность
К.е.н., доц. Ковтун Е.О., Швець В.М.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Україна є державою з перехiдною
економiкою, що обумовлює деяку специфiку методiв стратегiчного управлiння, якi
мають застосовуватися. Мається на увазi й управлiння зовнiшньоекономiчною
дiяльнiстю, адже склад та структура дiяльностi вiтчизняних пiдприємств на
зовнiшньому ринку складалися пiд впливом iнших, нiж у розвинутих країнах
факторiв, особливо це стосується мотивiв, якими вони керувалися та pecypciв, шо
мались у розпорядженні [1].
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть фiрми -
це одна зi сфер її господарської
дiяльностi, пов’язана з виходом на зовнiшнi ринки i функцiонуванням на них.
Напрямки, форми, методи зовнiшньоекономiчної дiяльностi залежать вiд виду
пiдприємництва фiрми – виробничого, комерцiйного, фiнансового або сполучення
видiв пiдприємництва. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть включає наступнi основні
напрямки:
- формулювання конкурентних вимог до
продукцiї або послуг;
- забезпечення конкурентних переваг
обраної номенклатури продукції;
- дослiдження бар’єрних умов i вимог
обраних зон дiяльностi;
- органiзацiя виходу на зовнiшнiй
ринок;
- експортно – iмпортне постачання
товарів, послуг i капiталу;
- монiторинг нацiональної економiчної
полiтики й економiки світових господарських зв’язкiв в обраних зонах;
- органiзацiя електронного маркетингу
для оцiнки можливостi викорис-тання нових зон [4].
Формування стратегії
зовнiшньоекономiчної дiяльностi має на увазi ретельний розгляд всix
альтернативних варіантів у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що
вiдносяться до довгострокових цiлей i їхнє обгрунтування для прийняття тих або iнших
рiшень та включає ряд цiлей, що є обов’язковою умовою виживання фiрми. Способи
досягнення стратегiчної мети залежать вiд багатьох факторiв. Так, наприклад,
для фiрм iз достатнiми iнвестицiйними можливостями вони можуть бути зв’язанi з:
-
перемiщенням 3ЕД в економiчно бiльш ефективнi галузi світової економiки, а це
має на увазi перемiщення капiталу в рiзних йога формах;
- здiйсненням
прямих капiталовкладень у закордоннi країни;
- створенням
мiжнародних концернів;
- створенням
пiдприємств, орiєнтованих на сезонний попит;
-
використанням механiзму лiзингу у фiнансуваннi рiзних зовнiшньо-економiчних
операцiй [3].
Успix у досягненнi довгострокових
цiлей зовнiшньоекономiчної дiяльності фiрми залежить вiд впливу як зовнiшнix,
так i внутрiшнix факторiв, якi необxiдно ретельно розглядати при розробцi
стратегій.
До внутрiшнiх факторiв вiдносяться:
органiзацiйна структура фiрми; гнучкiсть системи управлiння
зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю; органiзацiя мiжнародного маркетингу; принципи
дiяльностi менеджерiв у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi; якiсть i
швидкiсть одержання iнформацiї, що має вiдношення до зовнiшньоекономiчної
дiяльностi; створення спонукальних мотивiв для персоналу, зайнятого в сферi
зовнiшньоекономiчної дiяльностi фiрми.
Зовнiшнi фактори роблять досить
сильний вплив на довгостроковi цiлi 3ЕД i зв’ язанi з icнуючою нацiональною
зовнiшньоекономiчною полiтикою, ступенем розвитку мiжнародних економiчних
вiдносин i тенденцiями в розвитку світової інтеграції i структури факторiв
ринкiв країни (стратегiчного поля дiяльностi фiрми).
Kpiм установлення цiлей необхідно
сформулювати i найбiльш ефективнi способи досягнення стратегiчних цiлей. Вони
можуть бути наступнi:
- постачання товарів, послуг на ринок
країни з розгортанням торговельно-збутової мережi фiрми у цiй країні;
- прямi капiталовкладення в економіку
країни для будiвництва нових пiдприємств i наступного випускутоварiв;
- придбання вже iснуючих пiдприємств,
що потерпають вiд фiнансових труднощiв, з метою зростання випуску товарів;
- органiзацiя спiльних пiдприємств;
- спiльне використання торговельної
марки й iн.
При цьому для обгрунтування
партнерських вiдносин варто враховувати тaкi фактори:
- полiтичнi, економiчнi i соцiальнi;
- склад розуму i психологiю людей, що
живуть у країні;
- коливання курсу національної валюти
і валютні ризики;
- збереженiсть товару при перевезеннях
до країни i по країні;
- вартість транспортування товару до
цієї країни [5].
Органiзацiя зовнiшньоекономiчної
дiяльностi пов’язана з необхiднiстю збирання найбiльш повної iнформацiї про
фiнансове становище партнера, вибором методу страхування вiд валютного ризику,
складанням зовнiшньоторговельного контракту, вибором методу платежiв.
При аналiзi альтернативних варіантів,
що вiдносяться до довгострокових цiлей, виникає необхiднiсть прийняття
стратегiчних iнвестицiйних рiшень, що припускають попереднiй аналiз наступних
проблем:
- ступінь і
причини незадоволення попиту на конкретні види продукції;
- у чому
конкурентні переваги альтернативної продукцiї у зазначенiй господарськiй зонi;
- причини
вiдсутностi iнiцiатив нацiональних фiрм щодо взаємодiї з iноземними фiрмами з
виробництва конкретної продукцiї.
Таким чином, вибiр cтpaтегії ЗЕД
пiдприємства може бути описаний у видi сукупностi етапiв.
Етап І. Аналiз ycix
cторін зовнiшньоекономiчної дiяльностi фiрми. При цьому необхiдно провести
аналiз наступних аспектiв:
- конкурентні переваги товарів на
експорт;
- положення пiдприємства на
нацiональному ринку;
- положення пiдприємства на
закордонному ринку;
- вiдповiднiсть продукцiї, що
реалiзується наданому зовнiшньому ринку потребам споживача;
- оцінкa ефективностi дiяльностi
пiдприємства на даному ринку [4].
Етап ІІ. Аналiз ринку майбутнього
(аналiз попиту та пропозицiї).
Пiдприємству важливо визначити, яким
ринок буде в найближчому майбут-ньому, у якому напрямку цей ринок розвивається,
якi нові технологiї i переваги чекають споживачi вiд продукцiї пiдприємства в
майбутньому. При цьому необхiдно:
- зiставити положення фiрми з ємнiстю
майбутнього ринку;
- проаналiзувати коливання кон’юнктури
ринку;
- сформулювати прогноз розвитку
технiко-експлуатацiйних i споживчих властивостей продукції.
Етап ІІІ. Аналiз можливостей
пiдприємства:
- аналiз збiльшення обсягу
зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
- аналiз результатiв власних
науково-дослiдних робiт i зiставлення зi свiтовими тенденцiями;
- аналiз можливих результатiв
дiяльностi на нових ринках.
Етап IV. Аналiз зовнiшньоторговельної
полiтики:
- зовнiшньоторговельна полiтика країни
експорту i її вплив на дiяльнiсть пiдприємства;
- зовнiшньоторговельна полiтика країни
iмпорту i її вплив на дiяльнiсть пiдприємства.
Етап V. Аналiз тенденцiй у свiтовiй
eкономi:
- аналiз кон’юнктури світового ринку;
- аналiз тенденцiй валютного ринку;
- аналiз стану конкуренцiї на
cвітовому ринку;
Етап VI. Розробка довгострокової
стратегiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi фiрми:
- формулювання глобальної
довгострокової мети ЗЕД пiдприємства;
- декомпозицiя глобальної мети на
складовi;
- органiзацiя досягнення мети,
контроль pecypciв на органiзацiю, адаптацiю i коректування цiлей [2].
Розробка стратегії ЗЕД пiдприємства
припускає дослiдження світового ринку, визначення глобальної i локальної цiлей
ЗЕД, вибiр кращих зон господарювання (ceгментів, нiш), де ця дiяльнiсть у
бiльшiй мipi дозволить досягти обраних цiлей, приведення експортного потенцiалу
фiрми у вiдповiднiсть з цими цiлями, вибiр партнерiв. Основною метою при цьому
повинне бути досягнення стратегiчної вiдповiдностi мiж цiлями фiрми,
потенцiйними можливостями i потребами споживачiв.
Найважливiшим принципом такого пiдходу
до управлiння фiрмою є цiльова орiєнтацiя всix елементiв виробничої системи, а
також виробничої i
соцiальної iнфраструктури, що обслуговує цю систему, на рiшення проблем, що
виникають употенцiйного споживача товapiв i послуг, виведених фiрмою на ринок.
Основними етапами циклiчного управлiння фiрмою на принципах маркетингу є:
ситуацiйний аналiз; маркетинговий синтез; стратегiчне планування; тактичне
планування; маркетинговий контроль.
Ядром розроблювальної стратегії є
виявлення ринкових можливостей у сферах, де фiрма буде мати явну конкурентну
перевагу.
Пicля розробки загальних стратегiчних
планiв кожному виробництву слiд розробити плани маркетингу. Саме тому
стратегiчне управлiння, що базується на маркетингових принципах, має бути
побудоване за циклiчною (кiльцевою) схемою управлiння фiрмою, за допомогою якої
можна вiльно орiєнтуватися на кон’юнктуру ринку, що постiйно змінюється [18,
с.254].
Планування ЗЕД являється об’єктивно необхідним для
будь-якого підприємства-суб’єкта ЗЕД. Це визначається, насамперед, прагненням
підприємств, функціонуючих в умовах глобалізації ринку, одержати додатковий
прибуток за рахунок більш повного використання переваг міжнародної праці,
міжнародної економічної інтеграції; передбачити несприятливі дії зовнішніх
факторів, різноманітні непередбачені обставини, котрі можуть відбутися на
світовому ринку, і головне, необхідність прогнозування свого майбутнього. Для
цього важливо визначити яким буде ринок в майбутньому, в якому буде
розвиватися, чого чекають споживачі від підприємства, які його можливості у
збільшенні експортного потенціалу, об’єму продажу і т.д.
1
Верба В.А., Заґородніх О.А. Проектний аналіз: Підручник. - К.:
КНЕУ, 2000. - 322 с.
2
Г.М. Дроздова. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства:
Навчальний посібник. - Київ: ЦУЛ, 2002. - 172 с.
3
Гетьман О.О., Шаповал В.М. “Економіка підприємства”: Навч.посіб.
Для студентів вищих закладів. Київ, Центр навчальної літератури, 2006.- 488с.
4
Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч.посіб.- 2-ге
вид. перероб. і доп.- К.: Знання-Прес, 2004.- 424с.- (Вища освіта ХХІ ст.).
5
Дмитрук М. Стратегічний маркетинг: данина моді високих понять чи інструмент
конкурентної боротьби?.. // Маркетинг и реклама - 2003. - №5-6. с. 32-37.
6
Економіка підприємств / За ред. В. Хруща В.П., Харіна П.С.- Тернопіль,
1995.