Панченко Ю.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні

Доля українського малого бізнесу - торгівля і сектор послуг. Невеликий виробник після вступу до СОТ поступово зникає як клас. Відповідно виникає актуальність розгляду даної теми.

Метою даної роботи є розгляд усіх складнощів у розвитку малого бізнесу і знаходження можливих шляхів для удосконалення сформованої системи.

Малий і середній бізнес в Україні важко назвати драйвером економіки. До малого та середнього бізнесу можна зарахувати понад 90% підприємств / компаній, зареєстрованих в Україні, але реальний внесок цих підприємств у ВВП - близько 11% [3, с.13].

Пожежний нагляд, СЕС, органи місцевого самоврядування та інші відомства обклали бізнес усілякими дозволами, необхідними для старту та розвитку власної справи. Процедура оформлення документації ставала дедалі складнішою: за даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), в 2008 році українські підприємства в середньому витрачали на отримання всіх дозволів понад трьох місяців, у 2009-му - 4,5 місяця. Причому більша частина офіційних документів - тимчасові: їх доводиться переоформляти щороку [1, с. 23].

Сильна сторона малого бізнесу в Європі та США - орієнтація на «нестандартних» споживачів: великі корпорації працюють на усередненого, уніфікованого покупця, малий бізнес заповнює пробіли, продаючи продукцію та послуги, виробництво яких є невигідним для великих гравців ринків.

У розвинених країнах процедуру перевірок проходять тільки підприємства, що входять до групи ризику, - мала частина від загальної кількості суб'єктів, зайнятих у фармацевтиці, хімічній промисловості, ядерних розробках та інших потенційно небезпечних видах діяльності. У 2008 році український малий і середній бізнес переніс 1,4 млн перевірок, які коштували підприємцям 500 млн. грню (включаючи штрафи та неофіційні платежі контролюючим органам). За даними досліджень міжнародної організації, в Грузії, приміром, держава регулярно перевіряє менш ніж третину всіх фірм, у Білорусі - дві третини. У нас же у 2008 році різним перевіркам піддалося 95% підприємств - такий режим існує тільки в Таджикистані.

Будь-який вироблений в Україні товар, а також обладнання, задіяне у виробництві, мають відповідати українським стандартам, багато з яких містять вимоги, що існували ще за СРСР. Щоб випускати нестандартний, або навіть новий товар, потрібно оплатити працю інженерів, здатних скласти технічні характеристики продукту, які стануть базою для створення нового стандарту. Такі витрати не під силу бізнесмену-початківцю: українські винахідники і раціоналізатори спеціалізуються не на виробництві, а на продажфх власних проектів, або ідей [2, с. 33].

Інша проблема українського малого бізнесу - невміння і небажання власників вибудовувати довгострокову стратегію розвитку бізнесу. За даними досліджень підприємницького середовища, в 2008 році тільки 5-6% підприємств мали плани щодо збільшення бізнесу на кілька років вперед. Решта на запитання, чи не збираються вони розширюватися протягом найближчих п'яти років, відповідали: занадто великий термін для планування [4, с. 50].

Таким чином, мало не єдина перевага України перед розвиненими країнами з погляду розвитку малого бізнесу - безліч незаповнених ніш. Промисловий експорт стимулював зростання економіки та доходів, і зараз розвиваються будівництво, торгівля, які залежать від доходів населення. Якщо в Європі та США, щоб розпочати успішний бізнес, потрібно створити щось нове, то в наших умовах можна просто заповнювати зростаючий попит на вже існуючі товари та послуги. Хотілося б відзначити що, частка малого та середнього бізнесу в економіці України може зрости за рахунок природних процесів. Наприклад, якщо ціни металу, міндобрив або машинобудівної продукції на світових ринках знизяться, великі експортоорієнтовані підприємства скоротять виробництво і їхній внесок у ВВП знизиться. Але малий бізнес у найближчі 3-5 років навряд чи матиме експортний потенціал.

Список використаної літератури:

1. Муравьев А. И. Малый бизнес: экономика, организация, финансы./ А.И. Муравьев/ – М.: Высшая школа, 2008. - С. 23-25.

2. Онищук Я. В./ Фінансове забезпечення діяльності малого бізнесу./ Я.В. Онищук / Фінанси України, 2007. - №7. - С.33-36.

3. Гончарова Н. В. Напрямки розвитку інтеграційних процесів у сфері фінансової підтримки малого підприємництва./ Н.В. Гончарова / Фінанси України, 2007. - №7. - С. 13-15.

4. Романов М. В. Фінансова підтримка підприємництва./ М.В. Романов / Фінанси України, 2008. - №9. - С. 50-52.