Примак І.О., асистент

Андреєва І.А., студентка

Херсонський національний технічний університет

Сучасний стан та перспективи розвитку національної системи масових електронних платежів

Національна система масових електронних платежів – це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "off-line". З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарт-карток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Окрім того, технологією НСМЕП передбачено також широке застосування платіжних карток юридичними особами - корпоративні та бізнес-картки.

Смарт-картка (з вбудованими чіп-модулями), яка є носієм копії фінансової інформації в НСМЕП, на відміну від пластикової картки (з магнітною смугою), найбільш повно задовольняє вимоги безпеки. На її базі створена високоефективна офф-лайнова технологія, тобто така, що не потребує оперативного зв'язку з банківським рахунком під час виконання платіжних операцій (це дуже важливо, враховуючи недостатньо високу якість вітчизняних каналів зв'язку) і яка значно зменшує експлуатаційні витрати.

Держателі карток НСМЕП можуть виконувати такі фінансові та нефінансові операції:

- он-лайн завантаження платіжного додатка картки (чека та гаманця) з рахунку завантаження;

- оф-лайн завантаження платіжного додатка картки (чека та гаманця) з рахунку завантаження;

- завантаження платіжного додатка картки (чека та гаманця) готівкою;

- одержання готівки із залишку коштів платіжного додатка картки (чека та гаманця);

- одержання готівки з рахунку завантаження;

- платіж із залишку коштів платіжного додатка картки (чека та гаманця);

- платіж з рахунку завантаження;

- перегляд стану рахунку завантаження;

- перегляд залишків коштів платіжних додатків (чека та гаманця) на картці;

- перегляд журналу платежів (до восьми останніх операцій);

- перегляд журналу завантажень (до чотирьох останніх операцій);

- зміну персонального ідентифікаційного номеру (ПІН) - ця операція може проводитися на всіх банківських терміналах та банкоматах НСМЕП [1, с. 23].

До складу національної системи масових електронних платежів входять:

1) платіжна організація;

2) члени платіжної системи;

3) учасники платіжної системи.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. № 620 функції Платіжної організації НСМЕП виконує Національний банк України [2, с. 4].

За станом на 01.07.2008 р. членами НСМЕП є 44 установи, з них:

42 банки (включаючи Національний банк України) та 2 небанківські установи. За даними Головного процесингового центру НСМЕП на 01.07.2008 банками-членами НСМЕП встановлено понад 5,3 тис. терміналів, з початку року обороти НСМЕП склали понад 11 млрд. грн.

Протягом 2007 року емісія платіжних карток НСМЕП збільшилась на 34 % і досягла рекордного рівня (протягом року було емітовано 385,3 тис. карток). Таким чином, загальна кількість емітованих платіжних карток НСМЕП складає майже 1,8 млн. За результатами 2007 року лідерами з емісії платіжних карток НСМЕП залишились такі банки: АБ “Експрес-Банк” (746 тис. карток), АКБ “Імексбанк” (706 тис. карток), ВАТ “Мегабанк” (149 тис. карток), ВАТ “Банк Демарк” (77 тис. карток).

Хоча емісія платіжних карток динамічно розвивається, швидко зростають обороти коштів, проте частка безготівкових платежів у загальному обсязі здійснюваних карткових операцій не перевищує 3 – 4 %. Причому, навіть за умови вкладення величезних інвестицій українських банків у розвиток міжнародних платіжних систем принципово змінити цю тенденцію не вдається. Складається враження, що в Україні розв'язується питання автоматизації видачі заробітної плати з використанням карток, а не створюється система безготівкових розрахунків. Не виконується основна функція карткових систем переведення роздрібного грошового обороту в безготівкову форму [3, с. 6].

Фактори, що стримують розвиток безготівкових платежів з використанням платіжних карток :

1) низький рівень купівельної спроможності населення;

2) незацікавленість населення у користуванні платіжними картками;

3) відсутність кредитних історій фізичних осіб, що стримує розвиток кредитування з використанням платіжних карток;

4) незацікавленість торговців у впровадженні безготівкових форм розрахунків (досить високі банківські комісійні, прозорість платежів, додаткові витрати на купівлю та обслуговування термінального обладнання і навчання персоналу);

5) недостатньо розвинена інфраструктура обслуговування платіжних карток;

6) необхідність значних капіталовкладень для впровадження безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток [4, с. 33].

З метою визначення подальших стратегічних напрямів розвитку НСМЕП Національним банком України прийнято Програму розвитку Національної системи масових електронних платежів на 2006 – 2008 роки. Програмою визначені основні завдання та шляхи їх реалізації щодо подальшого розвитку НСМЕП з урахуванням світових тенденцій розвитку безготівкових розрахунків, практики та сучасних моделей функціонування платіжних систем.

Для втілення даної програми запропоновано :

1) забезпечення функціонального і технологічного розвитку НСМЕП шляхом розробки й затвердження таких платіжних та інформаційних технологій, як операція «розширений платіж» (у тому числі «адресний платіж»), необхідні для реалізації соціальних проектів, операцій у мережі Інтернет (створення Інтернет-терміналів); роботи «групи банків» (з можливостями використання гнучкої системи комісійних); банківських процесингових центрів (на основі автоматизованої карткової системи з делегуванням інформаційних повноважень);

2) підвищення надійності й ефективності функціонування складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП;

3) розширення сфер застосування технологій і складових апаратно-програмного комплексу НСМЕП за рахунок використання нефінансових додатків «платіжної картки НСМЕП нового покоління» та реалізації таких супутніх проектів:

- «соціальна картка», яка допоможе здійснювати нарахування, виплату й облік соціальної допомоги та інших соціальних виплат малозабезпеченим і незахищеним верствам населення;

- «транспортна картка» (з урахуванням соціальної складової), яка дасть змогу сплачувати за проїзд у громадському транспорті вести облік пасажирів, що мають пільги;

- «студентська картка», котра поєднує функції студентського квитка та банківської платіжної картки із соціальною складовою (для нарахування стипендій, соціальної допомоги, разових виплат студентам). У пілотному проекті впровадження електронного студентського квитка взяли участь

НТУУ «Київський політехнічний інститут», Національний транспортний університет, Львівський інститут банківської справи і Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, Українська академія банківської справи НБУ;

- «митна картка», яка використовуватиметься під час розмитнення вантажів та/або сплати митних платежів;

- «картка водія» – для зберігання інформації про транспортний засіб та його власника, а також для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху та розрахунків за товари та послуги;

- «електронний паспорт», який у перспективі може замінити звичайний паперовий паспорт громадянина України, а також може містити додаткову інформацію про його власника (ідентифікаційний номер, сімейний стан тощо);

- «картка страхувальника» – вона застосовуватиметься за наявності у громадян страхових полісів;

- «носій електронного цифрового підпису» – як засіб забезпечення особистого підпису громадянина;

- «дисконтна картка» тощо;

4) забезпечення діяльності та розвитку організаційної структури НСМЕП шляхом залучення до роботи в системі нових банків, учасників (банківських процесингових центрів, еквайрингових компаній і технічних еквайрів), залучення до участі у виробництві карток НСМЕП нових підприємств, що мають відповідний сертифікат якості, створення умов для роботи банків у НСМЕП за різними моделями (емітент із делегування інформаційних повноважень, еквайр із делегуванням інформаційних повноважень тощо);

5) вдосконалення та розвиток нормативно-правової бази НСМЕП [ 2, с. 35].

Для розширення функціональних можливостей платіжних та інформаційних технологій НСМЕП НБУ підписано договір про вступ до НСМЕП Центру обслуговування мобільних платежів (ЗАТ «ЦОМП»), як процесингового центру мобільних платіжних інструментів, а також розпочато реалізацію пілотного проекту з упровадження мобільного платіжного інструменту (МПІ) на базі технологій НСМЕП.

Національний банк вважає створення НСМЕП завершальною стадією у побудові системи електронних платежів в Україні. Її особлива роль обумовлюється тим, що важливою проблемою Українських платіжних систем залишається виконання значної частини трансакцій поза офіційними платіжними системами ( мова не лише про тіньовий сектор економіки, а і про розрахунки фізичних осіб, що на 96 % є готівковими).

Загальний технологічний розвиток НСМЕП в Україні потрібно визнати доволі високим і таким, що в цілому відповідає вимогам Комітету з платіжних і розрахункових систем (СРSS) Банку міжнародних розрахунків (ВІS) у Базелі. Однак НБУ має на меті продовжити її вдосконалення. Зокрема, завершуються розробки специфікацій розширених структур представлення інформації за фінансовими операціями, що виконані на термінальному обладнані. Це дозволяє зменшити витрати на модифікацію програмного забезпечення, терміну розробки та витрат на розробку нових фінансових та сервісних додатків у НСМЕП, зменшити обсяги платіжних засобів термінальних пристроїв та інших компонент системи.

Література:

1. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи. – К.: КНЕУ, 2000.

2. http://www.bank.gov.ua/pl_syst/nsmep/nsmep.htm .- С. 4.

3. http: // revolution.allbest.ru/ bank/00049093_0.html.- С.6

4. Компанієць С. Перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник НБУ. – 2005. – №4. – С. 33 – 34.