Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

Кирієнко Д.М.

Науковий керівник: Михайленко Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ЕКОНОМІЧНА СТІЙКІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ І ЧИННИКИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Характерною ознакою ринкової економіки є невизначеність, яка обумовлена конкуренцією суб’єктів господарювання і періодичністю прояву криз. У цих умовах ефективне функціонування підприємства можливе за рахунок забезпечення належного рівня економічної стійкості. Чим вище стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон’юнктури і, як наслідок, менше ризик виявитися на краю банкрутства [3].

Незважаючи на високу актуальність проблеми економічної стійкості підприємств, підхід до розуміння поняття «економічна стійкість» є досить одностороннім, оскільки обмежується рамками фінансових категорій. Залишається не систематизованим і фрагментарним практичний фінансово-економічний механізм реалізації економічної стійкості, хоча вітчизняні підприємства вже використовують цю категорію на практиці [2]. Саме це і стало підставою для вивчення категорії економічної стійкості і чинників, що впливають на неї.

Мета роботи полягає у визначенні сутності категорії «економічна стійкість» і чинників, що її обумовлюють.

На сьогодні відсутній підхід до розуміння економічної стійкості як системної комплексної характеристики підприємства, оскільки більшість вчених розглядає лише фінансовий аспект економічної стійкості. Відійти від традиційної точки зору на цю економічну категорію спробували в своїх дослідженнях Ареф’єва О.В. і Городянська Д.М. На їх думку, «економічна стійкість підприємства є сукупністю взаємопов’язаних і взаємообумовлених структурних складових, об’єднаних однією метою, яка передбачає створення, забезпечення та підтримку загального сталого функціонування підприємства» [1, с. 84].

Автор Цямрюк Ю.С. під економічною стійкістю розуміє «рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, що забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення стійкого економічного росту в тривалій перспективі з урахуванням найважливіших зовнішніх і внутрішніх факторів» [3]. На наш погляд, подане визначення є більш прийнятним і точним, ніж попереднє, оскільки воно розглядає економічну стійкість як динамічну систему, яка знаходиться під постійним впливом внутрішніх і зовнішніх чинників.

У забезпеченні економічної стійкості підприємства пріоритетними є саме внутрішні чинники, якими підприємство може управляти. Внутрішні чинники, що впливають на економічну стійкість підприємства можна поділити на чотири групи:

1. Технологічні чинники характеризують технологічний уклад виробництва, забезпечують безперебійність постачання ресурсів для всіх технологічних ланок виробництва тощо.

2. Організаційні чинники визначають стратегію і тактику підприємства, рівень виробничої спеціалізації, ступінь інноваційності та інвестиційної діяльності, ступінь використання людського капіталу, величину гудвілу підприємства, досконалість менеджменту і маркетингу, ділову активність підприємства.

3. Фінансово-економічні чинники визначають обсяг валової і товарної продукції, обсяг виручки від реалізації продукції, витрати на виробництво, постачання засобів виробництва і збут продукції, продуктивність чинників виробництва. Проявляються через фінансові інструменти: ціни і тарифи, кредити, податки, дотації, асигнування з бюджету, страхування, стимулювання праці тощо [3]. Фінансово-економічні чинники вважаються провідними і вирішальними, оскільки в ринкових умовах господарювання фінанси є рушійною силою будь-якої економічної системи [1, с. 86].

4. Соціальні чинники характеризують соціальний потенціал підприємства і визначають соціальний розвиток підприємства, а саме: демографічну ситуацію, кадрове забезпечення, умови праці, рівень матеріального добробуту працівників, рівень розвинутості соціальної інфраструктури тощо [3].

Врахування поданих чинників дозволяє підприємству створити умови, що сприяють підтримці економічної стійкості на заданому рівні і запобіганню її зниження в постійно мінливих умовах ринку.

Вивчення існуючих визначень категорії «економічна стійкість» показало, що сьогодні не існує єдиного підходу до розуміння цього поняття. Найбільш прогресивні автори розглядають економічну стійкість як комплексну характеристика здатності підприємства до підтримки його функціонування в умовах конкуренції в довгостроковій перспективі, що становить основу забезпечення стійких конкурентних переваг. Досягнення економічної стійкості підприємства можливе лише за умови використання внутрішніх чинників підприємства, і своєчасної реакції на зміни зовнішнього середовища.

Література:

1. Ареф’єва, О.В., Економічна стійкість підприємства: сутність, складові та заходи з її забезпечення [Текст] / О.В. Ареф’єва, Д.М. Городянська. – Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №8(86). – С. 83-90.

2. Дем’яненко, І.В. Економічна стійкість підприємств та її фінансовий потенціал [Електронний ресурс]. – Електрон. текстові дані. – Режим доступу: <http://dsfa.mybb3.net/viewtopic.php?p=283>.

3. Цямрюк, Ю.С. Зміст економічної стійкості підприємства та методи її аналізу [Електронний ресурс] / Ю.С. Цямрюк. – Електрон. текстові дані. – Режим доступу: <http://suiai.edu.ua/projects/icmiu-iep/download/conference-2009-section-2-1-tsyamryuk_yus-report.doc.>.