Економічні науки/10. Економіка підприємства

Гедройц Г.Ю.

Кременчуцький державний університет імені Остроградського

Оцінка впливу ризиків під час кризи та стратегії їх усунення

Економічна криза – різке погіршення економічного стану країни, що проявляється в значному спаді виробництва, порушенні сформованих виробничих зв'язків, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і в підсумку – у зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

За таких умов підприємство опиняється в дуже складній ситуації для вирішення якої необхідно докласти багато зусиль. Насамперед необхідно визначити які з ризиків посилюються, які залишаються незмінними і які зменшують свій вплив.

Звичайно під час кризи більшість ризиків загострюються. До таких належать: ризики можливих конфліктів з суспільством(страйки, зміни психологічного настрою у суспільстві); ризик загострення внутрішньополітичної ситуації в країні; ризик від непередбачених змін економічного законодавства; ризик виникнення конфліктів із законодавчими органами, ризик зміни податкового законодавства (введення нових податків, зміни ставок оподаткування, скасування податкових пільг); ризик невірного тлумачення податкового законодавства; постачальний ризик, ризик порушення планових строків, ризик зниження попиту на продукцію, ризик можливої несплати позичальником (лізингоодержувачем) основного боргу, дивідендів (лізингових платежів); ризик недоодержання прибутку чи понесення збитку в результаті безпосереднього впливу змін обмінного курсу однієї валюти стосовно іншої при проведенні зовнішньоекономічних операцій; ризик втрат від зміни курсу акцій; ризик знецінювання грошових доходів при зростанні інфляції і т.д.

Без змін залишається вплив таких ризиків, як: транспортний ризик, технічний ризик, ризик укладення договору з неплатоспроможними партнерами, затримка партнерами поточних договірних зобов'язань, вихід партнерів із спільної діяльності, ризик відсутності очікуваного попиту на нові товари чи послуги; ризик використання нової техніки і технології, ризик загибелі або ушкодження об’єкта лізингу. Ці ризики не мають відношення до кризи і залежать безпосередньо від певного об’єкта чи суб’єкта (транспорту, техніки, партнерів, нових товарів та попиту на них, об’єкта лізингу).

Варто відмітити, що не всі ризики зростають або залишаються незмінними. Так ризик пов'язаний з робітниками підприємства зменшується. Це обумовлено тим, що зменшення попиту та зростання пропозиції на трудові ресурси призводить до того, що працівники не мають іншого вибору, як залишатися на своєму робочому місці.

За таких умов підприємство за невисоку заробітну плату буде наймати більш кваліфікованих спеціалістів, що забезпечить зростання потенціалу підприємства та сприятиме інноваційному розвитку на основі інтенсифікації виробництва.

Під впливом кризи також зменшується ризик непередбаченої конкуренції. Так як більшість підприємств швидко банкрутують, не враховуючи можливі зміни навколишнього середовища і не маючи достатньої кількості альтернативних стратегій, необхідних систем та механізмів, які б застосовувалися під час кризи.

Зменшується також ризик прискореного старіння об’єкта лізингу, так як в основному під час кризи науково-технічний прогрес відбувається з меншими темпами.

Отже, під час кризи соціально-економічна система в будь-якому вигляді і будь-якій формі, чи то суспільна формація, чи то фірма або підприємство повинна обирати один з шляхів існування: або просте функціонування та адаптація до навколишнього середовища, або розвиток і інтенсифікація виробництва.

Під простим функціонуванням розуміють підтримку життєдіяльності, збереження функцій, що визначають цілісність системи, якісну визначеність, сутнісні характеристики. Тобто на цьому шляху підприємства враховують ризики, які загострюються пристосовуються до змін навколишнього середовища, але працюють, в основному, не вводячи ніяких особливих змін у свою діяльність.

Складнішим варіантом функціонування підприємства є розвиток, придбання нової якості, що трансформує життєдіяльність в умовах середовища, що змінюється. Тобто підприємство на випадок кризової ситуації розробляє стратегію, яка б давала змогу йому й надалі отримувати прибуток і здобувати все більшу частину ринку. В данному випадку підприємство враховує ризики, які зменшуються і максимально використовує ситуацію, яка складається завдяки ним. За таким сценарієм фірма може принципово змінювати виробничий процес чи процес надання послуг, застосовується агресивна маркетингова політика.

Тобто підприємство крім простого існування і налагодження нормальної роботи повинно також вносити зміни у відповідності з вимогами навколишнього середовища і постійно проводити моніторинг, виявляти симптоми та оперативно реагувати на них. Також фірма зобов’язана для ефективного функціонування розробити систему заходів від можливих, прогнозованих ризиків і постійно впроваджувати науково-технічні винаходи, тим самим сприяючи інтенсифікації виробництва. Для мінімізації фінансових ризиків необхідним є самострахування, тобто підприємство повинно мати резерви, за допомогою яких вирішуватимуться невідкладні питання і погашатимуться збитки. На випадок кризової ситуації необхідно розробити стратегію роботи підприємства і створити механізм, який запускатиметься в такій ситуації.

Список використаної літератури

2. Економічні ризики та методи їх вимірювання / За ред. Донця Л.І.: Навч. посібник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2006. – 312с.