Економіка

10. Економіка підприємства

Копійка О.М.

старший науковий співробітник науково-дослідного відділу

продуктивності в обслуговуючих галузях та харчовій і переробній промисловості НДЦ «Харківагропромпродуктивність»

аналіз та оцінка

економічної ефективності впровАдження техніко-організаційних ЗАХОДІВ І ВИЯВЛЕННЯ ВПЛИВУ ЧИННИКІВ НА ЇХ ЗМІНЕННЯ

На даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки якість використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. А це означає, що фундаментальним направленням розвитку нової ринкової системи повинні стати стабілізація вітчизняного виробництва і ріст на цій основі продуктивності праці.

Метою дослідження є аналіз та оцінка економічної ефективності впровадження техніко-організаційних заходів і виявлення впливу чинників на їх змінення.

Під критерієм ефективності розуміється оціночний показник, найбільш повно і різнобічно відражаючий поставлену мету і дозволяючи кількісно оцінювати повноту реалізації цієї мети по варіантам рішення. Величину ефекту розраховують у вигляді співвідношення понесених втрат і отриманих результатів. Існує велика кількість різновидів критеріїв ефективності. Найбільш виправданими з них є ті, в яких трактування втрат і результатів найбільш повне.

При визначені впливу змінення організаційного рівня на показники ефективності виробництва необхідно враховувати наступне:

1) частковий та інтегральний показники, які характеризують рівень організації праці і виробництва, повинні мати єдину базу або приєднуватися до неї, в якості бази має бути узятий робочий час;

2) виробнича система є система, елементи якої (діяльність людини, засоби та предмети праці) взаємопов’язані, змінення ступені використання одного з них обов'язково впливає на ступінь використання як останніх елементів, так і на всієї виробничої системи в цілому;

3) підвищення рівня організації виробництва може бути досягнуто шляхом використання різних заходів, потребуючих різних зусиль і втрат;

4) підвищення рівня організації виробництва і праці виявляється понад усе у зрості продуктивності праці, яка забезпечується підвищенням ступеня екстенсивного і інтенсивного використання засобів виробництва і праці людини.

Для оцінки рівня використання техніки, технології та організації виробництва важливе значення має порівняння показників підприємства з показниками аналогічних підприємств з досконалішою технікою і технологіями. Це дозволяє правильно оцінювати організаційно – технічний рівень підприємства і відповідність його сучасним вимогам.

Вихідними даними по розробці програми розвитку виробництва є:

- висновки комплексного аналізу стану організаційно - технічного рівня виробництва;

- завдання на впровадження нових видів продукції, нових технологічних процесів, комплексної механізації та автоматизації, вдосконаленню виробничої та організаційної структури;

- інформація від наукових закладів, про вітчизняні та закордонні досягнення;

- використання патентних матеріалів;

- пропозиції винахідників і раціоналізаторів.

У програмі розвитку виробництва повинні бути вказані джерела фінансування заходів.

Висновки.

1. У систему показників, дозволяючих оцінювати діяльність підприємства, входять: номенклатура, кількість і якість виготовляємої продукції; групи економічних, соціальних, екологічних, техніко-технологічних, організаційно – управлінських показників. Кожний з цих показників, вимірюється у грошовому або натуральному вигляді і дає оцінку одній або декільком сторонам багатогранного поняття «ефективність». Найбільш комплексної оцінки домагаються внаслідок економічних, соціальних та екологічних критеріїв. Решта показників визначають не ціль, а засіб досягнення економічного ефекту і, отримавши грошову оцінку, мають бути включені до складу економічного критерію. Управління підприємством повинно триматися на базі принципів системного комплексного підходу до проблем його розвитку та економічного аналізу його діяльності. Важливим принципом є розгляд окремого господарського об’єкту як частину більшої системи, з іншими елементами якої об’єкт пов’язаний і взаємодіє.

2. Системний підхід до виробітку ефективних господарських рішень потребує відповідати наступним вимогам: чітке формулювання цілей вирішує- мого завдання, та облік ресурсних та інших об’єктивно існуючих обмежень.

Література

1. Вітвіцький В.В. Управління галузевими системами економічних норм і нормативів в АПК. Центр «Агропромпраця», 2001.– 568 с.

2. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – Вид.2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.

3. Максим М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посібник. – К.: ВЄН, 2004. – 188 с.

4. Гиляровская Л.Т., Лысенко Д.В., Ендовицкий Д.А. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности.- М.: ТК Велби изд-во Проспект,2006. – 360 с.