Економіка

10. Економіка підприємства

Клименко Л.В.

заступник директора – завідувач науково - дослідного відділу

продуктивності в обслуговуючих галузях та харчовій

і переробній промисловості НДЦ " Харківагропромпродуктивність"

ІННОВАЦІЇ – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО РОЗВИТКУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Запорукою успішного розвитку агропромислового комплексу є втілення інновацій в агропромислові технології, техніку та організацію праці. Без інноваційного підґрунтя товаровиробник не зможе стабілізувати процеси виробництва та скласти гідну конкуренцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Інноваційна проблематика набула популярності та досліджувалась багатьма вітчизняними вченими. Обґрунтуванню доцільності ведення інноваційних пошуків та впровадженню їх результатів у виробничі процеси для підприємств різних галузей господарства присвятили свої наукові праці: П.П. Микитюк [2], В.Є. Новицький [3], М.В. Щурик [6] та інші автори. Не менш важливе значення для осягнення всієї багатогранності інноваційного процесу мають законодавчі та нормативно-правові документи України, що стосуються інноваційної діяльності.

Мета дослідження – обґрунтування необхідності впровадження інновацій у виробничу діяльність підприємств АПК для підвищення конкурентоспромож-ності як однієї з найголовніших переваг на світовому ринку.

Світовій практиці притаманне твердження про інновації як про нові продукти, бізнес-процеси чи організаційні зміни, що створюють багатство або соціальний добробут.

Інноваційний процес – комплексний, керований процес, спрямований на створення, впровадження і використання принципово нової або модифікованої ідеї, що задовольняє конкретні суспільні потреби і дає економічний, технічний або соціальний ефект [4].

Згідно із Законом України "Про інноваційну діяльність" головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоспроможної продукції [1].

В Україні до 2015 року одним із стратегічних пріоритетних напрямків інноваційної діяльності визначений високотехнологічний розвиток сільського господарства та переробної промисловості.

Аграрний сектор економіки, на відміну від інших сфер, має свої особливості щодо генезису та впровадження інноваційних продуктів. Насамперед ідеться про те, що інноваційна діяльність не є одиничним актом упровадження якої-небудь новації. Це – цілеспрямована система заходів із розробки, впровадження, освоєння, виробництва, поширення і комерціалізації новацій [5].

Розробка та впровадження більшості інноваційних проектів гальмуються через відсутність фінансових ресурсів, адже перебіг інноваційних процесів можливий лише за умови належного їх фінансування. Найбільш зацікавленими у веденні інноваційної діяльності є великі та середні сільськогосподарські підприємства та господарські товариства. До того ж вони володіють необхідними умовами і ресурсами для розробки та впровадження інновацій.

Проблемою для вітчизняних аграріїв є різниця нормативних показників якості за українськими та світовими стандартами, що суттєво послаблює конкурентні позиції українських компаній на світовому ринку. Українські землі відрізняються високою родючістю та якістю, але відсутність необхідного догляду та обробки територій безпосередньо відбивається на якості сільськогосподарської продукції.

За сучасних умов поліпшення конкурентних позицій, що займає підприємство на вітчизняних та світових ринках, та ступінь задоволеності споживачів значною мірою залежать від розвинутості інноваційної діяльності підприємства. Більшість підприємств вітчизняного аграрного сектора не приділяють необхідної уваги або ігнорують інноваційну складову сільськогосподарського бізнесу. Але найуспішніші, найкрупніші сільськогосподарські компанії активно впроваджують інновації в свою діяльність. Поряд з цим інноваційні проекти потребують фінансування, недостатність якого й стає головним чинником гальмування інноваційних розробок та їх упровадження.

Отже, проголошення ринковоорієнтованої моделі економічного розвитку, посилення інтеграційних і глобалізаційних процесів, вступ України до СОТ, загострення конкуренції потребують інтенсифікації впровадження інноваційних продуктів у відтворювальний процес агропромислового комплексу.

Література

1. Закон України "Про інноваційну діяльність", затверджений постановою Верховної Ради України № 40-IV від 04.07.2002.

2. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент: Навч. посіб. – К.: Центр навч. л-ри, 2007. – 400 с.

3. Новицький В.Є. Інституційні основи інноваційного розвитку економіки: Навч. посіб. – К.: КНТ, 2008. – 360 с.