Педагогічні науки/3. Методичні основи виховного процесу

Орловська О.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Організаційно-змістові засади професійної підготовки майбутнього вчителя до виховання толерантності в США

У Сполучених Штатах проблемі підготовки кваліфікованих педагогів завжди приділялась особлива увага. Природа національного складу американського суспільства вимагає багатокультурну підготовку вчителів, а саме, необхідності формування у нового покоління педагогічних кадрів таких якостей, як толерантність, альтруїзм, емпатія, здатність до компромісу в конфліктних ситуаціях, готовність до свідомого вибору у відкритому суспільстві, особисте ставлення до нетерпимості, ксенофобії, расизму тощо. Система професійної підготовки вчителя повинна відповідати вимогам гуманізації освіти, формування толерантної свідомості і поведінки самого педагога, що стає важливою характеристикою його професійної діяльності.

Багатокультурність знайшла відображення в програмах і стандартах вищої освіти США. Американська Рада зі стандартів вищої освіти в 90-х роках ХХ ст. розробила документи, згідно з якими освітні програми повинні виховувати у студентів здатність мирно вирішувати міжнаціональні конфлікти. Вона пропонує знизити гостроту розбіжностей в університетах у дусі поваги етнічного плюралізму, толерантного відношення до відмінностей. Автори стандартів закликають керівництво вищих навчальних закладів усвідомити зростаючу диверситивність (різноманітність) суспільства, важливість виховання толерантного відношення до подібного плюралізму на користь суспільного благополуччя [1].

У реальній освітній практиці зміст підготовки майбутнього американського вчителя до виховання толерантності в учнів реалізується через систему форм організації учбових занять, позаурочну діяльність та педагогічну практику. У США активно розробляються програми підготовки вчителів, здатних працювати в умовах полікультурного освітнього середовища. До основних типів програм відносяться:

1) загальноосвітні програми з полікультурним нахилом;

2) програми спеціальної підготовки до роботи в полікультурному класі;

3) білінгвальні (бікультурні) програми.

Модель полікультурної підготовки вчителя включає такі компоненти:

1) професійна оцінка власних цінностей, стереотипів та поглядів на світ;

2) розвиток нестереотипного, гнучкого розуміння культурно-соціальної динаміки, критичних соціо-політичних, історичних, економічних вимірів полікультурного суспільства;

3) оволодіння культурно-чуттєвими гнучкими стратегіями викладання та оцінювання.

В процесі полікультурної підготовки майбутнього вчителя застосовуються різноманітні засоби і способи формування толерантності, а саме:

- включення в зміст освіти зовсім протилежних, що взаємовиключають одна одну, сторін, властивостей об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються - фактично ілюстрація діалектичного закону єдності та боротьби протилежностей.

- звернення до такого типу мислення, що орієнтується не стільки на протиставленні властивостей, процесів, явищ, що „протистоять один одному”, скільки на їхню єдність, внутрішню гармонію, що забезпечує цілісність існування об’єкту, процесу чи явища, що вивчається;

- представлення об’єкту, процесу чи явища, що вивчається, єдиного і цілісного по своїй суті, в контексті різноманіття методів, способів і засобів, кожний з яких окремо не представляє повної і завершеної картини – продуктивно лише об’єднання;

- використання історико-наукових та біографічних фактів і свідчень, які ілюструють проявлення відмінностей у конкретних фрагментах наукового пізнання [2, 45].

Говорячи про методики і технології формування толерантного стилю мислення і діяльності майбутнього вчителя, слід відмітити ефективність нетрадиційних форм організації учбового процесу: диспути, імпровізовані „мініконференції” з обговоренням важливих проблем. Ці форми організації учбового процесу вимагають попередньої підготовки. Необхідно заздалегідь ознайомитися з проблемою майбутнього обговорення, підготувати виступи, сформулювати полярні точки зору, визначити коло конкретних питань, за якими буде проходити диспут. Викладачу потрібно орієнтуватися у різноманітті підходів до проблеми, яка обговорюється, володіти вмінням направляти диспут чи діалог в бажане русло, стримувати учасників від прийняття „екстремальних” висновків та точок зору; сприяти тому, щоб учасники уникали категоричних стверджень типу „тільки так, а не інакше”, віддаючи перевагу варіанту „можливо і те, і інше”, приводячи необхідні аргументи, проявляючи гнучкість мислення [3].

Звичайно, проблема підготовки майбутнього вчителя до виховання толерантності складна і фактично нова для педагогіки проблема. Для її вирішення недостатньо лише усвідомлення кожним вчителем необхідності процесу виховання толерантності. Потрібно забезпечити майбутнього вчителя методами і техніками, які дозволять формувати почуття і навики поведінки, засновані на поєднанні знань і чуттєвого досвіду проживання конкретних ситуацій.

Литература:

1. Поликультурное воспитание в США и Канаде [электронный ресурс] - Режим доступа: - Internet – http://old.prosv.ru/metod/dgur/index.htm

2. Scanlon T. The Difficulty of Tolerance / T. Scanlon – Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – 169 p.

3. Vogt W. Tolerance and Education: Learning to Live with Diversity and Difference / W. Vogt – Sage Publications, Incorporated, 1997. – 289 p.