7. Мова, мовлення, мовленнєва комунікація

Гаращенко Л.Б.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

особливості функціонування галліцизмів у сучасній українській фінансово-економічній термінології

Ринкові засади господарювання суттєво вплинули на всі складові економічних відносин, але насамперед на відносини фінансово-економічні, що за цих умов стають основними регуляторами виробничої, посередницької та інших видів підприємницької діяльності суб’єктів господарювання, адже ринкові відносини — це передусім відносини фінансово-економічні.

Основу української фінансово-економічної термінології як системи назв явищ і понять, що функціонують в економічних сферах законодавства, ділової документації і економічних наук, становлять власне національні слова, що увійшли до наукового вжитку дефінуванням. Вони мають сенс тільки у системі рідної мови, добуваючи з її надр потенційні поняття, які диктує відповідний контекст та історична традиція.

У фінансово-економічній термінології української мови є також багато термінів, що були запозичені з інших мов, і це є об’єктивним чинником розвитку будь-якої мови, її еволюції і збагачення. Завдяки невичерпному вербальному фондові та гнучкій синтаксичній структурі науковий стиль української мови не поступається європейському.

Питання термінів-запозичень були об’єктом аналізу багатьох українських та зарубіжних мовознавців, зокрема Т.Кияка, Г.Мацюк, Л.Симоненко, І.Кочан, В.Калашника, Д.Лотте та ін. На сучасному етапі розвитку термінознавства недостатньо вивченим є питання функціонування термінів французького походження. З’ясування загальних закономірностей освоєння та функціонування галліцизмів у фінансово-економічній терміносистемі, аналіз процесів творення термінів, дослідження їхнього складу сприятиме впорядкуванню всієї терміносистеми, її стандартизації, дасть змогу прогнозувати тенденції її подальшого розвитку.

Економічна термінологія – одна з небагатьох систем, які мають так мало власних термінів (19% фінансово-економічної термінології становлять власне українські слова, 8% – це слова-гібриди, тобто такі, що складаються з двох коренів, один із яких є власне українським, інший – запозиченим, а 73% –лексика, запозичена з різних мов світу): боржник, вартість, взаємозалік, відрахування, готівка, гроші, заборгованість, позика, рахунок, мито, застава, постачальник, торгівля; векселедавець, жиророзрахунок, квазіціна, самофінансування, самоліквідність, субрахунок, фондовіддача.

Упродовж останнього десятиліття розвинувся та продовжує розвиватись багатомовний термінологічний ринок. Глобалізаційні процеси зумовили пріоритетне становище англійської мови як засобу спілкування між різними народами об’єднаної Європи та світу. На сучасному етапі спостерігається бурхливий розвиток англомовної економічної термінології (як загальнонаукової, так і вузькоспеціальної, зокрема банківської та біржової).

Із 90 -х років минулого століття в українську мову, зокрема в економічну й фінансову галузі, влилося чимало слів-термінів, запозичених із французької мови, котрі поки що не мають національних аналогів, оскільки поняття, які вони позначають, були відсутні в соціалістичній економіці. Запозичення з французької мови становлять – 16%, із якої власне французького походження – 12%: аваль, аванс, авуари, ажур, віремент, гарант, жетон, кадастр, коносамент, контрактація. Слова, які прийшли в українську мову через посередництво французької з латинської становлять 3,89%: аверс, акредитив, акцизи, бордеро, валоризація, кореспондент.

При контрастивному дослідженні аналізованої терміносистеми французької та української мов ми стикаємося з особливою категорією слів, які схожі за звучанням та мають спільне походження. Найчастіше це слова, що походять із грецької та латинської мов і становлять так звану інтернаціональну лексику (dotation – дотація, expert – експерт, monopole – монополія), чи слова, запозичені українською мовою із французької (bureau – бюро, aval – аваль). До цієї категорії належать також слова, запозичені французькою та українською мовами з будь-якого іншого джерела (partenaire – партнер, marketing – маркетинг, із англійської; ordre – ордер, priorité – пріоритет, із німецької). Відмінність семантичних структур слів спільного походження, близьких за звучанням у французькій та українській мовах, пояснюється деякими особливостями, що властиві лексичним запозиченням. По-перше, як правило, при запозиченні сприймаються не всі значення слова. По-друге, коли лексичне запозичення входить до нової мовної системи, в нові для нього умови, його семантика починає розвиватися незалежно від мови-джерела, і в його семантичній структурі можуть з’явитися нові значення, які відсутні в мові-джерелі.

Потрапляючи до української мови, запозичені слова змінювалися відповідно до функціонально-стилістичних норм і фонетичних та граматичних закономірностей української мови [2, с. 130]. При запозиченні у більшості термінів зберігається місце наголосу мови-донора. Зміну місця наголосу при адаптації зумовлює дія закону аналогії або вплив мови-посередника. Основними граматичними змінами, яких зазнали галліцизми в процесі адаптації, є втрата артикля, що виступає формальним показником роду і числа; зміна граматичного роду (banque f – банк ч.р.; avance f – аванс ч.р.); набуття категорії середнього роду (bordereau m – бордеро); трансформація французьких суфіксів та закінчень і набуття нових афіксів у зв’язку з уходженням їх до іншої словозмінної парадигми.

Основними типами творення термінів фінансово-економічної галузі є: творення термінів усіма відомими способами морфологічного словотвору української мови, неморфологічний словотвір, а також творення складених номінативних одиниць. Морфологічна деривація в терміносистемі фінансово-економічної галузі представлена у своїх основних різновидах: афіксації, складанні та абревіації. Одним із найпродуктивніших і найважливіших способів термінотворення в аналізованій терміносистемі є афіксація.

За адаптації новітніх французьких запозичень до сучасної лексичної та граматичної системи української мови вагому роль відіграє їхня здатність стати центрами словотвірних гнізд. Якщо спочатку запозичене слово ще не встигає утворити похідних слів, то з часом кількість новоутворень на його основі зростає досить інтенсивно: арбітр, арбітраж, арбітражер, арбітражування, арбітражний; баланс, балансовий; вальвація, евальвація, ревальвація, девальвація; девізи, девізний; диплом, дипломат, дипломант, дипломатія, дипломатика тощо.

Серед сучасних слів-термінів фінансово-економічної галузі нові похідні від іншомовних основ найчастіше утворюються за допомогою суфіксів -аці(я), -ств, -ист (-іст), -изм (-ізм), -ор, -аж та інші: боніфікація, вальвація, валоризація, тарифікація, банкрутство,нонконформізм, ажіотаж, куртаж.

Українськими аналогами французьких фінансово-економічних термінів на -tion (-ation) можуть бути іменники жіночого роду, утворені за допомогою суфікса -аці(я), а також віддієслівні іменники чоловічого роду, утворені безафіксним способом: dénonciation – денонсація, monopolisation – монополізація, exploitation – експлуатація, exportation – експорт.

Продуктивні суфікси української мови -ств, -к, -ськ, -ов, -н, -уват беруть активну участь у словотворі, за якого запозичене слово „українізується” і втрачає деякі риси чужинності: акредитування, акредитований, акредитувати; ліквідність, ліквідний; банкрутство.

У префіксальному словотворі переважають інтернаціональні елементи, утворені на основі словотвірних морфем із грецької та латинської мов. Серед префіксів виділяємо такі: де- (зі значенням скасовування, припинення того, що названо твірним словом), контр-/контра- (означає проти), сюр- (на позначення зверхності, найвищої якості чи посиленої дії), ре- (зі значенням зворотної або повторної дії), ін- (означає заперечення, відсутність чогось або проникнення в щось), ультра- (зі значенням „над”, „крайній”, „за межами”): девальвація, денонсація, депорт, контрбаланс, контрафакція, ревальвація, редемаркація, реалізація, рефакція, репорт [1, с. 11].

Більшість термінів французького походження включилися у словотвірну систему української мови й дали похідні. Велика кількість термінів-гібридів з основами або афіксами французького походження свідчить про високий рівень фонетичної, морфологічної та семантичної асиміляції запозичених слів і про процес їх активного освоєння на словотвірному рівні.

Із наведеного огляду стає очевидним, що процес запозичення іншомовної лексики відбувається досить активно і носить масовий характер. З’являються і розвиваються спільні сфери, котрі знаходять адекватне мовне вираження у термінології. При цьому взаємодія запозиченої із французької мови лексики і системи мови-реципієнта відбувається не лише при адаптації, але й виражається у процесах термінологізації і детермінологізації, що може бути об’єктом подальших розвідок у цьому напрямі.

Література

1. Мокрієва Н.Г. Розвиток потенціального словника учнів у навчанні французької мови / Н.Г. Мокрієва, О.М. Шапкіна. – К.: Рад. шк., 1983. –104 с.

2. Рудакова Т.М. Англомовні запозичення на сучасному етапі розвитку лексичного складу мови українських засобів масової інформації // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. праць. – Ч. ІІ: Вип.3 / Ред. кол.: В.В. Левицький, Л.І. Бєлєхова та інш. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – С. 174–177.

3. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.: Наук. Думка, 2000. – 680 с. – (Словники України).

4. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред.. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – 414 с.