Філологічні науки/1. Методика викладання мови і літератури

К.пед.н. Кецик У.В.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна

Навчання студентів-економістів

англійської професійної лексики

Навчання іноземної мови у ВНЗ слід пов’язувати з майбутньою професією студентів. Такий підхід особливо важливий для немовних факультетів, де при вивченні іноземної мови наголос робиться не на граматичній чи фонетичній правильності висловлювань, а на вмінні студента спілкуватися у тій чи іншій сферах.

Проблема професійно спрямованого навчання усного іншомовного мовлення на немовних факультетах досліджується багатьма вченими. Проте в методичній літературі не існує єдиної думки про те, коли слід починити навчання професійного мовлення: на початковому етапі чи на етапі спеціалізації. Окремі дослідники обґрунтовують необхідність раннього включення до курсу навчання мовленнєвого матеріалу, пов’язаного з майбутньою спеціальністю студентів. Інші вчені вважають, що на початку першого курсу потрібно віддавати перевагу побутовій та суспільно-політичній тематиці, а в другому семестрі навчання іншомовного усного мовлення здійснювати на основі тем за профілем вузу або факультету.

Ми виходимо з положення про те, що на першому курсі навчання іншомовного мовлення студентів необхідно проводити переважно в соціально-побутовій, суспільній та соціокультурній сферах комунікації, а на подальших курсах - переважно в професійній. Проте вже й на початковому етапі бажано готувати студентів до спілкування у професійній сфері, включаючи до навчального процесу професійну лексику, що вживається у непрофесійних сферах комунікації.

Навчання студентів-економістів англійської професійної лексики доцільно здійснювати згідно з комунікативним підходом до навчання іноземних мов, на основі відібраних комунікативних ситуацій, в яких відбувається спілкування фахівців-економістів із зарубіжними партнерами.

Для ефективного навчання студентів професійного англомовного спілкування на етапі спеціалізації доцільним є застосування на початковому етапі імпліцитної професіоналізації. У дослідженні Е.Мірошниченко розроблено положення про імпліцитну професіоналізацію, яке полягає в інтегрованому навчанні студентів частини відібраного професійного лексичного мінімуму - специфічної професійної лексики - у непрофесійних сферах спілкування.

Проте навчання студентів-економістів початкового етапу деякої частини професійної лексики під час формування мовленнєвих навичок та вмінь спілкування в непрофесійних сферах комунікації можливе тільки за умов наявності у студентів деякої вихідної понятійної бази із спеціальності. Тому питання про те, коли слід починати спеціалізацію, необхідно вирішувати окремо для кожної спеціальності. Наше опитування, проведене на економічному факультеті, показало, що студенти 1-го курсу вже мають загальне уявлення про такі економічні поняття, як інфляція, кредит, бюджет, акція, бартер тощо. Тому навчання специфічної професійної лексики на початковому етапі є доцільним.

У методичному аспекті важливе значення має той факт, що в англійській мові одне й те саме з погляду форми слово або словосполучення може використовуватись і як загальновживане слово або словосполучення в непрофесійних сферах комунікації, і як термін у професійній сфері, наприклад: capital – столиця / капітал, demand – вимога / попит, duty - обов'язок / податок; tale - хвіст / черга; choice – вибір / асортимент; share – частина / акція та ін. Це дає можливість інтегрувати непрофесійну та професійну лексику під час навчання студентів-економістів спілкування в соціально-побутовій, суспільно-культурній сферах комунікації, тобто включити професійну лексику до непрофесійних сфер комунікації, що повинно співвідноситись на змістовому рівні з економічними знаннями, якими володіє кожна освічена людина.

Загальна кількість професійної лексики для студентів-економістів становить 1400 лексичних одиниць. Половина професійної лексики може бути використана в соціально-побутовій, суспільній та соціокультурній сферах спілкування - це так звана специфічна професійна лексика, яку доцільно використовувати для професійно спрямованого навчання на початковому етапі. Цю лексику можна розподілити на дві групи:

1) слова, семантика яких збігається в загальновживаній та професійній мові, наприклад: fund - фонд, budget - бюджет, businessman - бізнесмен;

2) слова, семантика яких не збігається, наприклад: article - річ / одиниця товару; demand – вимога / попит, ticket - квиток / етикетка, ярлик.

Інтегроване навчання професійної лексики досягається шляхом використання комплексу вправ, розроблених на основі комунікативного підходу і спрямованих на поетапне формування лексичних навичок та усномовленнєвих умінь непрофесійного спілкування із засвоєнням специфічної професійної лексики з урахуванням диференціації вправ залежно від типологічних особливостей відібраної професійної лексики.

Семантична відповідність лексичних одиниць першої типологічної групи, а також включення сюди ж інтернаціоналізмів сприяє ефективному оволодінню студентами цією професійною лексикою.

Щодо лексичних одиниць другої типологічної групи, то основою оволодіння цією частиною специфічної професійної лексики є послідовне засвоєння ситуативного вживання професійних лексичних одиниць у межах непрофесійних сфер спілкування, що веде до створення їх адекватних семантичних образів у професійній сфері.

Отже, на початковому етапі доцільним є застосування імпліцитної професіоналізації, яка забезпечує ефективніше навчання професійного спілкування на етапах спеціалізації. Інтегроване навчання специфічної професійної лексики на початковому етапі досягається використанням комплексу вправ, основою яких є мовленнєві ситуації та рольові ігри.

Література:

1. Мірошниченко Е. В. Навчання професійної лексики студентів-економістів під час усномовленнєвого спілкування в непрофесійних сферах комунікації: Автореф. дис...канд. пед. наук: К., 1996. – 23 с.