Любов як сенс людського існування.

Науковий керівник:

Никифорова Лілія Анатоліївна

Головко В. С.

... Міцна, як смерть, любов,

Тому що кожна жіка,

яка кохає, - цариця, тому що

кохання прекрасне!

А. І. Купрін «Суламіф'»

Існує багато важливих речей, без яких неможливе існування. Крім матеріаль-

ного існують духовні цінності, які мають важливе значення в житті. Однією

з таких цінностей є любов.Саме вона супроводжує людину все життя, даруючі неза-

бутні відчуття і тепло, саме вона змушує ідти далі в важких ситуаціях не оглядаю-

чись в минуле. У всі часи відомі поети і письменники писали новели, вірщі, твори

про найпрекрасніше почуття - кохання. Навіть є притча про кохання, яку хотіло-

лося б розповісти:

Жінка вийшла з свого будинку і побачила на вуличному дворику трьох людей

похилого віку з довгими білими бородами. Вона не впізнала їх. Вона сказала:

-"Напевно ви мені не знайомі, але ви повинно бути голодні. Будь ласка, заходьте в

будинок і поїжте."

-"А муж дома?", Запитали вони.

-"Ні", відповіла вона. "Його немає."

-"Тоді ми не можемо увійти", відповіли вони.

Увечері, коли її чоловік повернувся додому, вона розповіла йому про те, що трапи-

лося.

-"Іди і скажи їм що я вдома і запроси їх у дім!"сказав чоловік.

Жінка вийшла і запросила людей похилого віку.

-"Ми не можемо піти в будинок разом", відповіли вони.

-"Чому ж?" здивувалася вона. Один із старих пояснив: "Його звуть Богатство, "

сказав він вказуючи на одного зі своїх друзів, і сказав вказуючи на іншого, "А його

вдача, а меня звуть Любов." Після чого додав, "Зараз йди додому, і будеш говорити

зі своїм чоловіком про те, кого з нас ви хочете бачити у своєму домі." Жінка пішла

і розповіла чоловікові про те, що почула. Її чоловік був дуже зрадів. "Як добре !!!",

сказав він. "Якщо вже треба зробити вибір, давай запросимо Багатство.Нехай увійде

і наповнить наш дім багатством!" Його дружина заперечила, "Дорогий, а чому б нам

не запросити Вдачу?" Їх прийомна дочка слухала все сидячи в кутку. Вона підбігла

до них зі своєю пропозицією: "А чому б нам краще не запросити Любов? Адже тоді

в нашому домі настане любов!"

-"Давай погодимося з нашою дівчинкою," сказав чоловік дружині.

-"Іди і попроси Любов стати нашим гостем." Жінка вийшла і спитала і трьох людей

похилого віку, "Хто з вас Любов? Заходь в дім и будь нашим гостем."Старий на ім'я

Любов пішов в напрямку будинку.

Інші 2 старого пішли за ним.Здивована,жінка запитала Багатство і Вдачу:"Я ж

запросила тільки Любов, чому ви йдете?" Люди похилого віку: « Якщо б ви запро-

сили Багатство або Вдачу, інші два з нас залишилися б на вулиці,але так як ви запро-

сили Любов, куди вона йде, ми завжди йдемо за нею. Там де є Любов, завжди є і

Багатство і Вдача! !!!!!!"

Любов дарує життя. Немає нічого більш природного,ніж наше прагнення до лю-

бові. Вже доведено, що у закоханої людини змінюється біохімічний состав кро-

ві, від чого він молодіє, краще себе почуває.В стані закоханості хочется співати і лі-

тати, робити добрі вчинки і різні милі дурниці, просто тому що нам добре. Любов не

дає нічого, крім себе самої, і не бере нічого, крім себе самої. Тому любов не володіє

нічим, але і нею не можна володіти, бо любові – достатньо лише себе самої.

Вважається, що кохання - це саме головне. Так, щасливий той, хто зміг знайти

в своєму житті успіх і удачу, а й найцінніше, що тільки є, - любов ! У кожного без

винятку є найпотаємніші любовні переживання. Нехай це було давно, нехай, мож-

ливо,тривало недовго, це неважливо. Важливо те, що такі спогади зігрівають душу,

є нескінченним джерелом радісної гарячої енергії.

Так, любов - це те, заради чого варто жити на цьому світі, нехай навіть заради

однієї миті, коли відчуваєш чисту, казково прекрасну любов, вже ніколи не забудеш

про неї ... Слід мати на увазі, що любов якісно відрізняється від і нших людських

почуттів. Заздрість,ревнощі, честолюбство,будь-який вид жадібності–це пристрасть,

любов же - це дія, реалізація людської сили,яка може бути реалізована тільки у сво-

боді і ніколи в примусі.[1]

Любов - це активний, а не пасивний ефект, це допомога, а не захоплення у най-

більш загальному вигляді активний характер любові можна описати за допомогою

твердження, що кохання перш за все означає давати,а не брати (отримувати).[2]

Існує любов-пристрасть, любов- потреба, любов до ближнього і любов до даль-

нього, любов до батьків, до батьківщини, любов чоловіка і любов жінки. Формамі

прояви любові до ближнього є любов до дітей, любов до батьків, братська юбовь;

полюсами є любов чоловіка і жінки, любов жителя півночі та кохання жителя півдня,

любов середньовічна та кохання сучасне. Можна говорити просто про любов до

ближнього; можна говорити більш конкретно про любов до дітей або, ще конк-

ретно, про батьківську (материнську) любов. Існує також не менш важлива лю-

бов – любов до Батьківщини - одне з найбільш глибоких почуттів, закріплене в

людській душі століттями і тисячоліттями. Любов до Батьківщини означає любов

до рідної землі і до народу. Ці дві складові єдиного почуття зазвичай йдуть

разом, підтримуючи і підсилюючи один одного. Але трапляється, що вони трагічно

розходяться: людина любить Батьківщину, але не своїх співвітчизників. Любов

до Батьківщини, протиставлена любові до живих людей, неминуче виявляється

абстрактною і згубною для оточуючих. І якщо така людина сходить на вершину вла-

ди, він приносить нещастя свойому народу. Протиставлення Батьківщини та її на-

роду ніколи не приносило і не здатне принести добра: ні в тому випадку, коли

інтереси Батьківщини стають вище інтересів народу, ні в тому, коли любові до

народу віддається перевага перед любов'ю до рідної Землі. Почуття патріотизму

робить людину часткою великого цілого - своєї Батьківщини. Любити Батьківщину-

значить, перш за все, бажати їй добра, домагатися того, щоб вона стала краще.

Любов означає турботу, найбільш це очевидно в любові матері до своєї дитини.

Ніяке її запевнення в любові не переконає нас, якщо ми побачимо відсутність у

неї турботи про дитину, якщо вона нехтує годуванням, не купає його, не намагаєть-

ся повністю його облаштувати, але, як ми бачимо її турботу про дитину, ми цілком

віримо в її любов. Це відноситься і до любові до тварин і рослин. Якщо якась жінка

скаже нам, що любить квіти, а ми побачимо, що вона забуває їх поливавати, ми не

повіримо в її любов до квітів.

У висновку хотілося б сказати, що всетаки не кіно, вино і доміно всупереч поши-

реній приказці складає сенс нашого буття, не ця та інша мішура, і навіть не футбол,

а як це не банально звучить любов. Любов - це найскладніша, таємнича і парадок-

сальна реальність, з якою стикається людина. І не тому, як звичайно вважається,

що від любові до ненависті всього один крок, а тому, що «ні прорахувати, ні

обчислити» любов не можна! У ній не можна бути розважливим - природа легко пе-

рекине будь-які розрахунки! У ній можна бути тільки чуйним, щоб стежити за її

примхливим перебігом і вчасно душею вгадати всі її вигини, невловимі для ока зсу-

ву, нез'ясовні важливою і для розуму повороти. У любові неможливо бути дріб'яз-

ковим і бездарним - тут потрібні щедрість і талановитість, пильність серця, широ-

та душі, добрий, тонкий розум і багато - багато що інше, чим удосталь наділила

нас природа, і що нерозумно ми розтрачуємо. Нехай любов буде симбіозом всього

хорошого що є на світі!

Список використаної літератури:

1. Правдина Н. Я исполняю желания: Привлекаем богатство, создаем свое счас-

тье и наслаждаемся любовью. - СПб.: ИК "Невский проспект", 2006. – 288с.

(Серия « Счастливый мир Н. Правдиной»).

2. Правдина Н. Талисманы любви и удачи: Средства фэн - шуй для привлечения

счастья и успеха. - М.: ИК «Невский проспект», 2006.-287с. (Серия «Счастливый

мир Н. Правдиной»).

3. Куприн А. И. Суламиф// Куприн А. И. Река жизни: Повести и рассказы. –Л. Лен- издат, 1986.-473-703.