Правові науки/ Історія держави та права

Ст. Лупу К.К.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, Україна

Причини і передумови буржуазних революцій

Конфлікт між новими продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився в основних галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів феодального суспільства. Якнайкраще це можна простежити на історії Франції, де напруженість і гострота класової боротьби були найбільшими.

У Франції в другій половині XVIII століття феодально-абсолютистський лад уже не відповідав соціально-економічному розвиткові країни і перетворився на пута, що сковували розвиток продуктивних сил, заважали їх зростанню.

Франція була передовою для свого часу, але аграрною країною. З двадцяти п'яти мільйонів її мешканців близько 90 відсотків становили селяни. Сільське господарство залишалося вкрай відсталим і примітивним. Земля була власністю дворянства і духівництва, зовсім не зацікавлених у розвитку нових буржуазних відносин, використанні та застосуванні нових знарядь праці. Прагнучи одержати якнайбільше прибутків з феодально залежних селян, дворянство неухильно обстоювало старі повинності, збільшувало феодальні побори, трималося старих методів господарювання і відносин із селянством. Французький селянин був задушений різноманітними поборами. Грошовий ценз, хлібний оброк — шампар, натуральні побори, церковна десятина доповнювалися, крім того, різними баналітетами, державними податками. Внаслідок цього невпинно зростала кількість половників, близько двох мільйонів селян зовсім зубожіли. За таких умов не могло бути й мови про використання нової техніки в селянському господарстві.

Скрутним було становище і в промисловості Франції. У країні розвивалося шовкоткацьке, бавовняне, металургійне виробництво. Але цеховий устрій з його консервативними традиціями, вузькість внутрішнього ринку внаслідок страшенної бідності основної маси населення — селянства затримували його розвиток. Гальмували зростання промислового виробництва і такі фактори, як митна політика, що проводилася суто в інтересах дворянства, різноманітні заходи, спрямовані проти нововведень, і та ін. Феодальні перешкоди заважали і розвиткові торгівлі.

Буржуазія була економічно сильною, але політично безправною. А дворянство і духівництво мали різні станові привілеї, широкі можливості поживитися за рахунок казни.

Криза феодального ладу у Франції вибухнула на кінець XVIII століття. Саме в ті часи посилилася феодальна реакція. Дворянство, що намагалося розширити джерела своїх прибутків, відновлювало колишні скасовані або забуті феодальні права і привілеї. Уряд, у свою чергу, провадив такі заходи, що тільки посилювали обурення буржуазії та народу. Загострилася фінансова криза. Недороди, що вразили країну, вкрай посилили голод і зубожіння трудящих мас. Спалахнули селянські повстання, заворушення в містах. Невдалою була і зовнішня політика Франції. Тим часом королівський двір вдавав, що не помічає вс