Панченко Ю.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Місце України у світовій демографічній ситуації

Американці здавна вважали Європу Старим Світом. Тепер у них з’явилася додаткова причина думати так. Європа старіє набагато швидшими темпами, ніж Новий Світ. Основна причина – зниження народжуваності. Водночас, середня тривалість життя, а отже, і кількість пенсіонерів, невпинно зростає. Стрімке старіння Європи призводить до нестачі робочих рук, а зростаючий рівень немолодого населення потребує збільшення витрат не лише на пенсії, а й на довготривалу медичну допомогу. Вихід із такої складної ситуації все ж таки існує, і зокрема, ЄС вбачають його у збільшенні міграції молодих робочих рук до країн Європи, підвищенні народжуваності, збільшенні зайнятості серед працездатного населення, а також у підвищенні пенсійного віку для своїх громадян.

Отож, демографічні проблеми країни світу намагаються долати разом. Щоб досягти природного демографічного стану, країнам перш за все необхідно вирішити питання соціальної сфери. Тобто підвищити життєвий рівень населення, подолати масове безробіття та різке майнове розшарування. Необхідно докорінно поліпшити систему охорони здоров’я, забезпечити доступність медичної допомоги, пропагувати здоровий спосіб життя, репродуктивне здоров'я, безпечне материнство. Велике значення має всебічна державна підтримка молодих сімей та сімей з дітьми.

Демографічним аналізом в Україні займалось багато науковців та вчених, зокрема: В.С.Стешенко [4, 9], А.П.Хоменко [6], С.А.Томілін [7], В.В.Никитенко [8], Ю.О.Корчак-Чепурківський [5] та ін.

Слід зазначити, що демографічне питання є доволі актуальним і для України, оскільки сучасна демографічна ситуація викликає занепокоєння. Скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя і народжуваності, від'ємне сальдо міграції стали характерними ознаками сучасної демографічної ситуації. У цій ситуації першочерговим завданням є подальше розроблення та реалізація державної стратегії подолання демографічної кризи. Для цього необхідна єдина державна Концепція демографічного розвитку України. Демографічна спрямованість має стати одним з головних пріоритетів дій українського керівництва.

На 1 лютого 2010 року в Україні кількість населення становила 45939,8 тис. осіб, у 2008 відповідно - 46143,2 тис.осіб, у 1990 р. – 52 млн. осіб [2]. Тож прослідковується тенденція до зменшення кількості населення в країні. Як наслідок зі зменшенням загальної кількості населення відбувається старіння української нації. Частка людей похилого віку (від 60 років) невпинно зростає. Так, наприклад, у 1970 році вона становила 14 % , а у 2010 – 20, 9%. А за приростом населення Україна серед країн світу займає 226 місце і він становить -0,76%. Найбільший приріст населення відзначено у Ліберії 4,5% [3].

Рівень смертності в Україні зменшився з 18,1 померлих на 1000 населення у січні 2009 р. до 16,4 – у січні 2010 р. Найвищий рівень смертності зафіксовано у Чернігівській області (21,1%), а найнижчий – у м.Києві (10,7%). Серед причин смерті населення перше місце посідають хвороби системи кругообігу, друге – новоутворення, третє – зовнішні причини смерті [2].

Тож, як бачимо демографічна ситуація в Україні потребує стабілізації. Стратегія демографічного розвитку України, яка була розроблена на 2006-2015 роки, має за мету поліпшення якісних характеристик населення та гармонізацію відтворення людності країни. Визначено загальні завдання стратегії: відродження української духовності, національних цінностей і традицій; забезпечення економічних передумов уповільнення процесів депопуляції та поліпшення якості населення; формування настанов на здоровий спосіб життя; створення механізму втілення стратегії демографічного розвитку. Основний напрям стратегії – активізація формування у суспільстві моделі сім’ї «середнього класу» [1], що у сьогоднішніх умовах загальносвітової економічної кризи є доволі складним завданням.

Відповідно до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.12.2009 необхідно провести модернізацію системи охорони здоров’я. Віце-президент Світового банку по регіону Європи та Середньої Азії Філіпп Ле Уору зазначив, що необхідно змінити стимули, щоб зацікавити медперсонал в досягненні більш високих результатів у своїй галузі.

Загалом демографічну ситуацію в Україні можна назвати демографічною кризою, проявом якої стало погіршення майже всіх демографічних показників. Унаслідок зростання депопуляції, що триває з 1991 року, чисельність населення України скоротилася більш як на 6 млн. осіб. Відповідно для того, щоб стабілізувати демографічний стан, необхідно реформувати та вдосконалити майже всі сфери діяльності та життя населення України, а також час від часу прислухатись до порад світових експертів.

Список використаної літератури:

1. Стратегія демографічного розвитку України на 2006-2015рр. - zakon1.rada.gov.ua;

2. Державний комітет статистики України – www.ukrstat.gov.ua;

3. United Nations World Population Prosрects: 2006 revision - www.un.org;

4. В.С.Стешенко "Демография в современном мире" (М., 1978);

5. Ю.О.Корчак-Чепурківський "Избранные демографические исследования" (М., 1970);

6. А.П.Хоменко "Семья и воспроизводство населення" ("Избранные произведения", М., 1980);

7. С.А.Томілін "Демография и социальная революция" (М., 1973);

8. В.В.Никитенко "Демографический анализ поколений" (М., 1979);

9. В.С.Стешенко "Изучение воспроизводства народонаселення ("теоретические проблемы" (Киев, 1981).