Класичний приватний університет

Груба Є.А., Ющенко О.П.

Планування тренувального процесу пофесійної баскетбольної команди

Для досягнення максимальної ефективності ігрової діяльності команди потрібно чітко планувати тренувальний процес, ураховуючи специфіку команди. У наш час ще дуже важливо ураховувати можливості клубу та максимально їх використати.

Планування тренувального процесу є основою тренерської роботи професійної команди. Це найскладніша частина роботи тренера. Планування вимагає глибоких знань, умінь правильно вибирати засоби і методи тренування, розраховувати необхідний час і є головною частиною управлінської діяльності тренера і її головним змістом. Вибраний план підготовки визначає форми контролю за його виконанням і методи аналізу результатів.

Планування спортивного тренування здійснюється як для команди, так і для кожного гравця окремо. Складаються командні та індивідуальні плани.

Під час розробки плану враховуються масштаби змагань, у яких братиме участь команда, кваліфікація команд суперників, з котрими буде зустрічатися команда, використовується система контрольних завдань і вправ, за допомогою яких оцінюється рівень фізичної, технічної, тактичної та ігрової підготовленості окремих гравців і команди в цілому.

Для баскетболу характерною є командна боротьба з суперником, що вимагає вдосконалення не тільки індивідуальних, але й командних ігрових дій. З урахуванням цих особливостей спрямованість навчально-тренувального процесу розподіляється на фізичну, технічну, тактичну та ігрову підготовку. Зростає значність технічної, тактичної та ігрової підготовки за рахунок деякого скорочення часу на фізичну підготовку. Тому тренерові дуже важливо правильно спланувати тренувальні збори, бо саме там гравці отримують базову фізичну підготовку, якої повинно вистачити на весь сезон.

Підготовка команди у межах одного макроциклу виглядає таким чином: фізична підготовка — 10—15 % часу, на технічну — 25—30 %, на тактичну та ігрову — 60—65 %. Але ці показники можуть змінюватися залежно від віку та кваліфікації гравців.

У поточному плануванні тренувального процесу команд майстрів макроциклом є один рік. Початок макроциклу припадає на початок перших тренувальних зборів, а кінець на останній день відпочинку наприкінці поточного сезону.

Планування тренувального процесу на наступний сезон слід починати наприкінці поточного макроциклу.

Насамперед, перед плануванням нового макроциклу дуже важливо визначитися зі складом команди на майбутній сезон. Треба проаналізувати недоліки кожної ігрової позиції та підібрати нових гравців необхідного амплуа, враховуючи те, що деякі з нових гравців можуть не підійти команді. Тому кандидатів на кожне ігрове амплуа завжди повинно бути більше, ніж потрібно команді. У кінці підготовчого періоду треба остаточно визначитися зі складом команди на майбутній сезон.

Невідємною частиною планомірного тренувального процесу є учбово-тренувальні збори.

Призначення збору, як і інших форм навчально-тренувальної роботи, полягає у підвищенні спортивної майстерності гравців. Але під час збору це завдання виконується більш інтенсивно. Цьому сприяють спеціально створені умови для команди, частковий або повний пансіон.

Найчастіше збори планують з виїздом у більш придатні для підготовки місця. Організації, що проводять навчально-тренувальні збори, орієнтуються на краще забезпечення проживання, зосереджуючи увагу спортсменів, головним чином, на тренувальній роботі, акліматизації тощо. Наприклад, підготовка збірної команди України з баскетболу та клубних команд відбувається на базах курортів України та за кордоном. Найчастіше збори бувають короткочасними. Але залежно від завдань, ця робота іноді продовжується понад місяць.

У підготовчий період необхідно створювати всі основні передумови, котрі дозволять команді розпочати змагання на досягнутому у попередньому макроциклі рівні і створити умови для подальшого прогресу. Він не повинен завершитися раніше, ніж ці завдання будуть виконані і поки спортсмени не досягнуть показників контрольних нормативів та рівня змагальних показників, що наближені до найкращих результатів попередньогомакроциклу.

При плануванні змісту учбово-тренувальних зборів особлива увага приділяється фізичній підготовці. Тренувальна робота повинна бути спланована так, щоб фізичної підготовки вистачило до кінця ігорвого сезону. Також можна використати форсовану підготовку, яка займає значно меньше часу, але її вистачає тільки на першу половину сезону. Це створює необхідність проведення других сборів у період зимового міжсезоння.

В командах високого рівня є необхідність проведення двох – трьох навчально-тренувальних зборів. Перший збір проводиться на загально-підготовчому етапі підготовчого періоду. Головне завдання — формування передумов для розвитку спортивної форми. Основна увага на цьому зборі приділяється загальній та спеціальній фізичній підготовці. Загальна фізична підготовка спрямована на розширення рухових можливостей, подальше підвищення загальної і спеціальної тренованості, здатності організму до швидкого відновлення.

Важливим завданням спеціальної підготовки на першому етапі підготовчого періоду є підвищення здатності спортсмена витримувати значні навантаження.

Обсяг роботи над фізичною підготовкою складає 75 – 80 %. Другий збір проводиться на спеціально-підготовчому етапі. На цьому зборі в основному проводиться робота над технічною підготовкою. Третій збір проводиться на конторльно- підготовчому етапі. Цей збір цілком присвячений роботі над тактичною підготовкою. В ході цього збору команда відпрацьовує усі тактичні взаємодії з свого арсеналу, проводяться контрольні ігри з іншими командами, або, як частіше, влаштовуються передсезонні турніри. Тренер остаточно визначається зі складом команди на майбутній сезон. Цим етапом закінчується підготовчий період.

У підготовчий період необхідно створювати всі основні передумови, котрі дозволять команді розпочати змагання на досягнутому у попередньому макроциклі рівні і створити умови для подальшого прогресу. Він не повинен завершитися раніше, ніж ці завдання будуть виконані і поки спортсмени не досягнуть показників контрольних нормативів та рівня змагальних показників, що наближені до найкращих результатів попереднього макроциклу.

Плануючи навчально-тренувальні збори потрібно насамперед визначитися з місцем проведення та зі складом учасників збору. Також потрібно підібрати правильні засоби педагогічного та лікарського контролю.

Лікарський контроль дуже важлива частина тренувального збору. Лікар команди повинен стежити за станом гравців напротязі усього збору. Для цього потрібно правильно підібрати засоби медичного контролю. Лікар підбирає засоби відновлення після навантажень, для продовження інтенсивного тренування. Під час тренувальних навантажень гравці іноді одержують різні за характером травми, що знижують інтенсивність тренування гравців, змушують їх виконувати деякі прийоми гри не на повну силу, а отже, і неефективно. Бувають випадки, коли травма виводить гравця з ладу. Це дуже серйозна обставина, тому тренер і лікар не тільки фіксують отримані гравцями травми, а роблять усе можливе для того, щоб ліквідувати їхні наслідки (лікування, зміна методики індивідуального тренування, зниження навантаження на ушкоджену частину тіла тощо).

Правильно організований та достатньо поглиблений лікарський контроль дає необхідні дані для індивідуалізації тренування згідно з урахуванням типу нервової діяльності та стану здоров'я баскетболістів. Досвід спільної роботи тренерів та лікарів показав, що для спортсменів, які під час навчально-тренувальних зборів вже набули доброї чи відмінної тренованості, доцільно час від часу чергувати тренування з максимальними та мінімальними навантаженнями.

Головна мета навчально-тренувального процесу у змагальний період — збереження спортивної форми і реалізація її в ігровій діяльності. Тривалість змагального періоду визначається календарем головних змагань.

Багато команд беруть участь у кількох змаганнях за один макроцикл, які проходять одні за одним, або паралельно. В цьому випадку керівництво клубу визначається, які змагання для конкретної команди є найважливішими. Вони стають основними, і, згідно з цього, планується змагальний період. Наприклад, якщо команда успішно приймає участь у змаганнях міжнародного рівня, то вони можуть бути для команди основними, а, наприклад, Чемпіонат України, може плануватися як засіб підготовки до основних змагань.

У змагальний період річного циклу тренування баскетболістів використовують, головним чином, змагальні мікроцикли, структура котрих має включати відновні засоби і спеціальні тренувальні заняття, що забезпечують оптимальні умови для успішної ігрової діяльності баскетболістів.

Мікроцикли змагального періоду плануються з урахуванням системи проведення і календаря основних змагань. Наприклад, система з чергуванням ігор дома та на виїзді, де команди грають кожний тиждень по дві ігри на вихідних, мікроцикл буде тривати тиждень. Він буде починатися на початку тижня, а закінчуватия після останньої гри. В такому випадку навіть за відсутністю ігор у вихідні дні доцільно планувати ігрові тренування з великим навантаженням щоб забезпечити ритмічність тренувань і змагань, ураховуючи календар змагань.