Конференция «Актуальные проблемы современных наук»

Строительство и архитектура/3. Современные технологии строительства, реконструкции и реставрации.

К.т.н. Кравчуновська Т.С.

Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

до питання організації ресурсу життєвого циклу будівельних об’єктів житлової забудови

Комплексна реконструкція як один з напрямків перетворення житлової забудови з урахуванням містобудівної ситуації має на меті продовження життєвого циклу будівельних об’єктів кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

На ухвалення рішення щодо комплексної реконструкції житлової забудови впливають різні групи факторів, зокрема місцерозташування об’єкта реконструкції в межах кварталу (мікрорайону); економічні фактори, які визначають споживчу цінність території забудови та ефективність її використання; соціальні фактори, які обумовлюють необхідність усунення ознак фізичного і морального зносу з метою підвищення споживчої якості житла; фактори, які характеризують рівень реконструктивних робіт, зумовлений розташуванням об’єктів в межах забудови, їх технічним станом, економічною доцільністю та соціальною необхідністю.

З метою вирішення завдання вибору раціонального способу комплексної реконструкції житлової забудови потрібна класифікація способів перетворення кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. За результатами аналізу наукових праць В.І. Большакова, С.М. Булгакова, Є.П. Матвєєва, В.М. Пилипенка та інших учених і фахівців сформовано сукупність можливих способів перетворення кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду:

- для житлових будівель: будівництво нової будівлі; знесення будівлі; знесення будівлі та будівництво нової будівлі; капітальний ремонт будівлі; реконструкція будівлі (може включати комплекс робіт з утеплення зовнішніх стін, перекриттів, підвалу, даху; надбудови мансардного поверху; надбудови нових поверхів; збільшення ширини корпусу в один або обидва боки);

- для об’єктів інженерної інфраструктури: перехід від централізованої (районна або квартальна котельня) до автономної (будинкова котельня або індивідуальний квартирний теплогенератор) системи теплопостачання; реконструкція зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж (повне перекладання водопровідних і каналізаційних мереж; капітальний ремонт і реконструкція водопровідних і каналізаційних мереж з використанням нових технологій, які дозволяють відновити їх механічну міцність і збільшити пропускну спроможність; часткове перекладання мереж; прокладка мереж до об’єктів, що знов зводяться); реконструкція систем електропостачання (збільшення потужності трансформаторних підстанцій (ТП); заміна існуючої кабельної мережі, прокладка кабелів до об’єктів, що знов зводяться, створення кільцевої схеми електропостачання; створення власних джерел електропостачання кварталу (мікрорайону));

- для об’єктів вулично-дорожньої мережі: поточний ремонт; капітальний ремонт; реконструкція.

Кожен спосіб перетворення будівельних об’єктів кварталу (мікрорайону) застарілого житлового фонду може включати певну кількість варіантів, утворених шляхом комбінування різноманітних вирішень.

Прив’язка можливих способів перетворення до конкретних житлових будівель, об’єктів інженерної інфраструктури та об’єктів вулично-дорожньої мережі дозволяє оптимізувати процес комплексної реконструкції житлової забудови завдяки урахуванню індивідуальних параметрів об’єктів.

Використання запропонованої класифікації способів перетворення об’єктів житла та інфраструктури дозволить розрахувати приріст загальної (житлової) площі, одержуваної в результаті комплексної реконструкції, а також загальні витрати, які відповідають обраному способу перетворення, та, зрештою, ухвалювати найбільш раціональні організаційно-технологічні рішення комплексної реконструкції житлової забудови.