Сельское хозяйство / 5. Растениеводство, селекция и семеноводство

К. с.-г. н. Кирсанова Г.В., к. с.-г. н. Котченко М.В., к. с.-г. н. Губар О.В., аспірант Криворучко Н.Л.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Особливості росту та розвитку пшениці ярої залежно від застосування біологічно активних препаратів в умовах північної підзони Степу України

Продуктивність пшениці ярої залежить від багатьох факторів, які можна поділити на абіотичні та антропогенні. Серед абіотичних виділяють фактори, які не піддаються регуляції – це світловий та температурний режими, загальна кількість опадів та їх розподіл протягом року, а також тривалість вегетаційного періоду. За абіотичними факторами визначається урожайний потенціал зони, або теоретично можливий рівень врожайності культури. При цьому необхідна повна оптимізація антропогенних факторів, які передбачають раціональне використання сорту, насіння, добрив, своєчасне виконання заходів по захисту від шкідників, хвороб та бур’янів, а також збирання врожаю без втрат.

Оскільки ефективність одних факторів залежить від наявності і якісного рівня інших, то для отримання високого врожаю пшениці ярої необхідно враховувати сукупність усіх умов росту та розвитку культури.

Невисока урожайність пшениці ярої свідчить про недостатнє вивчення цих процесів в умовах північної підзони Степу України.

Процеси метаболізму поживних речовин в рослинах нерідко уповільнюються в силу тих чи інших причин, в тому числі під дією несприятливих екологічних факторів, які, в останні роки, змінюються і погіршують умови живлення рослин та обміну поживних речовин. Тому доцільним є штучне поліпшення процесів обміну речовин в рослині шляхом застосування біологічно активних речовин.

Дослідження проводили в 2010 році в умовах північної підзони Степу України на дослідному полі Дніпропетровського державного аграрного університету. Був закладений польовий дослід з вивчення впливу біологічно активних препаратів на врожайність пшениці ярої сорту Харківська 26.

Дослід включав три варіанти обробки насіння біологічно активними препаратами: Екогрейн, Марс ЕL, Триходермін. Насіння обробляли препаратами перед сівбою згідно загальноприйнятих рекомендацій.

Ґрунт дослідних ділянок – чорнозем звичайний малогумусний, середньо-суглинковий із вмістом гумусу – 4,6 %. Легкогідролізованого азоту в шарі ґрунту 0-20 см міститься 8,0-8,5 мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору – 9-10, обмінного калію – 14-15 мг/100 г ґрунту.

Облікова площа ділянки 25 м², повторність досліду триразова. Попередник – ріпак ярий. Загальний мінеральний фон – тукосуміш N₅₆Р₁₈К₁₈ кг/га д. р., що вносили локально в передпосівну культивацію.

Агротехніка в досліді: восени двократне лущення та оранка на глибину 22 см. Навесні відразу з настанням фізичної стиглості ґрунту проводили боронування та передпосівну культивацію на глибину 5-6 см.

Пшеницю яру висівали рядковим способом сівалкою СН-16. Після сівби проводили коткування посівів.

Збирання та облік урожаю проводили прямим комбайнуванням.

Агрономічні та біологічні дослідження процесів формування врожаю в посівах сільськогосподарських культур показали, що високі урожаї отримують при оптимізації факторів, які визначають:

- розміри асиміляційного апарату та час його активної діяльності;

- швидкість переміщення та розподіл асимілятів між органами;

- число зернівок, їх розміри і активність в накопиченні асимілятів.

Відомо, що посіви сільськогосподарських культур протягом вегетації постійно змінюються. Рослини закладають в онтогенезі вегетативних органів більше, ніж вони можуть реалізувати в агробіоценозі.

Оптимізація умов сприяє кращому розвитку елементів продуктивності рослин і, навпаки, зменшенню їх за екстремальних умов більшого або меншого напруження.

Здатність рослин перебудовувати власну структуру вегетативних і генеративних органів пов’язують із принципом зворотного зв’язку. При виснаженні наявних ресурсів життєдіяльності рослини «скидають» частину пагонів, колосків, квіток, зерен за рахунок процесу редукції [1].

В тих посівах, де умови для життєдіяльності були найнесприятливіші, гине більше рослин, вони менше галузяться, що негативно впливає на врожай. Тому, в сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур формуванню оптимальної щільності продуктивного стеблостою приділяється багато уваги.

Результатами наших досліджень встановлено суттєвий вплив обробки насіння біологічно активними препаратами на польову схожість насіння пшениці ярої (табл. 1).

Помірно тепла погода в поєднанні з достатнім зволоженням ґрунту сприяли проростанню зерна та з’явленню сходів пшениці ярої.

Таблиця 1

Польова схожість насіння пшениці ярої залежно від

обробки насіння біологічно активними препаратами, %

Норма висіву	Препарат
	Контроль	Екогрейн	Марс ЕL	Триходермін
5,5 млн/га	81,7	82,6	89,2	87,4

При аналізі даних польової схожості встановлений більший ефект від застосування препаратів Марс ЕL і Триходермін, які забезпечили збільшення схожості на 7,5-5,7 % порівняно з контролем.

Подальший ріст і розвиток рослин пшениці ярої залежав від гідротермічних умов. Особливістю третьої декади квітня була надто низька для весняного періоду відносна вологість повітря. У поєднанні з посиленням швидкості вітру та підвищенням температури повітря це сприяло виникненню суховійних явищ, що в свою чергу призводило до пересихання верхнього шару ґрунту. Створювались несприятливі умови для початкового розвитку ярих культур.

Несприятливим фактором для рослин пшениці ярої були також заморозки, які спостерігались 27-28 квітня, інтенсивністю на поверхні ґрунту до -1-5 °С морозу, на висоті 2 см від поверхні ґрунту до -3-7 °С морозу. Це безумовно позначилось на виживанні і продуктивності рослин пшениці ярої (табл. 2).

Складними були умови для росту та розвитку рослин пшениці ярої і в подальшому. Суховійні явища, які відмічались в першій половині червня досягали критеріїв СГЯ і були несприятливі для наливу та визрівання зерна. У рослин від засухи відмічалась втрата тургору, передчасне пожовтіння листків нижніх ярусів, погіршення стану посівів.

Таблиця 2

Загальне виживання рослин залежно від обробки насіння

біологічно активними препаратами, %

Норма висіву	Препарат
	Контроль		Екогрейн		Марс ЕL		Триходермін
	к*	в	к	в	к	в	к	в
5,5 млн/га	215	47,9	235	51,6	283	57,7	271	56,4

*Примітка: к – кількість рослин перед збиранням, шт./м²

в – виживання пшениці ярої, %

Аналіз наведених в таблиці 2 даних показує, що посів був дуже зрідженим за рахунок випадання слабких рослин, на всіх варіантах до збирання залишилось лише 47,9-57,7 % від кількості сходів. Досить ефективним заходом стимуляції насіння, підвищення стійкості рослин до несприятливих умов середовища протягом росту та розвитку виявився препарат Марс ЕL. На цьому варіанті втрати рослин були найменшими і склали 42,3 %.

Висота рослин не є основним показником продуктивності посівів, однак, висота рослин може характеризувати загальну потужність розвитку надземної маси (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка висоти рослин пшениці ярої залежно від обробки насіння біологічно активними препаратами, см

Варіант	Препарат	Фенологічні фази
		кущення	вихід в трубку	колосіння	тверда стиглість
1	Контроль	18,9	38,3	44,7	45,5
2	Екогрейн	21,9	40,5	46,5	47,2
3	Марс ЕL	22,8	41,9	46,7	47,4
4	Триходермін	21,6	39,8	45,8	46,6

Як бачимо з наведених в таблиці 3 даних, обробка насіння біологічно активними препаратами суттєво не вплинула на ріст рослин. Через суху спекотну погоду ріст рослин був обмежений і висота рослин по варіантах досліду не перевищувала 45,5-47,4 см. Між тим, по варіантах спостерігається деяка різниця висоти рослин. Обробка насіння препаратом Марс EL сприяла збільшенню висоти рослин в порівнянні з контролем на 1,9 см, Екогрейном – 1,7; Триходерміном – 1,1 см.

Визначення інтенсивності накопичення надземної маси рослинами дозволило нам встановити реакцію пшениці на умови вирощування. З цією метою ми провели визначення повітряно-сухої маси рослин у різні періоди їх росту та розвитку (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка наростання надземної повітряно-сухої маси 10 рослин

залежно від обробки біологічно активними препаратами, г

Варіант	Препарат	Фенологічні фази
		кущення	вихід в трубку	колосіння	цвітіння
1	Контроль	0,85	3,9	8,75	10,1
2	Екогрейн	0,93	5,9	11,65	13,7
3	Марс ЕL	1,07	7,1	15,1	16,6
4	Триходермін	0,76	6,7	13,9	14,0

Аналіз наростання сухої маси свідчить, що кращий габітус рослин формувався на варіанті при обробці насіння препаратом Марс ЕL.

Результати досліджень динаміки формування надземної маси рослин показали, що за період від початку виходу рослин в трубку до колосіння рослини найбільш інтенсивно нарощують вегетативну масу. Між тим по варіантах досліду спостерігаються відмінності: на контролі за цей період повітряно-суха маса 10 рослин збільшилась на 3,85 г, на другому варіанті – на 5,75 г. Підвищеною інтенсивністю приросту надземної вегетативної маси виділялися рослини на третьому і четвертому варіантах відповідно на 8,0 і 7,2 г.

Протягом періоду колосіння – цвітіння темп приросту надземної маси рослин уповільнювався.

Слід відзначити високу інтенсивність наростання надземної маси рослинами пшениці ярої під впливом препарату Марс ЕL. На початку вегетації повітряно-суха маса 10 рослин склала 1,07 г, а у фазу виходу в трубку збільшилась до 7,1 г, в подальшому по фазах вегетації цей показник збільшився до 15,1 і 16,6 г, що порівняно з рослинами на контролі в фазу цвітіння було вище на 6,5 г.

Без використання біологічно активних препаратів рослини формували меншу масу, яка складала в фазу цвітіння лише 10,1 г.

Таким чином, препарати, що вивчали в досліді, безпосередньо впливали на темпи лінійного та вагового приросту вегетативної маси рослин пшениці ярої.

Література:

1. Дмитрієв В.Є. Динаміка формування продуктивного стеблостою і зерна ярої пшениці // Агроном. – 2007. – № 1 (15). – С. 126 – 127.