Прус Н.С., Гаврилюк В.Г., Вінніков А.І.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Моніторинг розповсюдження епідеміологічно показових вірусів на об’єктах довкілля у м. Кривий Ріг

Розповсюдженню багатьох вірусних інфекцій в світі сприяє незадовільний стан водних об’єктів. Недостатньо очищені або неочищені господарсько-побутові стічні води, забруднюють не тільки поверхневі водоймища, але і підземні джерела водопостачання. Епідемічне значення при потраплянні в водне середовище мають багато інфекційних агентів. При цьому вірус гепатиту А (ВГА) та ротавіруси відіграють значну роль в виникненні епідемічних спалахів, а деякі здатні викликати захворювання з тяжким перебігом, особливо у дітей раннього віку. В останній час державний моніторинг за санітарно-вірусологічним благополуччям населення посилюється в напрямку водних об’єктів довкілля.

Санітарно-епідеміологічні служби міст здійснюють виробничій контроль та державний нагляду у сфері питного водопостачання населення. Вірусологічними методами досліджуються такі водні об’єкти як вода відкритих водоймищ, питна вода, стічна вода на стадії перед очисткою, та в містах скиду в навколишнє середовище.

Про зростаюче навантаження вірусними агентами об’єктів довкілля свідчать багаторічні дослідження проб питної води, води поверхневих водоймищ та стічної на прикладі м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. С 2005 по 2010 роки було проведено 1276 досліджень проб питної води, 370 проб води поверхневих водоймищ та 295 проб стічної води. Дослідження проводились на наявність або відсутність збудників гепатиту А та ротавірусної інфекції. Відбір, транспортування та підготовку проб проводили у відповіді до існуючих Державних санітарних правил і норм, ГОСТів та рекомендацій. Індикацію ротавірусів та вірусу гепатиту А здійснювали високочутливим та специфічним методом – за допомогою імуноферментного аналізу. При проведенні досліджень використовували автоматизовані системи (інкубатор-шейкер PST-60HL-4, промивач мікропланшет Elx50 Microplate Strip Washer, мікорстриповий фотометр для ІФА StatFax 303 Plus), що дозволяє знизити вплив людського фактору при постановці реакцій та інтерпретації даних.

Вірусологічні дослідження водних об’єктів здійснювались під час проведення поточного санітарного нагляду та за епідемічними показниками. Основними об’єктами санітарно-вірусологічного дослідження були: вода відкритих водоймищ, що використовується як джерело водопостачання, водопровідна вода, вода підземних джерел, вода питна доочищена, стічна вода.

Результати проведених досліджень в період з 2005 по 2010 роки на вміст в об’єктах довкілля вірусів гепатиту А та ротавірусів представлені в таблицях 1 та 2.

Майже вся вода паралельно досліджувалась по цим двом показникам. Залежності між підвищення або зменшенням одного з показників в порівнянні з іншим не відмічається.

Таблиця 1

Дослідження проб води на ВГА

Рік	Питна вода			Вода поверхневих водоймищ			Стічна вода
	К-сть досл.	Позит проб	% позит. проб	К-сть досл.	Позит проб	% позит. проб	К-сть досл.	Позит проб	% позит. проб
2005	213	20	9,4	64	6	9,4	90	11	12,2
2006	242	29	12,0	58	7	12,1	23	4	17,4
2007	212	37	17,5	62	7	11,3	15	1	6,7
2008	189	29	15,3	59	16	27,1	44	12	27,3
2009	210	47	22,4	65	10	15,4	63	5	7,9
2010	210	36	17,1	62	14	22,6	60	9	15,0

Спостерігається нерівномірність в індикації вірусу гепатиту А в об’єктах навколишнього середовища. Відсоток позитивних проб питної води на ВГА інколи перевищує показники в пробах стічної води та в воді поверхневих водоймищ. Особливо помітно це на прикладі 2009 року, коли на початку року, для запобігання весняних повеней, здійснювалися масштабні скиди води з Радушанського та Карачуновського водосховищ, які є джерелом водозабору для м. Кривий Ріг. Різке зменшення рівня водоймищ, а потім збільшення завдяки прийому паводкових вод, можливо призвело до перемішування між глибинними та поверхневими прошарками, і як наслідок, значно збільшилась вага нестандартних проб питної води. Таким чином, втручання людини в навколишнє середовище призводить не тільки до матеріальних втрат (як то загибель водної фауни), але і може стати причиною виникнення епідемій.

Деякі перевищення показників вірусних антигенів в питній воді в порівнянні зі стічною можна пов’язати зі зростаючою із року в рік хімічною токсичністю побутових стоків. Збільшення використання дезінфікуючих засобів в сучасному побуті значно змінює кислотність стічної води тим самим погіршуються умови для існування мікроорганізмів.

Хоча і не відбувається зниження навантаження об’єктів довкілля ВГА, протягом останніх 10-ти років в області спостерігається зменшення захворюваності населення на вірусний гепатит А. Зниження захворюваності пов’язують зі значним скороченням населення, зменшенням числа дітей, які відвідують дитячі дошкільні заклади та літні табори. Так по м. Кривий Ріг було зареєстровано в 2007р – 10 випадків захворюваності на гепатит А, в 2008 році – 15 випадків, в 2009 році – 7 випадків, в 2010 році – 4 випадки. Всі зареєстровані випадки носили спорадичний характер, та ймовірно, були пов’язані з передачею збудника лише побутовим шляхом.

Тому профілактика захворювань на гепатит А повинна бути направлена на покращення санітарної культури населення, санітарних умов приготування їжі, водопостачання.

Зараз широко застосовують пасивну імунопрофілактику в разі подорожі в ендемічні регіони на короткий час. Існують також інактивовані, аттенуйовані та рекомбінантні вакцини. Вакцинація показана для груп підвищеного ризику зараження: під час подорожі в гіперендемічні райони, військовослужбовцям, медичним працівникам, працівникам в галузі харчування. Всі ці заходи знижують ризик захворіти на вірусний гепатит А тим самим запобігають розповсюдженню збудника.

Об’єкти довкілля досліджуються також і на наявність збудників ротавірусної інфекції. В холодну пору року вони є основною причиною гастроентеритів у дітей (до 90%). Найбільш часто хворіють діти віком від 3 місяців до 2 років, максимальна захворюваність реєструється в віковій групі від 6 до 12 місяців. Більшість дорослого населення мають антитіла до збудників ротавірусних ентеритів, але діареї можуть виникати і у них, при цьому не супроводжуватись лихоманками. Здатність ротавірусів впродовж значного часу зберігатися в навколишньому середовищу обумовлює виникнення частих спалахів в дитячих закладах.

Таблиця 2

Дослідження проб води на ротавіруси

Рік	Питна вода			Вода поверхневих водоймищ			Стічна вода
	К-сть досл.	Позит проб	% позит. проб	К-сть досл.	Позит проб	% позит. проб	К-сть досл.	Позит проб	% позит. проб
2005	215	17	7,9	64	7	10,9	90	9	10,0
2006	242	5	2,1	58	1	1,7	13	0	0
2007	217	0	0	64	0	0	11	0	0
2008	183	5	2,7	59	1	1,7	44	5	11,4
2009	210	29	13,8	65	8	12,3	63	12	19,0
2010	210	13	6,2	62	7	11,3	60	4	6,7

Показники ротавірусного навантаження на об’єкти довкілля відрізняються непостійністю із року в рік (табл.2). Наприклад в 2007 році в м. Кривий Ріг в питній воді, воді відкритих водоймищ та стічній воді не було виявлено жодної позитивної проби, а кількість зареєстрованих хворих на ротавірусний ентерит склала 35 чоловік. Підйом захворюваності в 2008 році до 49 чоловік виявив підвищення позитивних знахідок і в питній воді до 2,7%, в воді поверхневих водоймищ – до 1,7%, а в стічній воді навіть до 11,4%. В 2009 році по місту відмічався спад захворюваності на ротавірусні ентерити на 71%, що не корелюється з дослідження об’єктів водопостачання та водовідведення. Санітарно-вірусологічні дослідження в 2009 році показали значне зростання циркуляції ротавірусів в навколишньому середовищі, як і вірусів гепатиту А.

Всі ці невідповідності між присутністю ротавірусів в зовнішньому середовищі і кількістю захворілого населення можуть свідчити про те, що контактно-побутовий шлях передачі збудника є основним. Таким чином профілактичні дії зводяться до загальних заходів та виконання правил особистої гігієни.

Впродовж багатьох років показники забрудненості вірусними агентами у м. Кривий Ріг є найвищими в області. Така незадовільна якість питної води в місті свідчіть не тільки про значні вади методів підготовки води, але і про вкрай поганий стан мереж водопостачання. Для підвищення біобезпеки питної води фільтрувальні установка додатково обладнуються сучасними УФ-системами очистки, що не тільки покращує знезараження, але і дозволяє знизити вміст хлору. Також встановлюються додаткові фільтраційні системи на харчоблоках шкіл та в дитячих закладах. Ці заходи, розпочаті в 2010 році, направленні на покращення як біологічних, так і хімічних властивостей води, яка використовується населенням в якості питної.