Д’якур М.В.

Науковий керівник – Попадюк О.О.

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці, Україна

Проблеми функціонування та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні

Роль малого бізнесу в економіці важко переоцінити, оскільки саме мале підприємництво є основою ринкового конкурентного середовища, завдяки якому відбувається становлення середнього класу, вирішуються проблеми зайнятості населення. Але водночас сектор малого бізнесу є надзвичайно чутливим до дії несприятливих факторів, він потребує державної підтримки, особливо в сучасних умовах економічної нестабільності. Удосконалення процесу управління фінансовими ресурсами малого бізнесу значною мірою пов’язане із дослідженням сучасних тенденцій їх розвитку, визначенням основних напрямків подальшого підвищення ефективності цього управління та умов їхньої реалізації на сучасному етапі економічного розвитку України.

Підтвердженням слушності вищезазначеної позиції можуть слугувати останні публікації ряду вчених: В. Аскольського, Л.І. Воротіна, М. Гольцберга, Н.В. Гончарова, В. Грушко, С.К. Реверчука, В.А. Кредісова, О.Є. Мазура, В. Шевчука, на думку яких саме малий бізнес сприяє становленню нової парадигми сучасного розвитку.

Метою даної роботи є аналіз діяльності суб’єктів малого бізнесу в Україні та вивчення основних напрямів і перспектив розвитку малого бізнесу на теренах нашої держави. Виходячи з проблематики даної теми вимагають особливої уваги такі питання як вивчення динаміки розвитку підприємництва в умовах ринкового середовища; висвітлення основних переваг та недоліків функціонування малого бізнесу та запровадження чіткої нормативної бази щодо регулювання діяльності фірм.

Мале підприємництво характеризується: обмеженим доступом до фінансових ринків, високим рівнем гнучкості підприємницької діяльності, cпрямованістю зусиль на постійне удосконалення власної діяльності, наявністю двостороннього зв’язку між підприємцем і його клієнтом. Малий бізнес – особливий тип господарської поведінки, суб’єкти якого поєднують дві головні узагальнюючі риси – суміщення в одній особі власника і керівника фірми та підвищенний рівень господарського ризику на всіх стадіях підприємницької діяльності. [2, 50]

Проаналізувавши діяльність суб’єктів малого підприємництва, можна зазначити, що попри незначну економічну вагу окремих підприємств, малий бізнес у перехідних економіках набуває досить швидкого розвитку. Це обумовлено їхніми вагомими конкурентними перевагами в інституційній структурі економіки, якими є: мобільність, дрібносерійне виробництво, можливість підвищення ефективності за рахунок вузької спеціалізації, низька капіталоємність, швидка окупність вкладень.

Водночас зворотним боком наведених конкурентних переваг є низка системних загроз, які обумовлюють нестійкість розвитку малого бізнесу. Серед них: обмеженість фінансових ресурсів; відсутність фінансових резервів та загроза швидкого банкрутства; надто вузьке коло постачальників; висока вразливість щодо несприятливих економічних чинників (інфляція, податковий тиск). [4, 135]

За роки незалежності національної економіки в Україні поступово йшло ствердження сектору малого та середнього бізнесу, в якому зайнята майже половина працюючого населення країни. Позитивній динаміці його розвитку сприяли запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності малого бізнесу, низка прогресивних норм регуляторної політики.

Аналіз діяльності суб’єктів малого бізнесу свідчить про наявність позитивних зрушень у розвитку цього сектора економіки, підвищення його ролі у розв’язанні проблем зайнятості та зростання доходів населення. Найбільш привабливими сферами вкладення капіталів і зусиль залишається гуртово-роздрібна торгівля. Організація торговельно-посередницьких підприємств приваблює порівняною простотою та можливістю швидкого накопичення капіталу.

Для фінансової підтримки малого бізнесу в Україні функціонують: 176 банків і 1369 їхніх філій; 1740 небанківських фінансово – кредитних установ, у тому числі 1441 кредитна спілка. [2, 51]

Разом з тим, слід зазначити, що вітчизняний бізнес як самостійне соціальне – економічне явище, існує і розвивається в складних умовах трансформаційної економіки і зустрічається з безліччю проблем. На зниження життєздатності суб’єктів малого та середнього бізнесу в Україні впливають значний податковий тиск, обмеження фінансово – кредитних ресурсів, слабкість матеріальної, технічної, фінансової та кадрової складової діяльності малого бізнесу.

Тому важливу роль у розвитку малого бізнесу відіграє держава. Зокрема, у 2010 році був затверджений новий Податковий кодекс України. Даний Податковий кодекс, з одного боку, є кроком вперед, оскільки систематизує податкові закони, проте поряд з позитивними сторонами існує ряд недоліків. Серед позитивних змін щодо діяльності малого бізнесу необхідно відзначити введення податкових канікул для малого і середнього бізнесу з 1 січня 2010 по 31 грудня 2015 року. Встановлюється нульова ставка для юридичних осіб, дохід яких не перевищує 100 тисяч гривень на рік, єдина ставка податку у розмірі 6% для юридичних осіб з обсягом доходів 2,7 млн. гривень на рік, нульова ставка для фізичних осіб, які займаються господарською діяльністю, наданням побутових послуг і обсяг прибутків яких не перевищує 300 тисяч гривень.

Проте хоч і скасовується фіксований податок, та залишається чинним єдиний податок. Замість ринкового збору вводиться ринковий податок, який буде в 2-2,5 разів більшим за максимальну ставку ринкового збору, що збільшить навантаження на малий бізнес в 3-4 рази.

Також необхідно зазначити, що сьогодні в Україні повноваження контролю фінансової або господарської діяльності за малими підприємствами мають близько 30 органів державної влади.

У зазначеному контексті виникає необхідність обгрунтування нових сучасних підходів до формування та реалізації дієвої державної політики розвитку вітчизняного бізнесу з урахуванням реального впливу інноваційно- інвестиційної моделі розвитку економіки України та світових глобалізаційних процесів.

Основний принцип забезпечення конкурентоспроможності України в глобалній економіці – це невідкладне формування умов для організації й реалізації інноваційної політики. Очікувана ефективність економічної стратегії може бути досягнута при розробці владою, бізнесом і наукою єдиної цільової програми пріорітетів економічного розвитку держави.

Наступними пріоритетними напрямами розвитку малого бізнесу в Україні мають бути три наступні блоки інновацій: технології життєзабезпечення: дешеві якісні продукти, житло, дороги; розвиток імпортозамінних технологій, що одночасно є програмою підтримки вітчизняного виробника; інноваційні стратегії для розвитку малого бізнесу.

Отже, можна зробити висновок, що малий бізнес відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності економіки та у задоволенні суспільних потреб. Проте, на сучасному етапі розвитку підприємництва в Україні хоч і спостерігається стійка тенденція розвитку, але відносні та абсолютні показники залишаються на низькому рівні.

Список використаної літератури:

1. Виговська, В.В. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку / В.В. Виговська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №1. – с. 59-64

2. Збарський, В.К. Тенденції розвитку малого підприємництва / В.К. Збарський, М.П. Канінський // Економіка АПК. – 2009. - №8. – с. 50-53

3. Комарницький, І.Н. Формування малого підприємництва в регіонах України як структурної складової сучасної ринкової економіки держави / І.М. Комарницький, Л.М. Коваль // Економіка і регіон. – 2008. - №4. – с. 3-11

4. Костюк, О.М. Самостійне існування малого бізнесу / О.М. Костюк // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. - №5. – с. 133-137