Экономические науки/ 10. Экономика предприятия

Біденко К. Р.

Харківський національний економічний університет, Україна

Формування комплексного показника оцінки ефективності управління витратами підприємства з використанням методу таксономічного аналізу

Одним з найважливіших інструментів оптимізації витрат підприємства є проведення якісного та глибокого їх аналізу, спрямованого на виявлення основних тенденцій поведінки витрат та формування подальших рекомендацій щодо покращення їх структури. З метою своєчасного реагування на невідповідність показників діяльності підприємства необхідним є регулярне проведення оцінки показників діяльності підприємства. При цьому об’єктом особливого дослідження повинна виступати система показників, які прямо або опосередковано відображають ефективність діяльності підприємства за критерієм витрат.

Аналіз витрат торговельного підприємства є різноспрямованим та може здійснюватись за наступними напрямками:

аналіз динаміки абсолютних показників витрат;

аналіз питомої ваги окремих видів витрат у загальному обсязі чистого доходу підприємства;

аналіз відносних показників ефективності витрат (рентабельність витрат);

факторний аналіз витрат.

Однак, слід зазначити, що проведення аналізу витрат за вказаними напрямками не дозволяє комплексно оцінити структуру витрат підприємства та ефективність управління ними. У даному зв’язку, на наш погляд, в якості інструмента аналізу витрат торговельного підприємства доцільно використовувати метод таксономічного аналізу, сутність якого полягає у дослідженні об’єктів, які характеризуються великою кількістю ознак. Його використання допомагає вирішити проблеми упорядкування та узагальнення багатомірного статистичного матеріалу у єдину кількісну характеристику. У даному зв’язку використання таксономічного методу для побудови інтегрального показника ефективності управління витратами надасть можливість узагальнити абсолютні та відносні показники витрат та отримати однозначно інтерпретовану їх оцінку.

Побудова таксономічного показника рівня розвитку відбувається за допомогою наступних етапів:

1 етап - побудова матриці спостережень на основі динаміки значень показників, що характеризують стан витрат підприємства.

Відзначимо, що формування інтегрального показника ефективності управління витратами пропонується проводити у розрізі показників, що відображають наступні напрямки аналізу витрат торговельного підприємства:

1) абсолютні показники, що характеризують суму витрат: собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут;

2) структурні показники, що характеризують відношення різних видів витрат до обсягів доходу підприємства: питома вага усіх витрат у ЧД, питома вага адмін. витрат у ЧД, питома вага витрат на збут у ЧД, питома вага собівартості у ЧД;

3) відносний показник, що характеризує ефективність політики ціноутворення та показує, скільки прибутку припадає на одиницю витрат підприємства: рентабельність витрат.

Вибір даних показників обумовлюється тим, що у сукупності вони дають характеристику витрат підприємства за різними напрямками їх аналізу.

2 етап – формування стандартизованої матриці спостережень. Це обумовлено тим, що елементи матриці спостережень виражаються у специфічних для кожної ознаки одиницях вимірювання – абсолютні показники витрат – у тис. грн., показники питомої ваги елементів витрат у чистому доході підприємства – у відсотках, показник рентабельності витрат – у долях одиниці.

3 етап – диференціація ознак матриці на стимулятори та де стимулятори.

Основою такого розподілу є характерний вплив кожного з показників на ефективність кінцевого показника, тобто в даному випадку - управління витратами, при цьому ознаки, котрі позитивно впливають на загальний рівень управління витратами, називають стимуляторами, а ознаки, які знижують даний рівень – дестимуляторами. У даному випадку дестимуляторами є абсолютні показники витрат та показники питомої ваги витрат у величині чистого доходу. Показник рентабельності витрат є стимулятором, оскільки його збільшення свідчить про підвищення рівня ефективності управління витратами.

4 етап – побудова вектора-еталона. Для цього із значень ознак матриці необхідно обрати найбільші значення стимуляторів та найменші значення дестимуляторів за весь досліджуваний період відповідно.

5 етап - визначення відстані між окремими спостереженнями та елементами вектору-еталону.

6 етап – розрахунок коефіцієнту рівня розвитку (за алгоритмом, представленим у [1]).

Інтегральний показник змінюється в межах від 0 до 1, його інтерпретація наступна: він приймає високі значення при великих значеннях стимуляторів і низькі значення - при малих значеннях стимуляторів. Побудований таким чином таксономічний показник синтетично характеризує зміну значень ознак досліджуваних показників, тобто витрат підприємства. Для оцінки рівня ефективності управління витратами на основі побудованого інтегрального показника пропонується використовувати метод експертних оцінок, що розбиває значення таксономічного показника на 3 діапазони, потрапляння інтегрального показника до яких характеризує якість управління витратами на підприємстві відповідно як високу, середню або низьку.

Найважливіша перевага використання таксономічного методу полягає в тому, що тепер рівень ефективності управління витратами вимірюється одним синтетичним показником, який вказує напрям і масштаби змін у процесі управління витратами підприємства, що описуються сукупністю вихідних ознак.

Результат оцінки, отриманий за допомогою даного показника, дає змогу оперативно реагувати на його зміни та оптимізувати процес управління витратами на підприємстві. При цьому при низьких значеннях показника слід надавати перевагу оптимізації витрат у короткостроковій перспективі, при середніх значеннях – у більш довгостроковій. Пошук резервів зниження витрат звернення має бути спрямований на витрати, які безпосередньо не пов'язані з обслуговуванням покупців. Виходячи з того, що витрати обігу займають значне місце у торговельній надбавці, їх скорочення є вагомим чинником. Зменшення торгової надбавки сприяє зниженню цін на товари, підвищенню їх конкурентоспроможності, зростанню обороту роздрібної торгівлі. Важливим фактором зниження витрат обігу є впровадження прогресивних форм торгівлі, скорочення або повне усунення незапланованих втрат: штрафів, пені, збитків від списання дебіторської заборгованості. Для цього необхідно забезпечити чітку організацію обліку та контролю за виконанням договірних зобов'язань [2].

Таким чином, використання методу рівня розвитку в процесі аналізу ефективності управління витратами торговельного підприємства надасть можливість підвищити точність та якість аналізу витрат та забезпечити формування адекватних управлінських рішень щодо їх оптимізації.

Література:

1. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа: Пер. с пол. / В. Плюта – М.: Статистика, 1980.- 151 с.

2. Череп А. В. Управління витратами суб'єктів господарювання. Ч.1: Монографія / А. В. Череп - Х.: ВД «Інжек», 2006. - 368 с.