Стукало Н.М., Науковий керівник: ст.викл. Берест М. М.

Харківський Національний Економічний Університет, Україна

Напрямки удосконалення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

В сучасних умовах діяльності, що потребують від господарюючих суб’єктів забезпечення стійкої власної фінансової бази у зв’язку з нестабільною ситуацією у фінансово-банківській сфері та економіці країни, будь-яке підприємство прагне до максимізації своїх фінансових результатів, що обумовлює необхідність проведення якісного їх аналізу з метою виявлення резервів зростання їх обсягів у майбутньому.

Проведений огляд економічної літератури виявив два стандартні підходи до аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, а саме - за допомогою використання абсолютних та відносних показників.

Найважливішим абсолютним показником, що дає уявлення про економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства є розмір отриманого прибутку. Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність, яка є відносним показником ефективності діяльності підприємства [4].

Оскільки показники рентабельності - це найважливіші характеристики фактичного середовища формування позитивного фінансового результату підприємства, а саме прибутку, то вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й виступають головним інструментом оцінки загального рівня прибутковості підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики й ціноутворення, тому потребують ґрунтовного аналізу факторів, що впливають на їх кінцеві значення.

Аналіз показників рентабельності повинен бути заснованим на комплексному підході, що говорить про необхідність забезпечення взаємозв’язку в їх сукупності. Особливу роль в реалізації комплексного підходу до аналізу показників рентабельності відіграє рентабельність власного капіталу, оскільки вона узагальнює ряд найважливіших показників та характеризує рівень дохідності вкладень для власників підприємства [2].

На наш погляд, комплексний аналіз доцільно проводити з застосуванням моделі рентабельності власного капіталу фірми Dupont. В основу факторної моделі аналізу рентабельності власного капіталу покладено твердження, що рентабельність власного капіталу залежить від трьох факторів першого порядку: рентабельності продажів, оборотності активів і структури авансованого капіталу (коефіцієнта фінансової залежності).

Значущість виділених факторів пояснюється тим, що вони певною мірою узагальнюють всі аспекти фінансово - господарської діяльності підприємства: перший фактор узагальнює звіт про фінансові результати, другий - актив балансу, третій - пасив балансу [1].

Розщеплення ключових показників на фактори (множники), їхні складові дозволяє визначити й дати порівняльну характеристику основних причин, що вплинули на зміну того або іншого показника та визначити темпи економічного росту компанії [5]. Використання факторної моделі фірми Dupont дозволяє виявити резерви підвищення коефіцієнта рентабельності власного капіталу, завдяки чому у подальшому доцільно оптимізувати та покращувати саме ті фінансові показники, що є ключовими при визначенні факторів впливу на кінцевий показник рентабельності.

Для проведення факторного аналізу рентабельності власного капіталу використовується метод абсолютних різниць, у якому шляхом додавання часткових змін за рахунок окремих факторів можна визначити загальну зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу [3].

Запропонована модель дозволяє побачити, що при певній зміні одного чи сукупності факторів позитивним чи негативним чином змінюється і результативний показник.

Згідно багатофакторної моделі DuPont, високе значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу отримується при одночасному зростанні рентабельності продаж та ресурсовіддачі або рентабельності продаж та коефіцієнта фінансової залежності.

Середнє значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу отримується при зниженні одного з трьох факторів: рентабельності продаж, ресурсовіддачі або коефіцієнта фінансової залежності.

Низьке значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу отримується при одночасному зниженні коефіцієнтів фінансової залежності та рентабельності продаж.

Таким чином, застосування моделі DuPont надає можливість керівництву суб’єкта господарювання виділити фактори, вплив на які приводить до підвищення рентабельності власного капіталу з метою подальшої розробки комплексних управлінських рішень щодо виділених факторів. Тобто дана модель дає можливість забезпечення максимально ефективного управління наявним фінансовим, ресурсним та господарським потенціалом підприємства.

Крім того, удосконалення аналізу фінансових результатів підприємства може бути здійснено на основі застосування методу таксономії, що дозволяє визначити загальний рівень прибутковості підприємства на основі побудови інтегрального показника, що формується з використанням сукупності показників рентабельності підприємства та таких абсолютних показників його фінансових результатів, як собівартість і чистий прибуток.

Таким чином, для удосконалення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства пропонується застосування факторної моделі Dupont та таксономічного аналізу розвитку.

Використання запропонованої факторної моделі дозволяє системно розглянути процес формування рентабельності власного капіталу, проаналізувати причини її зміни та виявити резерви збільшення рентабельності діяльності підприємства.

Застосування таксономічного методу рівня розвитку є доцільним, оскільки він дозволяє об’єднати абсолютні та відносні показники фінансових результатів діяльності у єдиний синтетичний показник, що показує зміну сукупності вихідних ознак, тобто абсолютних та відносних показників фінансових результатів діяльності підприємства та визначає загальний рівень прибутковості підприємства.

Литература:

1. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности / О. Кононенко. - 3-е изд., перераб. и доп. - Х.: Фактор, 2005. - 156 с.

2. Коробко М.В. Комплексний анализ показателей рентабельности / Коробко М.В. // Наукові праці ДонНТУ. - 2002. - №53. - с.195-201.

3. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань з навчальної дисципліни "Економіко – математичні методи у фінансових розрахунках" / Укл. В.О. Калишенко. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. - 44 с. (Укр. мов.)

4. Фінанси підприємств: Підручник / [Поддерьогін А. М., Буряк Л. Д., Нам Г. Г., Павліковський А. М., Павловська О. В., Потій В. 3., Куліш А. П., Терещенко О. О., Шульга Н. П., Булгакова С. А.] ; керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. - [3-тє вид., перероб. та доп]. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с.

5. Характеристика многофакторной модели Дюпон / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dist-cons.ru/modules/DuPont/section3.html