Бикова К.Р.

Науковий керівник –Сливка Н.В.

Буковинська державна фінансова академія

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У БІЗНЕС-ПРОЦЕСАХ

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у бізнес-процесах на даний час виступає актуальною проблемою і тому, на мою думку, заслуговує на подальше вивчення і аналіз.

Дану тему розглядали наступні науковці: Е. Пройдаков, Б. Гейтс, В. Лисицький, А.Н. Соколова, В.В. Царев.

Метою даної роботи є висвітлення найбільш важливих змін у розвитку , інформаційно - комунікаційні технології (ІКТ), а також основних причин відставання розвитку ІКТ України від ІКТ інших країн світу.

В кінці ХХ-го століття науково-технічний прогрес подарував світові до того часу незнане по епохальності знаряддя розбудови буття: інформаційно - комунікаційні технології. Їх бурхливий розвиток протягом останніх років мав потужний та всеосяжний вплив на усталені людські стосунки, закладаючи основу докорінної, ніколи ще не баченої, трансформації всього світового суспільства. Для громадянина України - нової незалежної держави - найбільш важливими результатами цих змін є наступні:

1. Карколомне зростання швидкості обміну інформацією відкрило неосяжні можливості для освіти, для швидкого впровадження новацій у всіх сферах людської активності та розвитку конкуренції відкриваючи тим самим нові обрії в удосконаленні продуктивних сил та виробничих відносин, тобто, у економічному та соціальному зростанні.

2. Виникла нова глобальна (наднаціональна) індустрія ІКТ (інформатизації), яка створила десятки мільйонів нових робочих місць, тобто, нову сферу економічного зростання та підвищення зайнятості (соціальне питання).

3. Досить значна кількість промислово слабко розвинутих країн активно використовуючи ІКТ поліпшили стан справ в економіці та соціальній сфері та сформували нові перспективи свого зростання. Не тільки економічного, а і гуманітарного.

4. Реальністю став інтерактивний - двохсторонній режим спілкування урядів та громадян. Це заклало базис для відродження класичної демократії - для розбудови по-справжньому прямої демократії. Вкрай важливо для молодої посттоталітарної держави -України.

5. Широким розповсюдженням ІКТ реалізується фундаментальна інформаційна умова повноцінної демократії - забезпечення права громадян на вільний пошук, отримання, передачу, виробництво та розповсюдження інформації. Підкреслюємо ще раз - вкрай важливо для молодої посттоталітарної держави - України.

Здавалося б нова незалежна демократична держава, яка знаходячись у важкому трансформаційному стані, проголосила курс па інтеграцію в Європу мала б повною мірою використати розвиток ІКТ для поліпшення справ в економіці та підвищення ефективності державотворчих процесів. На жаль, цього поки що не сталося. Наша держава відстає від інших країн у розбудові цієї стратегічно важливої сфери людської активності. Не згадуючи розвинуті країни зауважимо - розрив (цифровий розрив) між нами та багатьма країнами третього світу (Філіппіни, Таїланд, Індія та інші) не зменшується - він зростає [2].

Демонструючи зразково райвиконкомівський базисно-ресурсний вишкіл часто-густо наше відставання пояснюють такими причинами:

1. Низький базовий рівень використання ІКТ, котрий Україна отримала у спадок від СРСР. У якості прикладу згадуються телекомунікації: за часів більшовиків мали і поки що маємо низький рівень телефонізації, погані канали зв'язку - які тут інформаційно-комунікаційні технології?

2. Тривала економічна криза в умовах котрої цілком природними, нібито, виглядають суворі обмеження обсягів ресурсів, які виділяються на ІКТ протягом років незалежності. У мільйонів українців не вистачає грошенят на хліб - які тут вкладення у Інтернет чи комп'ютери?

3. Відсутність попиту на ІКТ-послуги. Нащо вкладати гроші, припустимо, у надання державних послуг Інтернетом, якщо нема на це попиту?

Відштовхуючою точкою для багатьох робіт, присвячених процесному керуванню ІКТ, є протиставлення процесного й функціонального підходів, принципово різних на думку авторів, і взаємно несумісних.

Функція - це завдання, яке вирішує компанія для власного виживання й для досягнення поставлених цілей. Функція відповідає на запитання, що робити? Зрозуміло, що у рамках компанії можна виділити безліч функцій. Так, будь-яка бізнес-система повинна мати такі функції, як керування фінансами, виробництвом, продаж [1].

Механізм бізнес-процесів у ІКТ описує, створює й управляє виконанням бізнес-процесів у прикладних рішеннях. Метою цього механізму є автоматизація ланцюжків зв'язаних операцій, спрямованих на досягнення загальної мети, звичайно в контексті організаційної структури, що визначає функціональні ролі й зв'язки.

Автоматизація бізнес-процесів дозволяє підвищити якість організації роботи й ефективність керування, а саме:

- підвищення якості.

Бізнес-процеси формулюють і реалізують правила виконання окремих операцій й їхній взаємозв'язок, що дозволяє значно скоротити або навіть повністю виключити помилки в ході виконання бізнес-процесу, пов'язаних з людським фактором. Робота із простим списком завдань дозволяє співробітникам сконцентруватися на виконанні своїх безпосередніх обов'язків.

- підвищення ефективності

Використання механізму бізнес-процесів дозволяє формалізувати організаційну діяльність і покласти обов'язки по керуванню спільною роботою співробітників на плечі прикладного рішення, що веде до більше ефективного використання робочого часу.

- одержання нових можливостей

Дані про виконання завдань і хід бізнес-процесів можуть служити джерелом інформації для оптимізації діяльності організаційної структури підприємства, виявлення вузьких місць і схованих ресурсів, і бути засобом підтримки процесного керування.

Отже, можна зробити висновок, що інформаційно-комунікаційна інфраструктура - це сукупність територіально-розподілених і корпоративних інформаційних систем, ліній зв'язку, мереж і каналів передавання даних, засобів комунікації і управління інформаційними потоками, а також організаційних структур, правових і нормативних механізмів, що забезпечують їх ефективне функціонування [3]. Проект дасть можливість створити програмно-технічні та інформаційно-комунікаційні засоби для розвитку малого та середнього бізнесу, здійснить навчання щодо використання ІКТ у підприємництві та стимулюватиме їх впровадження у сферу малого бізнесу. В процесі реалізації проекту поширюватиметься досвід використання інтелектуальних технологій та впровадження електронної комерції у діяльність підприємств малого та середнього бізнесу, підвищуватиметься професійний рівень підприємств-клієнтів та співробітників бізнес-інкубатора стосовно використання можливостей інформаційно-комунікативних технологій.

Список використаних джерел:

1. Глосарій Російського інституту Інформаційного суспільства Е. Пройдаков.

2. Бізнес зі швидкістю думки. Білл Гейтс.-М.-2010.

3. Шира Т.Б. Вплив інноваційно-технологічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність інноваційного продукту // Фінанси України. -№ 1. -2010.

4. Шовкун І. Галузевий сектор науки в контексті інноваційних процесів в економіці України // Економіка України. - № 10. - 2009

5. Якубовський М., Щукін В. Інфраструктура - фактор прискорення інноваційного розвитку промисловості // Економіка України. - № 2. - 2011.

6. oft@softerra.ru Випуск №10. Статья из журнала Internet Zone.