Кравець Д.В.

Науковий керівник: Міхайленко Т.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк

ШЛЯХИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Роздрібний товарообіг є одним з найважливіших показників соціально-економічного розвитку країни. Його обсяг значною мірою відображає і рівень життя людей, оскільки більше 80% всіх матеріальних благ до населення надходить через торгівлю [2].

Роздрібна торгівля донедавна була одним з найпривабливіших для інвесторів сектором економіки України та одним із секторів української економіки, що найшвидше розвивається [2].

Але з настанням економічної кризи ситуація дещо змінилась. Економічна криза стала основним джерелом загроз економічній безпеці торговельних підприємств.

Економічну безпеку торговельного підприємства можна визначити як захищеність його життєво важливих інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз, тобто захист торговельного підприємства, його кадрового і інтелектуального потенціалу, інформації,технологій, капіталу і прибутку, який забезпечується системою заходів правового, економічного, організаційного, інженерно-технічного і соціального характеру. Економічна безпека торговельної діяльності передбачає проведення комплексу заходів, які гарантують стабільність функціонування, фінансово-комерційний успіх, використання прогресивних науково-технічних досягнень і соціальний розвиток комерційної структури.

Вона забезпечується системою заходів, як здійснюються керівництвом фірми, а також спеціально створеними структурами підприємства.

Метою забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства є запобігання можливому нанесенню збитків його діяльності; захист прав підприємства; захист співробітників і власності від джерел зовнішніх і внутрішніх загроз; збереження і ефективне використання фінансових, матеріальних і інформаційних ресурсів; своєчасне виявлення і припинення різних правопорушень, запобігання причинам і умовам, що їх породжують; а також недопущення надзвичайних ситуацій або мінімізація їх негативних наслідків [1]. Таким чином, метою забезпечення безпеки торговельного підприємства є комплексна нейтралізувальна дія на потенційні і реальні загрози, що дозволяє йому успішно функціонувати в нестабільних умовах зовнішнього і внутрішнього середовища.

Проблеми економічної безпеки в останні роки стали предметом дослідження багатьох російських і українських учених: Л. Абалкіна, В. Сенчагова, А. Архипова, Л. Олейника, Б. Пастернака-Таранущенко, Т. Клебановой, Н. Чернової, Н. Капустіної, Ю. Лисенко, В. Шлемко, І. Бінько, Р. Дацків. Беручи до уваги дослідження економічної безпеки, можна говорити про недостатню розробку проблеми в галузі управління економічною безпекою, про нерозробленість методів управління на рівні торговельного підприємства, зокрема підприємств рітейлінгу.

Метою роботи є дослідження та обґрунтування методів забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства.

Виходячи з необхідності досягнення мети забезпечення економічної безпеки підприємницької діяльності, можна визначити перелік основних завдань, які вирішуються системою економічної безпеки:

- оцінка надійності і ступеня захищеності торговельного підприємства від внутрішніх і зовнішніх загроз;

- своєчасне виявлення зазіхань на ресурси торговельного підприємства і ефективне припинення загроз керівництву і персоналу на основі комплексного підходу до безпеки;

- виявлення причин і умов, що сприяють нанесенню фінансового, матеріального і морального збитку інтересам торговельного підприємства, порушенню його нормального функціонування і розвитку;

- добування необхідної інформації для вироблення оптимальних управлінських рішень з питань стратегії і тактики стійкої економічної діяльності;

- вивчення партнерів, клієнтів і конкурентів, забезпечення безпеки зовнішньої діяльності торговельного підприємства;

- створення умов для відшкодування матеріального і морального збитку, що наноситься неправомірними діями юридичних і фізичних осіб, ослаблення негативних наслідків, що виникли через порушення економічної безпеки;

- виявлення відповідного впливу на формування у партнерів і клієнтури сприятливої думки про торговельне підприємство ;

- збір, аналіз, оцінка і прогнозування відомостей, що характеризують стан всього комплексу системи безпеки торговельного підприємства, контроль за ефективністю її функціонування.

Зміну зовнішнього середовища функціонування торговельного підприємства і її вплив на його життєдіяльність потрібно розглядати як вихідну передумову адаптації підприємств. Поняття адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища, як і поняття економічної безпеки є порівняно новим. Тому існують досить різні визначення цього поняття.

На нашу думку, адаптацію торговельного підприємства необхідно розглядати як безперервний процес забезпечення належного рівня його економічної безпеки пристосуванням до мінливого зовнішнього середовища, тобто внесення оперативних змін в його фінансово-господарську діяльність. Причому ці зміни, в окремих випадках, повинні торкатись також й стратегічних завдань діяльності підприємства, які можуть супроводжуватись змінами у внутрішніх системах і підрозділах як відповідь на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі.

Залежно від факторів, що впливають, всю сукупність адаптивних заходів підприємства доцільно поділяти на такі групи: адаптація підприємства до нововведень; адаптація до змін кон'юнктури ринку; адаптація до соціально-культурних і політико-правових умов. Кожний вид адаптації передбачає комплекс робіт, пов'язаний з організацією адаптації на підприємстві.

Ми вважаємо, що адаптація торговельного підприємства до нововведень є найбільш складним і трудомістким видом, оскільки заходи, які розробляються з метою забезпечення відповідності технічного рівня підприємства досягненням науки й техніки відрізняються широким масштабом, стосуються діяльності практично всіх підрозділів, вимагають залучення кваліфікованих фахівців, значної інвестиційної підтримки й повинні бути проведені в стислі проміжки часу.

Економічна ж доцільність освоєння нововведень визначається на основі досліджень ринку. Якщо йдеться освоєння нового виду продукції, робіт або послуг, то тоді проводиться вивчення купівельного попиту. При освоєнні нової технології розглядаються питання витрат на її освоєння.

На наступному етапі адаптації підприємства до нововведень здійснюється перевірка його можливостей з їх реалізації. З цією метою проводиться аналіз потенціалу підприємства, кваліфікації його персоналу, інфраструктури підприємства й т.д. Якщо результати аналізу показують, що реалізація нововведення доцільна, то можна приступати до визначення тих змін, які повинні бути внесені в стратегію або тактику діяльності підприємства й у функціонування його внутрішніх систем [3].

Розглянуті види адаптації підприємства й представлені зміни в стратегії й тактиці його діяльності, здійснювані при зміні зовнішнього середовища, дозволяють зробити висновок, що торговельне підприємство для збереження своїх конкурентних позицій і забезпечення економічної безпеки повинно: постійно здійснювати спостереження за станом зовнішнього середовища й оцінювати відповідність функціонування внутрішніх систем стану зовнішнього середовища; прогнозувати динаміку зовнішнього середовища й стежити за формуванням основних тенденцій її розвитку; визначати можливі зміни, які прийдеться вносити у внутрішні системи підприємства у зв'язку з відповідними змінами зовнішнього середовища, тобто відповідним чином реагувати на зміни зовнішнього середовища, на вплив її факторів.

Список літератури:

1. Економічна енциклопедія: [у 3 т]. / [редкол.: С. В. Мочерний (відп.ред.) та ін.]. – К.: Академія. Т.1 - 2000. – 864 с.

2. Гелей Л. О. Діагностика стану роздрібної тогівлі у Львівській області та м. Львові / Л. О. Гелей, І. А. Маринич // Вісн. Львів. комерц. акад. – 2008. – вип. 28. – С. 297-303. – (Сер. ек.).

3. Ящук В. І. Формування інформаційного забезпечення економічної безпеки торговельного підприємства / Ящук В. І., Карпа А. Г. // Вісн. Львів. комерц. акад. – 2008. – вип. 28. – С. 556-564. – (Сер. ек.).