Бакай Л.В.
Буковинська державна
фінансова академія, Україна
Сучасний стан розвитку невиробничої
сфери Донецького регіону
Невиробнича сфера -
сукупність галузей національної економіки та видів діяльності людей, що надають
необхідні послуги суспільству та окремим його членам і безпосередньо не
пов'язані зі створенням матеріальних благ.
До невиробничої сфери належать такі
галузі та види діяльності: житлово-комунальне господарство та побутове
обслуговування населення; транспорт пасажирський; зв'язок (з обслуговування
організацій та невиробничої сфери населення); охорона здоров'я, фізична
культура та соціальне забезпечення; освіта, культура та мистецтво.
Донецький економічний район як невід’ємна частина національної економіки
країни є одним з найрозвинутіших і найбільш перспективніших, але без ефективної
роботи невиробничих організацій рівень розвитку регіону не буде одним з
найкращих. Чим більше розвинуте
суспільство, тим досконалішою і всеосяжною є невиробнича сфера.
Збереглася соціальна
спрямованість у використанні бюджетних коштів. У Донецькій області на утримання
бюджетних установ та здійснення заходів у галузях соціально – культурної сфери
спрямовано 2022,5 млн. грн. або 95,2 відс. обсягу видатків загального фонду
обласного бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів. В порівнянні з 2009
роком видатки на соціально-культурну сферу збільшилися на 25,5% [2]
В структурі видатків загального фонду Луганського обласного бюджету за функціональною класифікацією
основну питому вагу займають видатки на утримання бюджетних установ
соціально-культурної сфери та соціального забезпечення – 92,7 %.
Рівень освіти та кваліфікації визначає рівень ефективності
функціонування підприємств регіону і країни в цілому. Тому освіта, наука має
посісти провідне місце в системі пріоритетів нашої держави й всіх її областей. Освіта, удосконалення
професійних навичок є умовами розвитку людського капіталу, життєво необхідною
інвестицією в розвиток потенціалу людини. Освіта складає основу прогресу
людства та є суспільним благом [7].
Таблиця 1
Кількість
закладів освіти у Донецькій області ( на початок навчального року)
|
Роки |
Дошкільні
залади |
Загальноосвітні
навчальні заклади |
Професійно-технічні
навчальні заклади |
Вищі
навчальні заклади |
|
|
I-II
рівнів акредитації |
III-IV рівнів акредитації |
||||
|
2008/09 |
1146 |
1194 |
119 |
60 |
27 |
|
2009/10 |
1145 |
1174 |
113 |
57 |
27 |
|
2010/11 |
1144 |
1151 |
112 |
55 |
27 |
Таблиця 2
Кількість
закладів освіти у Луганській області ( на початок навчального року )
|
Роки |
Дошкільні
заклади |
Загальноосвітні
навчальні заклади |
Професійно-технічні навчальні заклади |
Вищі
навчальні заклади |
|
|
I-II
рівнів акредитації |
IIІ-IV рівнів акредитації |
||||
|
2007/08 |
576 |
764 |
84 |
29 |
9 |
|
2008/09 |
548 |
749 |
84 |
29 |
10 |
|
2009/10 |
529 |
742 |
78 |
28 |
10 |
Спостерігаючи за кількістю закладів освіти можна побачити, що поступово
з кожним роком кількість закладів зменшується.
У Донецькій області на утримання
закладів та здійснення заходів у галузі «Освіта» спрямовано 534,2 млн. грн. (в
порівнянні з 2009 роком більше на 20,7 %.), а у Луганській – 17,2 відсотка від
обласного бюджету - 228,5 млн. грн., що на 126% або на 31,5 млн. грн. ніж у
2009 році.
У Донецькому регіоні загалом
професійних театрів – 10, музеїв – 41, бібліотек – 1784. У Донецькій області на
утримання закладів та здійснення заходів у галузі «Культура і мистецтво» - 120,8 млн.грн. (більше на 23,8 %),а у
Луганській – 4% від обласного бюджету -53,257млн грн., що на 10,6% або на
5,1млн. грн. більше ніж у 2009 році.
Щодо закладів охорони здоров’я, то у Донецькій області –
228 одиниць, а у Луганській -
165.Частка видатків на заклади та заходи по охороні здоров’я у Донецькій області 1094,6 млн.грн. (більше на 28,8 %), а
у Луганській - 47,5 %(632,2 млн. грн).
Житловий фонд як Донецької так і Луганської області
поступово з кожним роком, потрошки збільшується зростає весь житловий фонд,
кількість квартир.
Туризм на Донеччині. Донеччина має величезні можливості
для розвитку туризму: видатні гідрологічні, геологічні та біологічні пам'ятки
природи, багате історичне минуле краю, численні пам'ятки історії та культури,
курортні комплекси, десятки унікальних виробництв.
Донецький край має величезні
можливості для розвитку промислового туризму. Унікальним є широко відомий у
нашій країні і за кордоном Артемівський завод шампанських вин, який
розташований під землею на глибині 70-80м у виробках раніше діючих шахт для
видобутку гіпсу. В Донецьку створюється музей історії промисловості під
відкритим небом.[6]
Кількість
туристичних суб'єктів у Донецькій області складає біля 5% від загальної
кількості зареєстрованих в Україні і займає 7 місце серед інших регіонів,
поступаючись м. Києву, Автономній
Республіці Крим, Одеській області, м. Севастополю,
Дніпропетровській і Львівській областям.
Загальна площа земель рекреаційного призначення становить
1539,7 га.
Запас
цілющих вод практично необмежений, що дозволяє розширювати мережу оздоровчих
установ. [3]
Рекреаційний комплекс Донецького регіону складають
санаторії та пансіонати з лікуванням, будинки відпочинку,
санаторії-профілакторії, бази відпочинку, готелі, туристичні заклади.
На території Донецької і Луганської областей розміщено 29
санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 66 санаторіїв-профілакторіїв, 50
будинків і пансіонатів для відпочинку, 1836 дитячих оздоровчих таборів. [4], [5]
Але чимало
проблем існує у розвитку невиробничої сфери, тому доцільно у
системі освіти, науки, охорони здоров'я, культури і спорту варто
підвищувати якісні показники, створювати доступність до них, покращувати матеріально-технічну
базу.[1]
Донецький регіон найгостріше серед регіонів України відчуває
проблеми здоров'я населення. На кожну людину в області приходиться майже 2
захворювання, третину серед вперше захворілих складають діти та підлітки.
Зростає захворюваність по основних групах захворювань та в усіх вікових
категоріях населення
Перш за все
потрібно:
забезпечити медичні заклади, особливо в
сільській місцевості, сучасним обладнанням;
сприяти доступності до медичних послуг сільського населення;
поліпшення фінансування закладів медицини.
На
теперішній час в області сформована мережа навчально-виховних закладів, які, в
основному, задовольняють потреби населення в освітянських послугах. Але незважаючи на це все
ж таки потрібно впровадити сучасні інформаційні технології, дистанційну освіту,
особливо у сільській місцевості; створити умови для одержання освіти окремим
категоріям громадян (інваліди, діти-сироти, діти з малозабезпечених сімей
тощо); удосконалити діючі та створити нові методи взаємодії вищої школи з
наукою і виробництвом; створити навчально-науково-виробничі комплекси;
покращити матеріально-технічну базу навчальних закладів, поліпшити фінансування
навчального процесу.
На жаль,
якість житлово-комунального обслуговування населення продовжує погіршуватись,
що обумовлено низькою інвестиційною привабливістю житлово-комунальної сфери,
недосконалою тарифною і амортизаційною політикою, обмеженістю бюджетних коштів.
Тому
доцільним буде: впровадити економічно обґрунтовані тарифи на житлово-комунальні послуги; збільшити обсяг капітальних інвестицій на
реформування та розвиток житлово-комунального господарства; впровадити заходи та проекти з енергозбереження.
Отже, тривалий час недооцінка ролі невиробничої сфери спричинювала значне
відставання у нас саме тих галузей, які сьогодні визначають рівень
цивілізованості суспільства, характер соціальної спрямованості виробничої
діяльності. Це проявляється у відставанні
розвитку таких галузей, як охорона здоров'я, побутове обслуговування населення,
в низькому рівні матеріально-технічної бази науки, вищої та середньої освіти
тощо. Тому важливим стратегічним завданням економіки має бути прискорений
розвиток невиробничої
сфери.
Література
1.
Манів З.О.Регіональна економіка: навч. посіб. / З.О. Манів, І.М., Луцький, С.З. Манів.– Львів: Магнолія-2006,2007.
– с.312-336
2.
www.donoda.gov.ua- Донецька облдержадміністрація
3.
www.loga.gov.ua -
Луганська облдержадміністрація
4.
www.lugstat.gov.ua – Головне управління статистики в
Луганській області
5.
www.donetskstat.gov.ua – Головне управління статистики в Донецькій області.
6.
Туризм на Донеччині [http://tourlib.net]
7.
Стратегія
економічного і соціального розвитку Донецької області на період до 2015 року від
23.03.2007 № 5/8-158