Воронецька І.С., Кобзар Т.О.

ЗАСТОСУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Вінницький національний аграрний університет

Стратегічний аналіз посідає важливе місце у процесі підготовки й прийняття управлінських рішень, є невід’ємною частиною планування господарської діяльності підприємств. Завданням стратегічного аналізу є закладання основи знань теоретико-методологічних аспектів та навичок практичного застосування прийомів і методів формулювання стратегій, розробки стратегічних планів, проектів і програм, створення системи стратегічного управління та забезпечення її ефективного функціонування у динамічному ринковому середовищі, використовуючи методи стратегічного аналізу, ознайомлення з вітчизняним і зарубіжним досвідом застосування стратегічного аналізу.Питанню застосування стратегічного аналізу присвячена значна кількість наукових праць, насамперед таких фахівців як А.О. Старостіна, А.В. Вовчак, Н.В. Куденко, Л.Ю. Мельник, П.М. Макаренко, П.Т. Каблук та ін вчених-економістів.

Метою стратегічного аналізу є змістовний опис об’єктів дослідження, виявлення тенденцій, особливостей, можливих напрямів його розвитку. Завданням даного дослідження є засвоєння сутності й особливостей стратегічного аналізу та сфери його застосування.

Стратегічний аналіз – це комплексне дослідження позитивних і негативних факторів, які можуть вплинути на економічне становище підприємства у перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства. Використовуючи дані стратегічного аналізу, складають комплексний стратегічний план розвитку підприємства, здійснюють науково обґрунтовану, всебічну і своєчасну підтримку прийняття стратегічних управлінських рішень [2].

Предметом стратегічного аналізу є концептуальні напрями функціонування і розвитку підприємства, його організаційні, економічні та інформаційні ресурси й можливості, що розглядають з погляду нарощування стратегічного потенціалу підприємства та зміцнення його позицій на ринку в довгостроковій перспективі.

Об’єктами стратегічного аналізу є окремі стратегічні господарські підрозділи, стратегічні зони господарювання, сектори бізнесу або окремі продукти.

Наукове дослідження у стратегічному аналізі має на меті знаходження постійних зв’язків між двома або більше категоріями явищ:

1) індукцію, або перехід від фактів, що спостерігаються, та окремих висновків до узагальнення, які створюють правила;

2) дедукцію, або перехід від загальних висновків до інших, або до окремих фактів;

3) перевірку таких фактів і висновків [4].

Оскільки проведення стратегічного аналізу вимагає глибокого дослідження фактів та явищ, з метою формування правил і критеріїв (індукція) для проведення досліджень і здійснення оцінки стратегій діяльності на їх основі (дедукція). Взаємозв’язок індукції і дедукції у стратегічному аналізі зумовлюється безперервністю економічних процесів. Розглянемо основні з них на прикладі ПСП “Перемога”:

1) стратегічний аналіз макрооточення підприємства;

2) стратегічний аналіз безпосереднього оточення;

3) стратегічний аналіз організації;

4) стратегічний аналіз продукту;

5) стратегічний фінансовий аналіз;

6) стратегічний інвестиційний аналіз;

7) аналіз стратегії та прийняття стратегічних рішень [4].

Перший етап стратегічний аналіз макрооточення підприємства включає: аналіз інформаційних проектів, звітів, статистичних довідників; кабінетні дослідження; економічне моделювання.

Другий етап аналіз безпосереднього оточення включає: аналіз життєвого циклу галузі; якісні методи прогнозування; бенчмаркінг; імітаційне моделювання; метод експертних оцінок та ін..

Третій стратегічний аналіз організації полягає в аналізі основних можливостей; аналізі загроз зовнішнього оточення; аналізі сильних і слабких сторін; аналізі впливу ринкової стратегії на прибутки та ін..

Четвертий етап включає: аналіз життєвого циклу продукту і фінансової ситуації, конкуренції, факторів продуктивності.

П’ятий етап полягає у підготовці проектів фінансових звітів, оцінці фінансових результатів і потреб, розрахунку фінансових коефіцієнтів, прогнозуванні банкрутства.

Шостий етап стратегічний інвестиційний аналіз включає: чисту приведену вартість, методи варіантного аналізу, аналіз ризиків.

Заключний етап полягає у аналізі ключових факторів успіху, методи експертних оцінок, підготовці стратегічного плану та ін..

З вище зазначених даних видно, що під час проведення стратегічного аналізу зовнішнього середовища, необхідна інформація береться з аналітичних оглядів, прогнозів і вивчення тенденцій. Основу інформційного забезпечення становить дослідження ринків.

Для багатьох корпорацій, що здійснюють одночасно декілька видів діяльності, прийнято виділяти три рівні стратегії: корпоративна стратегія; бізнес – стратегії; функціональні стратегії, зокрема плани організаційно – технічних заходів підрозділів і підприємств групи компаній по впровадженню стратегії. Для досягнння успіху стратегії комплексу повинні бути узгоджені й тісно взаємодіяти одна з одною. Кожен рівень утворює стратегічне середовище для слідуючого рівня.

На даний момент можна виділити дві основні концепції побудови стратегічного управління:

1. Класична модель стратегічного планування MOS (Mission, Objectives, Strategies) – місія, цілі, стратегія.

2. Система Balanced Scorecard – система збалансованих показників.

Недоліком класичної концепції полягає в істотному розвиткові між стратегією і результатами оперативної діяльності через відсутність інструментів. Стратегія формується на верхньому рівні управління у вигляді якогось послання, яке не пристосоване для виконання на нижньому рівні, що призводить до слабкого виконання стратегічних планів, а головне – відсутність реалізації задуманих ідей [1].

Система Balanced Scorecard дає можливість інтеграції показників, є особливо актуальною в умовах завоювання ринку та придбання конкурентних переваг. Система збалансованих показників є механізмом управління даної стратегії. За допомогою Balanced Scorecard стає можливим формування ефективної системи доведення стратегії і контролю її реалізації на всіх рівнях системи управління [1].

Стратегія підприємства складається з таких завдань:

1) визначення сфери діяльності підприємства і формування стратегічних напрямів;

2) постановка стратегічних цілей і завдань для їх досягнення;

3) формування стратегії для досягнення намічених цілей і результатів діяльності підприємства;

4) реалізація стратегічного плану;

5) оцінка результатів діяльності [4].

Перше завдання полягає у аналізі макросередовища та виду продукції (послуг), яку він реалізовуватиме. Макросередовище – це сукупність факторів , що впливають на реалізаціє економічних інтересів компанії на глобальному ринку [3] .

Друге завдання – визначення цілей. Розрізняють фінансові (обовязкові цілі, які необхідні підприємству для виконання намічених завдань) та стратегічні цілі (спрямовані на зміцнення позицій на ринку).

Стратегічний аналіз є інструментом вирішення третього завдання, що дає можливість керівництву сформувати стратегію для досягнення намічених цілей. Формування стратегії включає в себе розробку плану дій та їх адаптацію до нової ринкової ситуації.

Четверте завдання стратегії підприємства полягає у оцінці відповідності між тим, як виконана робота, і тим , що необхідно зробити для ефективної реалізації стратегії.

Стратегічний аналіз має велике значення для оцінки результатів діяльності та зміни або реалізації стратегічного плану підприємства.

Кожне завдання стратегічного управління потребує постійного аналізу в прийняття рішень: чи продовжувати роботу в даному напрямі,чи вносити зміни? Отже, стратегічне управління є замкнутим циклом і стратегічний аналіз забезпечує прийняття грамотного і виваженого рішення.

Часто підприємства не можуть виконати обрану стратегію. Це відбувається тому, що неправельно було проведено сртатегічний аналіз або відбулися непередбачені зміни у зовнішньому середовищі, що не були враховані при розробці стратегії. Тому, процес виконання стратегії потребує врахування всіх етапів проведення стратегічного аналізу. При формуванні стратегії важливим є те, наскільки результативна взаємодія між рівнями управління. Процес розробки стратегії включає численні переговори між рівними управлінвької ієрархії, направлені на те, щоб різні цілі, стратегії, програми, бюджети і процедури були узгоджені і підкріплювали один одного [1].

Література:

1. Ю.І. Головня Організація стратегічного управління на підприємствах по переробленню сільськогосподарської продукці / Головня Ю.І. // Агросвіт. – 2010. - № 6. – С. 32-36.

2. Т.В. Гордієнко, Л.Г. Дідковська, Н.В. Яшкіна Стратегічний аналіз : навч. Посіб. – К.: Алерта, 2008. – 478 с.

3. В.В. Савельєв Стратегічний аналіз бізнес – середовища при формуванніиглобальної маркетингової стратегії / Савельєв В.В. // Агросвіт. – 2010. - № 11. – С. 52-56.

4. Н.В. Яшкіна Сфера застосування стратегічного аналізу / Яшкіна Н.В. // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. - № 11. – С. 59-61.