Лесик Ю. О.

Науковий керівник: Господінова О. І.

Буковинська державна фінансова академія

проблеми соціального захисту населення України

Мета даної робити виявити сучасні проблеми соціального захисту населення в Україні та визначити можливості для їх вирішення, розкрити економічну сутність поняття «соціальний захист»: висвітлити стан здійснення соціального захисту в Україні в сучасний умовах; з'ясувати особливості вдосконалення організаційно-правового забезпечення вітчизняної соціальної політики.

Система соціального захисту в Україні характеризується своїми цілями, функціями та складовими.

В першу чергу це забезпечення рівня життя непрацездатного населення не нижче прожиткового мінімуму встановленого державою та протидія соціальному напруженню в суспільстві, що може бути зумовлене майновою, етнічною, релігійною чи іншою нерівністю.

Соціальний захист виконує такі функції як:

1.Реабілітаційна, покликана пом’якшувати наслідки бідності та інших негативних соціальних явищ;

2.Превентивна, яка полягає в запобіганні виникненню негативних соціальних явищ.

Соціальний захист проявляється через:

1.Соціальне страхування — захист громадян від соціальних ризиків, що впливають на їх працездатність: хвороба, каліцтво, старість, та інші випадки, передбачені законом;

2.Соціальна допомога — різні види соціальних виплат, дотацій, пільг, субсидій, що надаються особам, які потребують соціального захисту.

3.Соціальна справедливість (соціальна солідарність) — компенсація впливу непередбачуваних негативних явищ, таких як техногенні катастрофи чи природні стихійні лиха.

Серйозною соціально-економічною проблемою, від вирішення якої залежить стан соціального захисту населення, є зростання рівня безробіття, що загрожує несприятливими соціальними наслідками. Подовження термінів безробіття є дуже небезпечним соціально-економічним процесом, який свідчить про тенденцію його переходу в застійну форму. Дуже важливим питанням в контексті соціального захисту є розвиток гуманітарної сфери, зокрема освіти, науки, культури, відпочинку і туризму. Адже зайнятість населення має бути гарантом у забезпечені кожним працівником свого добробуту відповідного до трудового вкладу, знань і здібностей. [1, с. 82-84]

Однією з проблем залишається реформування системи соціального захисту обслуговування та надання допомоги малозабезпеченим верствам населення. Воно має спрямовуватись на розроблення нових механізмів реалізації чинних законодавчих актів з питань соціальної політики, послідовне здійснення заходів щодо розвитку та зміцнення системи соціального захисту, вдосконалення механізму фінансування, надання державної соціальної допомоги, що забезпечить гарантований рівень соціального захисту малозабезпечених прошарків населення. [2, с.155-158]

Виходячи з пріоритетних національних інтересів і завдань соціальної політики, найважливішою проблемою для держави є створення громадянського суспільства. Для цього потрібно мати відповідне законодавство. Також потрібно покращити управління всією соціально-економічною сферою, збалансувати роботу всіх її структурних елементів. Сьогодні якість управління визначає якість життя. [2, с.160-162]

Головною особливістю системи соціального захисту населення України на нинішньому етапі її розвитку є те, що вона знаходиться на стадії реформування і тому їй властиві як старі так і нові елементи. У комплексі проблем розвитку української держави особливого значення набуває вирішення завдань, що передбачають формування надійної системи соціального захисту населення.

Основні спрямування державної соціально-захисної політики націлені на багатовекторність задоволення потреб населення шляхом підвищення ролі трудового доходу, захист населення від зростання цін, гарантоване забезпечення прожиткового мінімуму, індексацію заробітної плати. Виходячи з цього, слід звернути увагу на основні напрямки соціальної політики в Україні [6, с.165-167]:

- підвищення добробуту населення за рахунок особистого трудового внеску, підприємництва та ділової активності;

- надання відповідної допомоги по безробіттю, збереження робочих місць, фахова перепідготовку осіб, які втратили роботу;

- проведення пенсійної реформи, яка буде забезпечувати справедливу систему пенсійних витрат з урахуванням трудового вкладу працівника;

- надання адресної допомоги тим, хто її найбільше потребує, у грошовій та натуральних формах;

- широка підтримку сім'ї, материнства і дитинства.

Розглядаючи сучасні важелі механізму державного управління соціальним захистом, слід звернути увагу на те, що вони склалися в кризовий період, період переходу до ринкових відносин.[5, с. 4-8]

Реформування соціальної допомоги – складний процес не тільки в зв'язку з великим різноманіттям видів і форм соціальних виплат, але й у зв'язку з тим, що дане реформування стосується найменш забезпечених шарів суспільства. Одним з напрямів удосконалення механізмів соціального захисту населення має стати підвищення ролі неурядових громадських організацій. [5, ст. 104-106]

Виходячи з цілої низки сучасних проблем соціального захисту, головною метою соціальної політики є забезпечення гідного рівня життя як працюючого, так і непрацюючого населення.

Література:

1. Балашов А.М. Сучасні проблеми соціального захисту населення в Україні, ///Економіка і держава 2010 № 1

2. Бідак В.Я. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання: монографія. – Львів, 2004

3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1/ Редкол.: С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000 – 864 с.

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3/ Редкол.: С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2002 – 952 с.

5. Концепція соціального забезпечення населення України ///Законодавство України про соціальне забезпечення. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001

6. Меленюк В.О. Вдосконалення механізмів державного регулювання соціального розвитку України ///Економіка і держава 2009, № 2. С.

7. Новикова Т.В. Соціально-економічна захищеність населення як об'єктивна необхідність становлення соціальної держави///Актуальні проблеми економіки 2006, №3