УДК 664.12+330.83.:330.88

Сінєльніков Б.В., к.е.н., доцент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

Штучний інтелект і проблеми лідерства національного господарства і освіти України в контексті майбутньої VI «довгої хвилі»

М.Д. Кондратьєва

В дослідженні на основі авторських методичних підходів розглянуто проблеми створення штучного інтелекту та обґрунтовано необхідність формування нової стратегії інноваційного розвитку освіти і народного господарства України у контексті інтеграції до Європейського простору.

В исследовании на основе авторских методических подходов рассмотрены проблемы создания искусственного интеллекта и обоснована необходимость формирования новой стратегии инновационного развития образования и народного хозяйства Украины в контексте интеграции в Европейское пространство.

In research on the basis of author methodical approaches the problems of creation of artificial intelligence are considered and the necessity of forming of new strategy of innovative development of education and national economy of Ukraine is grounded for the context of integration in European space.

Постановка проблеми. Навколишній світ постійно змінюється під впливом подальшого розвитку ринкових відносин, які вносять корективи щодо кваліфікації робітників, визначають умови конкуренції, працевлаштування, стабільності бізнесу. Тому навчання майбутніх працівників правильно шукати роботу на ринку праці, вивчати шляхи з здійснення кар’єри і стабільності в отриманні прибутків є необхідною складовою сучасної освіти. Метою роботи є узагальнення досвіду автора у викладанні розглянутих проблем, запозичення передового досвіду, оцінка позитивних сторін інших дослідників у формуванні стратегії інноваційного розвитку освіти України, особливо креативних методів, орієнтованих на застосування нових ідей у навчальному процесі, та створення товарів, які відповідають вимогам VI «довгої хвилі» М.Д. Кондратьєва.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Вчені інституту економіки і прогнозування НАН України розробили сучасну класифікацію елементів національного багатства. Як головні, розглядаються чотири складові національного багатства: 1) природно-ресурсний потенціал, 2) людський потенціал, 3) основний капітал, 4) елементи фінансового капіталу, які впливають на обсяг національного багатства [1.c.32]. У вирішенні цих питань важливе значення мають проблеми створення штучного інтелекту, перехід освіти та народного господарства України на інвестиційно-інноваційний розвиток.

Штучний інтелект – це властивість автоматизованих систем виконувати функції інтелекту людини на основі раніше отриманого досвіду і аналізу зовнішніх впливів на досліджувані об’єкти. Ціллю інтелектуального аналізу є розробка методів здобуття закономірностей і отримання наукових знань з великого об’єму даних виробничого процесу. Необхідність переходу до нового рівня автоматизації у цукровому виробництві визначається:

- недостатньою чіткістю, неповнотою значних об’ємів інформації, отриманих з допомогою лабораторних аналізів і приборів;

- необхідністю вирішення складних питань, які пов’язані з прогнозуванням розвитку галузі та розробкою шляхів подолання кризових явищ і відставання галузі від країн з розвинутою ринковою економікою.

- необхідністю отримання високорівневих знань, які були б більш глибокими, практично корисними для цілей оперативного і стратегічного керування підприємством і галуззю.

У сучасних умовах знання поділяють на поверхневі та глибинні. Поверхневі знання, якими ми користуємось у практиці, відбивають емпіричні причинно-наслідкові зв’язки сучасного технологічного процесу. Такі знання стали теоретичною базою наздоганяючого типу розвитку і філософії ганятися за постійно зникаючою істиною.

Глибинні, або наукові знання, які можливо отримати з допомогою інтелектуального аналізу на основі штучного інтелекту, створюють умови для находження нових, невідомих закономірностей, нових зв’язків у технологічному процесі. Такі знання потрібні для створення бурякоцукрового заводу майбутнього. Можливо він отримує назву інформаційного. Наприклад, перехід на кристало-гідратну технологію виробництва цукрових продуктів дасть можливість розробити нову технологію обробки соку цукрових буряків без дефекації вапном, що означає одночасно перехід на роботу заводу без вапно-газового господарства, яке існує зараз. Такий проект вирішує питання не тільки економії палива, але і цілий ряд соціальних та екологічних питань у галузі.

В загальному вигляді, з допомогою штучного інтелекту будуть отримані знання, які відбивають суттєві закономірності, які властиві характеристикам майбутнього технологічного процесу. Знайдені таким чином закономірності створять умови для отримання логічних зв’язків, які дадуть можливість уникнути традиційного шляху находження раціональної технології багаторічними методами проб і помилок, якими так багата цукрова промисловість. Метод проб і помилок – творчий пошук дослідника, неозброєного методами творчості, здійснюваний за рахунок перебору варіантів ідей і рішень. Отримані знання будуть виконувати активну функцію, впливти на вирішення прогнозувальних стратегічних завдань розвитку галузі.

Першим кроком у вирішенні розглянутих проблем будуть інтелектуальні сенсори у склад яких входить мікрокомп’ютер. Вони здатні до складної обробки отриманих сигналів, витягування з них необхідної (цінної) інформації більш високого рівня (по відношенню з доступною зараз), раціональної зміни технологічних режимів роботи заводу. Інтелектуальний сенсор перетворює фізико-хімічні зміни, які відбуваються у технологічному процесі цукрового заводу і дає можливість видавати дані у зручній для користувачів формі, активно впливати на хід технологічного процесу, накопичувати і систематизувати отримані дані, адаптуючись до змін у виробництві. Такий підхід є ознакою нового інформаційного етапу розвитку галузі в умовах сучасної цивілізації.

Зараз для нас важливим є так званий «електронний ніс» - інтелектуальний газовий сенсор, який вимірює гранично-допустиму концентрацію окремих речовин у продуктах виробництва. Такий підхід відповідає вимогам Кіотського протоколу по захисту навколишнього природного середовища і є напрямком нового підходу до економічних розрахунків проектних рішень.

Зараз стало зрозуміло, що у процесі глобального лідерства витрати і результати економічної глобалізації будуть розподілені нерівномірно, асинхронно, і непропорційно між лідерами і аутсайдерами. Соціально-економічний розрив між країнами-глобальними лідерами і країнами-аутсайдерами прогресує, відображаючи розриви у генеруванні та освоєнні технологічних інновацій у сучасному інформаційному середовищі. Концентрація інтелектуального капіталу та інформаційних ресурсів у країнах-лідерах призведе до своєрідного технологічного «колоніалізму», коли витрати країн-лідерів на науку й освіту будуть продукувати ефект використання світової технологічної ренти /ефект мультиплікатора/.

В умовах формування «економіки знань» виникло принципово нове явище – «гіперконкуренція» - стан, коли швидкість зміни правил гри на ринках настільки висока, що лише адаптовані до таких змін підприємства країн-аутсайдерів можуть не тільки «вижити» у конкурентній боротьбі, але і вийти у коло країн глобальних лідерів.

Важлива ознака гіперконкуренції полягає і в інтенсифікації конкурентного змагання, і в ускладненні механізму формування та використання конкурентних переваг. Фундаментальні кількісні і якісні умови глобальної конкуренції потребують безпрецедентних організаційно-структурних змін на високоінтелектуальній основі. Такий підхід дає можливість прогнозувати можливі події у майбутньому. У цьому випадку виникають реальні передумови формування можливих подій та відбору найбільш оптимальних (раціональних) варіантів до того, як вони будуть відтворюватися у реальному масштабі часу.

Інтенсифікація конкурентного змагання і ускладнення механізмів використання конкурентних переваг визначають необхідність організаційно-структурних змін на основі «економіки знань». Вже зараз світогосподарська практика говорить про те, що націленість природними й кваліфікованими трудовими ресурсами вже не визначає економічний успіх країн. Україна на ці фактори виробництва найбільш багата, але у конкурентноздатності «пасе задніх». У інформаційну епоху до обмежувальних факторів належать не робоча сила, земля чи капітал, а знання перехідних процесів при перетворенні вхідних ресурсів у кінцевий товар. У світі інтелектуальна революція, і нам необхідно зробити два кроки вперед, замість одного назад.

У міжнародному плані важливо враховувати масштаби та динаміку процесу становлення системи глобального управління ресурсами планети і перерозподілу світового доходу в умовах подальшого розвитку глобалізації. Тому цей процес визначає об’єктивну необхідність постійного його вивчення.

Покращення якості життя більшості населення і розрив у доходах найбільш заможних країн і найбідніших країн постійно збільшується.

Сучасна економічна теорія та світогосподарська практика демонструють що націленість природними і трудовими ресурсами вже не визначає економічний успіх країн і регіонів. У постіндустріальній економіці до омежувальних факторів належать не земля, робоча сила чи капітал, а сучасно освіта, підприємницькі здібності і інформація, через що економічна і політична влада концентрується в руках її виробників.

В цих умовах постає нагальне завдання формування «економіки зростання» - нової економічної моделі, в основі розвитку якої повинні лежати цілеспрямований розвиток внутрішнього попиту, трансформація участі України в міжнародному поділі праці з виходом на зовнішні ринки з наукоємнми товарами.

В світлі цих проблем ключовим завданням переходу освіти на інноваційний розвиток має стати формування мотиваційного механізму у студентів, який заохочував би розробку ними ефективних інвестиційних рішень у процесі навчання.

Сьогодні розробляються основи функціонування VI технологічного укладу VI «довгої хвилі» М.Д. Кондратьєва, характерними рисами якого є:

- Екологізація процесів виробництва, зниження частки в структурі виробництва природоємних галузей і збільшення частки наукоємних галузей, перехід до відтворювальних джерел енергії, використання маловідходних, екологічно чистих технологій у виробництві;

- формування ринку наукоємних товарів і інноваційних товарів.

Під таким кутом зору з’являються зовсім нові поняття:

- інтелектуальні інформаційні системи – для рішення складних задач, де логічна обробка інформації домінує над обчислювальною;

- інтелектуальні інвестиції – вкладання коштів на навчання, підготовку і перепідготовку персоналу, одержання ліцензій, «ноу-хау», спільні наукові розробки;

- інноваційне проектування – професійний вид інтелектуальної діяльності, спрямованих на створення нових об’єктів, методів, схем, теорій, введення їх у господарський оборот з ціллю отримання економічних і соціально-екологічних результатів;

- інноваційне підприємництво – суспільний, технічний і економічний процес, який веде до створення нових товарів і технологій шляхом використання нововведень, які мають надійний правовий захист. [2. с.432].

В світлі цих проблем в дослідницьких ВУЗах необхідно освоїти креатині методи навчання, пошук творчо обдарованих, здатних до творчості студентів. Креативність в інноваційній діяльності розуміється як вміння генерувати, здійснювати нові рішення і наміри в інноваційних проектах. В таких умовах необхідним є перехід до креативних технологій – методам творчого пошуку і розробки «ноу-хау» [2. с.738].

Для вирішення таких питань необхідно використати досвід США. В США ще в школі учням прищеплюють повагу до праці, навчають, що тільки наполегливою працею можливо реалізувати свій потенціал, досягти бажаної мети в науці, спорті, бізнесі. Разом з науковцями Великобританії, Німеччини, Японії було створено найкраща у світі школа підприємництва.

Справжні підприємці є меценатами, підтримують науку, культуру, спорт, медицину. Але це все є похідним від економічного успіху підприємницької діяльності. Прийнято вважати, що підприємництво це філософія життя, повне ризиків, погроз, невизначеності, натхнення та захоплення.

Головними аспектами освіти є: навчання з метою виявлення власних навиків та здібностей, визначенню напрямів майбутньої діяльності, аналізу майбутнього бізнесу, навчання навичкам комунікації і співробітництва в команді для досягнення результатів у бізнесі тощо [3. с.159].

В США бізнес-освіта орієнтує майбутніх підприємців розуміти роль підприємництва в розвитку національного господарства, розвиненню підприємницького мислення, бачити нові ділові можливості власного бізнесу, цивілізованої конкуренції на ринку [3. с.161].

Практика ринкової економіки виробила 5 типів підприємців:

- персональний (самостійний, особистий або приватний підприємець - одинак);

- суперпродавець;

- природжений (справжній, істинний) менеджер;

- генератор нових (видатних) ідей;

- комплексний підприємець, який може бути підготовлений тільки у дослідницьких університетах.

Переважна кількість підприємців України 1, 2, 3 типів і незначна кількість 4 і 5 типів є базою для виготовлення неконкурентоздатних товарів 3 і 4 технологічних укладів «довгих хвиль» М.Д. Кондратьєва. Наш девіз підприємців: «Я хочу бути підприємцем тому що я бажаю красиво одягатись та їздити за кордон» привів до банкрутства більшості з них. Багато підприємців стало на шлях фальсифікації товарів і товаросупровідних документів. [4].

Як індустріалізація для індустріальної стадії, так і інформатизація в період переходу до постіндустріальної стадії цивілізаційного прогресу є шляхом створення нової економіки і суспільства. Інформатизація супроводжується перебудовою промисловості і сільського господарства. Економіка нової стадії цивилизаційного прогресу має не лише відповідати потребам людини і суспільства, а і забезпечувати якнайповніше їх задоволення, створювати умови для розвитку сфери послуг (освіта, наука, охорона здоров’я, спорт). Вирішувати ці питання повинна освіта.

В США самостійне тестування майбутніх підприємців-генераторів нових ідей здійснюють за трьома ступеневими характеристиками [3. с.183]:

- дуже виражений;

- виражений в достатній мірі;

- майже не виражений, або виражений в найменшій формі.

Американців навчають культурі підприємницької діяльності, що вже багато десятиліть стало головною складовою економічних успіхів США. Таким чином в США зміцнюють інтелектуальний потенціал нації.

За умов глобалізації суспільства відбуваються значні зміни в організації виробництва. На міжнародному рівні з’являються нові територіально-галузеві та інтеграційні об’єднання-кластери. Кластери являють собою комбінацію конкуренції та кооперації таким чином, що об’єднання в одних сферах діяльності кластера допомагають успішно вести конкурентну боротьбу в інших напрямках. Такий підхід дає можливість використати переваги «першого ходу у бізнесі». Наші програми всіх рівнів поки що не приділяють уваги цим питанням.

Підприємництво в Україні. На сьогодні актуальними стали питання економічної безпеки України та сталого її розвитку. Економічна безпека гарантує конкурентоспроможна економіка, високорозвинуте підприємництво.

Процес зародження підприємництва в Україні відносять до XVI ст., у цей період з’являються його початкові форми. Реформа 1861г., скасувавши кріпосне право, дала поштовх новому етапу розвитку підприємницької діяльності. Визначальною особливістю становлення підприємництва в Україні того періоду був активний регулюючий вплив держави на його функціонування, залежність утворення великих капіталів від неї та прибуткових видів господарської діяльності від держави.

Через недостатність великий приватних капіталів уряд змушений був залучати іноземні капітали. У другій половині XIXст. почала розповсюджуватися акціонерна форма комерційних підприємств, що відкрила нові можливості для залучення підприємницького капіталу. Іноземний капітал сприяв освоюванню в Україні комерційного та виробничого досвіду іноземних країн. [5, с.7]. Іноземне підприємництво та іноземні інвестиції відіграли важливу роль на шляху переходу України до індустріальної стадії цивілізаційного прогресу.

Династії Бобринських, Терещенко, Харитоненко, Симиренко, Браницьких працювали на розвиток країни. Табл.1

Таблиця 1. Економічні показники роботи цукрових заводів графів Бобринських в 1840-1912рр.

Показни-ки	Роки
	1840 1846	1846 1851	1851 1856	1856 1861	1861 1866	1866 1871	1871 1876	1876 1881	1881 1886	1886 1891	1891 1896	1896 1901	1901 1906	1906 1911	1911 1912
Кількість заводів	3	3	3	3	5	5	5	5	5	4	4	4	4	4	4
Перероб-лено буряків (тис 12-ті пудових берковців)	135,0	106,2	137,2	209,5	308,7	437,4	404,9	486,7	361,5	403,5	373,7	379,5	398,8	486,7	865,7
Виробле-но цукру, тис.пудів	60,9	67,1	106,7	166,5	254,7	359,9	321,3	367,8	355,0	430,1	479,8	479,8	571,5	830,6	144,3
Вихід цукру, % - до маси буряків -до показни-ків 1840-1846р	3,76 100,0	5,26 139,9	6,9 183,5	6,63 176,3	6,87 230,6	6,76 171,8	6,61 175,8	6,45 171,5	8,18 217,6	8,88 236,2	10,70 284,5	10,54 280,3	11,94 317,6	14,92 396,8	13,69 364,1

Джерело: Розрахунки автора. «Сахар». 2006. – №2. С.59

У табл. 2 наведено динаміку сплати податків і винагороду за працю на цукрових заводах графів Бобринських.

Таблиця 2. Податкова і соціальна політика на цукрових заводах графів Бобринських, % до 1861-1865рр.

Податки та статті витрат	Роки
	1861 1865	1866 1870	1871 1875	1876 1880	1881 1885	1886 1890	1891 1895	1896 1900	1901 1905	1906 1910	1911 1912
Державні податки – акцизний збір	100	365,0	506,8	605,8	833,9	1695,6	2522,6	3159,2	3774,4	5498,5	10135,0
Оплата одного робочого	100	106,7	81,6	82,4	88,3	103,4	106,7	106,5	112,2	195,6	500,2
Оплата службовців і адміністрації	100	124,2	156,7	166,7	145,6	84,9	86,1	88,4	88,7	114,1	121,5
Підприємницький прибуток графів Бобринських	100	85,3	35	63,6	40,2	33,8	43,4	16,8	29,6	23,3	48,2

Аналіз даних табл. 2 говорить про те, що зусилля графів Бобринських по вдосконаленню вирощування цукрових буряків та їх переробки привели до закономірних успіхів. Вдосконалення виробництва сприяло підвищенню добробуту робітників і службовців, та збільшенню податків в державний бюджет. З іншого боку, підприємницький прибуток графів Бобринських мав стабільну тенденцію до зниження.

Після 1917р. адміністративно-командна система ліквідувала підприємництво. Пріоритет державного інтересу, зневажливе становлення до ринку, конкуренції, ринкового механізму перешкоджало розвитку підприємництва. За роки незалежності України знов почало відроджуватися і підприємництво. Проблеми глобального потепління стають пріоритетними в Україні, заставляють розробляти енергоефективні рішення.

Досягнення цілей стійкого розвитку національного господарства в сучасний умовах передбачає забезпечення збалансованості між соціальними планами держави і ресурсними можливостями суспільства. Вирішення проблем такого рівня може бути забезпечено переміщенням факторів виробництва із моральнозастарілих галузей в сучасні наукомісткі галузі національного господарства.

Принципи діяльності підприємців в умовах подальшого розвитку глобалізаційних процесів:

- В сучасних умовах підприємство не може дозволити собі все, що йому бажано. Ресурси повинні бути чітко розподілені і направлені в ті сфери, які будуть володіти найбільшими можливостями у майбутньому.

- Сутність стратегії складається у створенні майбутніх конкурентних переваг скоріше, ніж конкуренти відтворять те, що ви використовуєте сьогодні.

- Факторами розвитку стали демографічний динамізм, динамізм інновацій, динамізм домінування, динамізм соціальних груп. [6, с.98].

Висновки

1. За роки незалежності України викладання гуманітарних наук в навчальних закладах зазнало докорінних змін. Головним стала трансформація партійно-класових підходів до загальнолюдських цінностей.

2. Освіта в Україні повинна набути інноваційного типу, а держава повинна забезпечувати підготовку фахівців для фундаментальної науки.

3. Селекція потенційних підприємців і подальше їх навчання стає одним із головних завдань освіти.

4. Підготовка вітчизняних підприємців є недостатньо ефективною, не дає системного бачення проблем і завдань бізнесу. Тому у цій сфері накопичилось багато негативного.

5. Необхідно створити економічні умови, які б сприяли залученню приватних інвестицій у вищу освіту і одночасно, підвищенню якості освітніх послуг.

6. Для України розглянуті питання дадуть шанс прискорити процес виходу з кризи, відмовитися від мало перспективної наздоганяючої моделі економічного зростання, що прирікає в умовах переходу до майбутньої VI «довгої хвилі» М.Д. Кодратьєва на довгі роки техніко-економічної відсталості.

Література

1. Бобух І.М. Пропорції та перспективи формування національного багатства України: монографія [Текст] І.М. Бобух; К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2010-372с.-350 прим. – ISBN 978-966-02-5926-3.

2. Креативные технологии управления проектами и программами: Монография [Текст] С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева, И.А. Бабаев, В.Б. Яковенко и другие. Производственно-практическое издание. К.: «Саммит-Книга», 2010.-768с.-5000 экз. - ISBN 978-966-7889-40-1

3. Романовська О.О. Досвід вищої освіти Сполучених Штатів Америки ХХ – ХХІ століття. Книга І. Гуманітарна та підприємницька підготовка американців. [Текст] О.О. Романовська, Ю.Ю. Романовська, О.О. Романовський. Навчальне видання. Вінниця: «Нова книга», 2009. – 264с. бібл. – С. 222-226. – ISBN 978-966-382-216-7

4. Сінельніков Б.В. Фальсифікація товарів – важлива складова економічної безпеки національного господарства України. [Текст]: Збірник наукових праць / Економіка: проблеми теорії та практики. Випуск 257: В 7 т. – Т.1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С.165-173. – 300 прим. ISSN – 1561-6908.

5. Кудласевич О.М. Вітчизняне підприємництво: історичний досвід та сучасність. [Текст] О.М.Кудласевич. Економіка та підприємництво. Зб. наук. праць. Вип.. 24. К.: КНЕУ - 2010.

6. Барр Р. Политическая экономия: В 2-х т. [Текст] Р.Барр. Т.1: Пер. с франц. – М.: Международные отношения 1994 – 608с. ISBN 5-7133-0807-3.

Стаття в збірник наукових праць / Економіка: проблеми теорії та практики.

Автор: Сінєльніков Борис Васильович

Кандидат економічних наук, доцент

НТУУ «КПІ»

Штучний інтелект і проблеми лідерства господарства і освіти України в контексті майбутньої VI «довгої хвилі» М.Д. Кондратьєва

Адреса: Вул. Малиновського 7, кв. 157, м. Київ

Телефон: 418-15-81

e-mail: kafedra-ep@yandex.ru