Економічні науки/16. Макроекономіка

к.е.н. Корнілова О. М., Буршитіна Ю. В.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Оцінка рівня життя населення України

Однією з найгостріших соціально-економічних проблем, зумовлених трансформаційними процесами в економіці України, є низький рівень життя населення. Його підвищення є головним завданням не тільки нашої країни, а будь-якого прогресивного суспільства в цілому. Для покращення життєвого рівня громадян необхідні чіткі та виважені кроки всіх гілок влади, які ґрунтувалися б на детальному і глибокому аналізі широкого спектру показників, що характеризують різні аспекти рівня життя населення.

Метою даної роботи є опрацювання методів та підходів щодо проведення економіко-статистичної оцінки рівня життя населення України.

Вивчення науково-методичних розробок щодо рівня життя свідчить про те, що це питання почали досліджувати ще з ХVІІ ст. такі вчені, як: К. Маркс, У. Петті , Д. Рікардо, А. Сміт та ін. Дослідження були пов’язані з обґрунтуванням вартості товару «робоча сила» через сукупність життєвих потреб робітника та його сім’ї і впливу ефективності системи соціального забезпечення на рівень життя населення.

Термін «якість життя» започаткував Дж. Гелбрейт у 1957 р. в науковій праці «Суспільство достатку», де він наголошував, що  економічні клопоти заповнюють практично більшу частину життя, тому головним завданням економіки є підвищення доходів.

Наприклад, Дж. Ван Гіг розуміє якість життя населення достатньо широко, розглядаючи його як стан благополуччя. Важливо, що він цю категорію дуже тісно пов’язує з цілями, які визначають державну політику і спрямовані на забезпечення соціальних, економічних та інших потреб, підвищення загального благополуччя населення, підтримку таких умов, у яких людина і природа могли б взаємодіяти. А. І. Субетто визначає якість життя як систему духовних, матеріальних, соціокультурних, екологічних і демографічних компонентів життя.

Відомі українські науковці Е. Лібанова та О. Палій під рівнем життя розуміють «забезпеченість населення необхідними матеріальними благами та послугами, досягнутий рівень їх споживання та ступінь задоволення раціональних потреб» [1, с. 109–110].

В. Олефір та В. Вітер [2, с. 26–31] розрізняють два поняття, які характеризують рівень життя: стандарти життя і якість життя. Перше поняття відображає рівень споживання матеріальних благ. Друге поняття ширше – воно охоплює як перше поняття, так і духовні та соціальні аспекти проживання населення на певній території. Основними індикаторами рівня життя є: динаміка кількості населення, грошові доходи населення, рівень безробіття в окремому регіоні, валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу.

Важливою складовою якості життя виступає рівень життя населення, що визначає (як пропонує І. В. Бестужев-Лада) рівень задоволення матеріальних та культурних потреб особистості, забезпеченість споживчими благами, які характеризуються здебільшого кількісними показниками, абстрагованими від їх якісного значення (розмір оплати праці, прибуток, обсяг споживання благ та послуг, рівень споживання споживчих і промислових товарів, тривалість робочого вільного часу, життєві умови, рівень освіти, охорони здоров’я, культури та ін.).

Протягом 2000-2010 рр. відбулося збільшення основних макроекономічних показників, що характеризують рівень життя населення України.

В 2000 році ВВП складав 170070 млн. грн., а в 2010 році – 1094607 млн. грн. [4]. Тобто, за 10 років ВВП збільшився більше, ніж в 6 разів. ВВП на душу населення в 2010 р. в порівнянні з 2000 р. збільшився в 7 разів і склав 23920 грн.

Доходи населення протягом 2000-2010 рр. зросли у 8,5 разів і склали в 2010 р. 11010115 млн. грн.

Прожитковий мінімум в 2010 році складав 875 грн. В порівнянні з 2000 роком він збільшився трохи більше, ніж в 3 рази. А мінімальна заробітна плата в 2010 році збільшилася майже в 8 разів і склала 922 грн. При розрахунку частки мінімальної заробітної плати в прожитковому мінімумі було виявлено, що в 2000 році мінімальна заробітна плата склала 43,7% від прожиткового мінімуму, а в 2010 році – 105,4%. Тобто, в 2010 р. мінімальна заробітна плата стала перебільшувати прожитковий мінімум на 5,4% [4].

Сума заборгованості з виплати заробітної плати станом на початок 2010 р. складала 1473,3 млн. грн. В порівнянні з 2000 р. сума заборгованості зменшилася на 4927,5 млн. грн.

Середній розмір призначеної місячної пенсії поміж інших показників рівня життя населення збільшився найбільше протягом 2000-2010 рр. Якщо в 2000 р. розмір пенсії складав 68,9 грн., то в 2010 р. – 999 грн. Отже, за 10 років розмір пенсії збільшився на 930,1 грн. [4].

Розглянемо частку ВДВ у ВВП протягом 2002-2009 рр. (рис. 1). Показник валової доданої вартості (ВДВ) містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. Додана вартість – це те, що підприємство виплачує у вигляді відшкодування (оплата праці, прибуток, відсоток) тим, хто працює на підприємстві, тим, хто володіє підприємством, і тим, хто вкладає свій капітал у підприємство.

Рис. 1 – Частка ВДВ у структурі ВВП, %

Протягом 2002-2009 рр. спостерігається тенденція до зменшення частки ВДВ у вартості ВВП. Якщо в 2002 р. цей показник складав 90,5%, в 2009 році він склав 87,07%. Хоча з 2002 року до 2004 року відбувалося невелике зростання частки ВДВ у вартості ВВП і в 2004 р. ця частка склала 90,71%.

Це свідчить саме про скорочення так званих відшкодувань у вигляді оплати праці, прибутку, відсотків тощо, що негативно впливає на підприємство як з боку працівників, так і з боку власників та управлінського персоналу.

Аналіз показників рівня життя населення протягом 2000-2010 рр. дає змогу виявити їх позитивну динаміку: рівень ВВП збільшився майже в 6 разів, а ВВП на душу населення – у 7 разів, доходи населення зросли в 8,5 разів, прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата теж мали тенденцію до збільшення протягом 2000-2010 рр. Було виявлено збільшення частки мінімальної заробітної плати в прожитковому мінімумі, а в 2010 році навіть збільшення мінімальної заробітної плати на 5,4% в порівнянні з прожитковим мінімумом. Також відбулося зменшення суми заборгованості з виплати заробітної плати в 2010 р. на 4927,5 млн. грн.

Список використаних джерел інформації:

1. Лібанова Е. Ринок праці та соціальний захист/Е. Лібанова, О. Палій. – К.: Основи, 2004. – 491 с.

2. Олефір В. Оцінка регіональних відмінностей рівня життя в Україні/В. Олефір, В. Вітер//Економіст. – 2009. – №4.

3. Удотова Л. Ф. Соціальна статистика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 376 с.

4. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.