Костенко Д.В., ст. викладач кафедри банківської справи Карасьова З.М.

Харківський інститут банківської справи Університет банківської справи Національний банк України

Сучасний стан та перспективи розвитку готівкового обігу в Україні

Протягом останніх років у світі постерігається тенденція до зростання обсягів готівки у загальному грошовому обігу. Дана тенденція свідчить про важливе значення готівки у розрахунках населення за придбані у роздрібній торгівлі товари чи послуги. Навіть у економічно розвинутих країнах, незважаючи на те, що в них розвинута система електронних платежів, високий процент використання готівки. Наприклад, в США – 75%, країнах Євросоюзу 76 – 86%, в Японії – близько 90%.

Пояснюється це низкою переваг здійснення розрахунків готівкою, а саме:

- універсальність готівки як засобу платежу;

- обов’язковість до приймання;

- анонімність розрахунків;

- легкість використання.

Усього ж частка готівки у загальному грошовому обігу розвинутих

країн не перевищує 3 – 10%. В Україні частка готівки в обігу значно переважає рівень розвинутих країн.

Починаючи з 2003 року в Україні спостерігається постійне зменшення цього показника. Якщо в 2003 році ця частка становила 34,8 %, то в 2004 – 33,7 %, у 2005 – 31 %, у 2006 – 28,7 %, у 2007 – 28 %, що свідчить про покращення грошової маси.

Однак в 2008 році частка готівки становила 30 %, а в 2009 році – 32,2 %. Така динаміка пояснюється зниженням довіри населення до банківської системи внаслідок фінансової кризи, значним рівнем інфляції, що сприяло збільшенню готівки на руках у населення. У 2010 році частка готівки в обігу зменшилась до 30,6 %, що пов’язано як із збільшенням грошової маси, так із поверненням депозитів населення до банківської системи.

Також варто зауважити, що високі показники частки готівки в обігу не є наслідком світової фінансово-економічної кризи, а склалися історично.

Значний вплив на збільшення обсягів готівки в обігу спричиняють такі фактори:

- високий рівень тіньової економіки;

- низький рівень доходів громадян;

- відсутність терміналів та обмеженість використання безготівкових розрахунків у сільській місцевості;

- девальваційні та інфляційні очікування;

- нерозвиненість фінансових ринків.

Національний банк України завжди приділяв багато уваги проблемам ефективного функціонування готівкового обігу на території України. Так 12 червня 1995 року за №436/95 виданий Указ Президента України «Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», який зі змінами і доповненнями наразі дійсний. 26 травня 2006 року спільною постановою Кабінету Міністрів та НБУ було затверджено Концепцію поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів. Також 24 червня 2008 року постановою НБУ №177 було схвалено Концепцію вдосконалення роботи з готівкою в Україні на 2008-2012 роки.

Головними завданнями роботи з готівкою було визначено:

- зміцнення матеріально-технічної бази територіальних управлінь для забезпечення повного циклу оброблення банкнот;

- повна автоматизація обліку видачі, надходження, переміщення та контролю за зберіганням готівки;

- організація розроблення банкнот з новітніми світовими стандартами дизайну та захисту;

- використання спеціальних елементів та стрічок для визначення справжності банкнот, які будуть простими для використання населенням;

- побудова за єдиною логістичною схемою сховищ для готівки;

- створення умов для мінімізації контакту касових працівників та інкасаторів з готівковими коштами, що дасть змогу ефективніше використовувати людські ресурси;

- враховуючи територіальне розміщення та при наявності гарного сполучення, створення касових центрів.

Реалізація наведених заходів дозволить Національному банку створити, у відносно короткі терміни, досить ефективну, яка відповідає європейським стандартам, автоматизовану систему обігу готівки. Збільшення центрів зберігання готівки, тобто децентралізація, суттєво зменшить ризики в забезпеченні готівкою при виникнення певних ситуацій. Що ж до нових технологій, то їх застосування мінімізує контакт відповідальних працівників з готівковими коштами, оптимізує робочий час, сприятиме кращому перевезенню готівки, забезпечить надійну якість оброблення монет та банкнот національної валюти на всіх етапах як переміщення, так і зберігання готівкових коштів.

Література

1. Демченко Н.П. Стан готівкового обігу і оцінка перспектив [Електронний ресурс] / Н.П. Демченко // П’ята міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Спецпроект: аналіз наукових досліджень» (17-18 червня 2010 р.). – Режим доступу: www.confcontact.com

2. Концепція вдосконалення організації роботи з готівкою в Україні на 2008-2012 роки [Електронний ресурс]: Постанова Правління Національного банку України від 24.06.2008 №177. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/

3. Монетарний огляд за 2010 рік [Електронний ресурс]: Економічні матеріали НБУ. – Режим доступу: http://bank.gov.ua/

4. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік [Текст] // Вісник НБУ. – 2009. –№11. – С. 2-4.

5. Реальний сектор, монетарна політика та грошово-кредитний ринок у 2010 році [Текст]// Фінансовий ринок України . – 2010. – № 6. – С. 3-7.