Склярова М.Ф.

Національний технічний університет України

«Київський Політехнічний інститут»

ЗНАЧЕНЯ ТА РОЛЬ ГРАВІТАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ПРИ РОЗМІЩЕННІ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ

Актуальність проблеми. На сьогоднішній день через територію України проходить 10 Міжнародних транспортних коридорів саме тому, участь України у формуванні міжнародних транспортних коридорів є досить актуальним питанням, саме через низку позитивних відображень як на економічний так і на політичний стан країни.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Гравітаційну модель у своїх публікаціях використовували такі дослідники як: В. Московкін, Н. Колеснікова, Н. Рилач [1], Н. Гончаренко [2], С. Рудольф [3], С. Кульпінський [4] та ін. Серед іноземних науковців можна виділити: Д. Андерсона [5], Д. Бергстранда [6], Е. Лімера [7], Ф. Лосада [8] та ін.

Метою статті є аналіз застосування гравітаційної моделі при розміщенні Міжнародних транспортних коридорів України.

Виклад основного матеріалу.

У світових інтеграційних процесах транспортні коридори виконують роль кровоносних судин. Для більш широкого розуміння поняття «Міжнародні транспортні коридори» можна навести наступне визначення цього поняття.

Отже, Міжнародні транспортні коридори (МТК)-  це так звані транспортні артерії і сукупність різних видів транспорту, що забезпечують значні перевезення вантажів і пасажирів на напрямах їх найбільшої концентрації.

В рамках Європейського співтовариства визначаються 10 Міжнародних транспортних коридорів, 4 з цих 10 Міжнародних транспортних коридорів - № 3, № 5,      № 7, № 9 — проходять по території України. А саме це:

• МТК № 3: Берлін – Краків – Львів – Київ, далі через Харьків – на Казахстан і по Транссибірській магістралі – до портів Далекого Сходу;

• МТК № 5: Тріест – Любляна – Будапешт – Чоп – Львів – Київ, далі через Дніпропетровськ, Волгоград – на Астрахань і далі по маршруту коридора «Північ-Південь» в Іран та Індію;

• МТК № 7: Дунай – Чорне море – Азовське море – Дон – Волго-Донський канал – Волга – Каспійське море – Іран і далі по маршруту коридора «Північ-Південь»;  

• МТК № 9: Хельсінки – Санкт-Петербург – Москва – Київ – Одеса.

На сьогоднішній день Україна веде активну політику підтримки європейських ініціатив по формуванні розробок планів та розбудові нових Міжнародних транспортних коридорів, а також пропонує свої варіанти та схеми Міжнародних транспортних коридорів Європейському співтовариству, використовуючи гравітаційну модель.

В основі назви гравітаційної моделі лежить відома нам же теорія тяжіння, саме тому для більш повного розуміння поняття гравітаційна модель з’ясуємо для початку, що ж таке гравітація.

Отже, гравіта́ція — це властивість масивних тіл притягуватись одне до одного. Гравітаційна модель – це модель, що описує соціальні та економічні взаємодії між просторовими об'єктами (містами, регіонами, країнами).

Застосовування гравітаційної моделі почалося в середині ХІХ ст.

Гравітаційна модель застосовується як у економічній науці так і в географії, а також спостерігається їх поєднання з метою вирішення певних питань.

 А саме в:

ü     в розміщенні міст (цей вид моделювання застосовується для дослідження взаємодії між населеними пунктами (товарообміну, пасажирообігу, обміну інформацією і т.д.) і для визначення зон їх впливу);

ü     в розміщенні промисловості (застосування гравітаційної моделі стверджує, що промисловість розвивається переважно у великих містах або поблизу від них);

ü     в моделюванні транспортних потоків (ця модель характеризується для економіки транспорту вивченням просторових структур транспортних явищ і процесів);

ü     в моделюванні товарних потоків (цей вид досліджує товарні потоки між парами країн, у яких враховуються соціально-економічні фактори, визначаються експортні можливості та імпортні потреби торгових партнерів, фактори, пов'язані з просуванням товарного потоку (відстань, наявність митних бар'єрів і т. п.).

ü     в експортно-імпортних взаємозв'язках (гравітаційна модель застосовується для оцінки експорту та імпорту за відносною масою країни (величиною номінального ВВП, населення) та відстані);

ü     у роздрібній торгівлі (застосовується для пояснення як місто є центром тяжіння торгівельних потоків прилеглої території з силою пропорційною розміру міста і обернено пропорційною квадрату відстані від клієнта до центру міста);

ü     у міграційних процесах (гравітаційні моделі використовуються при дослідженнях міграційних процесів, бо вони актуальні для міжміських телефонних розмов, поїздок за покупками, маятникових міграції).

Еволюція формування, становлення та розвитку гравітаційних моделей пройшла декілька етапів:

1. Квадрат відстані у чисельнику трансформується у ступінь порядку n, що дозволяє більш адекватно описувати суспільноекономічні явища.

2. У модель починають включати, крім чисельності населення і відстані, інші показники більш доцільні при аналізі конкретного явища (обсяг ВВП, відношення ВВП на душу населення в Україні та в ЄС, різниця між індексом споживчих цін в Україні та в ЄС, біржові індекси ПФТС (PFTSG ) та FTSE 100, до¬поміжні змінні та інші показники).

3. Оцінюється рівень вагомості та парна кореляція показників, що дає можливість приділити більшу увагу окремим із них та виключити взаємозалежність.

4. Комплексні гравітаційні моделі почали активно застосовувати для опису різноманітних соціальноекономічних явищ на державному та регіональному рівні.

Між тим, застосування гравітаційної моделі для визначення пасажиропотоків має деякі логічні невідповідності:

1. Чисельність населення не є визначальним фактором, коли територія має потужну інфраструктуру. Тоді пасажирами є населення і туристи, кількість останніх може розраховуватись на основі місць у готелях та відвідуваності історикокультурних закладів.

2. Неможливо чітко визначити межі міста і кількість населення, адже фактично приміські зони територіально не є складовою міста, але насправді їх населення працює та використовує міську інфраструктуру. Крім того, деяка частка населення зареєстрована за межами міста, але проживає у ньому. А тому теоретична і фактична чисельність населення не співпадають.

3. Показник відстані за законом Ньютона має другий ступінь. Але при моделюванні географічних явищ, де простір двомірний, показник ступеню відстані згідно формальної логіки повинно було б бути n = 1. Все ж таки на практиці, цей показник має ступінь 12 і навіть більше.

Ідея застосування таких модель при моделювання транспортних потоків виникла досить давно.

Вперше спроба визначити залежність між пасажиропотком і відстанню належить Є.Лиллю. Найбільше розповсюдження отримала модель, в основі якої гіперболічна функція y=c/x, де c — емпірична константа (коефіцієнт їздок), x — відстань.

 

Математическая модель

M_{ij}=k\frac{p_ip_j}{d^2_{ij}}

где Mij — показник взаємодії між об’єктами

i и j; k — коєфіціент відповідності;

p — деяка міра значущості об’єкта (напр., чисельність населення міста i и j);

 {d^2_{ij}}— відстань між об’єктами.

Кожна географічна точка має свої неповторні відмінності і набір характеристик, які впливатимуть на коефіцієнт “привабливості” цієї території для різних груп населення. До таких характеристик можна віднести: інфраструктуру, оригінальну місцеву кухню, якість медичних послуг та ін [10].

За рахунок вигідного географічного положення України і наявності розвиненої мережі автошляхів можливе сприятливе проведення політики максимального залучення міжнародних транзитних вантаже- і пасажиропотоків через її територію з метою збільшення валютних надходжень до країни та поліпшення економічного стану держави, що потребує багатьох змін: проведення гнучкої тарифної політики, створення і збільшення резервів пропускної і перевізної спроможностей діючих напрямків Міжнародних транспортних коридорів, а також визначення нових транспортних коридорів, які могли б забезпечити надійні зв'язки європейських, близькосхідних і африканських країн з Євразійським континентом [11, c. 329].

Активна участь та можливе залучення Міжнародних транзитних вантаже- і пасажиропотоків через територію України у подальшому може збільшити кількість транзитних перевезень та шляхом залучення інвестицій – здійснити масштабну розбудову соціально-економічної інфраструктури в країні під впливом розбудови нових Міжнародних транспортних коридорів.

За отриманими результатами досліджень англійського інституту «Рендел», щодо коефіцієнта транзитності, то було зроблено висновок, що Україна займає перше місце в Європі. Але паралельно з цим на сьогоднішній день ступінь використання транспортної інфраструктури України ще на досить низькому рівні. Отже, саме тому створення транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи визнано пріоритетним загальнодержавним напрямом розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на наступні роки [9].

Висновки.

Таким чином можна сказати, що територіальна цілісність та політична стабільність України позитивно сприяє подальшому формуванню та розвитку Міжнародних транспортних коридорів, що проходять через її територію, а це не тільки мільйони тон транзитних вантажів, які постійно поповнюють державну скарбницю, але й сотні тисяч нових робочих місць, які частково вирішуть проблему безробіття; та стрімкий розвиток соціально-економічної інфраструктури, за рахунок залучення інвестицій під вливом розбудови нових або вже існуючих Міжнародних транспортних коридорів України.

Отже, гравітаційні моделі застосовуються у багатьох сферах наукових досліджень. Вони пройшли певну еволюцію, але потребують подальшого розвитку та узагальнення з плином часу. Застосування таких моделей дозволяє оцінити реальний стан середовища, допомагає обрати економічно обґрунтовані управлінські рішення.

 

Література

1.     Московкин В.М., Колесникова Н.И., Рилач Н.М. Гравитационная модель для

      внешней торговли Украины со странами ЕС // Бизнес информ. – 2007. – №7. – С.26-  

      32.

2.     Гончаренко Н. Регіонально-інтеграційне спрямування України: міжнародне

      економічне співробітництво з державами Євросоюзу // Економіст. - 2008. -№5. –       

      С.62-65.

3.     Рудольф С. Орієнтація зовнішньої торгівлі України // Журнал європейської

      економіки. – 2007. ─ №4. ─С.422 – 431.

4.     Кульпінський С. Зовнішні чинники впливу на експорт в Україні // Вісник НБУ. –

      2002. – №5. – С.59-62.

5.     Anderson J.E. “A Theoretical Foundation for the Gravity Equation”, // AER – 1979 . –

      №69(1). – P. 106-116.

6.     Bergstrand J. A Theoretical Foundation for the Gravity Equation // American

      Economic Review, 1985. –№1. – Р. 69.

7.     Leamer E. Testing trade theory // NBER Working Paper, 1992. - №3957.

8.     Losada F. Partners, neighbors and distant cousins: explaining bilateral trade flows in

      Latin America // Department of economics,UCLA the World bank.

9.     Сайт журналу "Схід": [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vesna.org.ua/txt/index.htm

10. Концепція соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року. – Чернівці: Прут, 2004. 2. Crampton L.I. The Gravitation Model. A tool for travel market analyses. – Revuedu tourisme, 1965, 20, №3.

11. Зеркалов Д.В. „Транспорт України” Довідник; - К.: Основа, 2002р.; 416с.