Карлін О.Л.,
 Дехтяр М., Муза І.
 
ПОДВІЙНИЙ ХАРАКТЕР ДЕРЖАВНИХ РІШЕНЬ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ БАЗИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ (ПФУ)
 

Удосконалення системи пенсійного забезпечення є дуже важливим моментом у створенні сприятливих умов для захисту найменш забезпечених і потребуючих допомоги верствах населення – пенсіонерів. Прийняття законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про недержавне пенсійне страхування” у 2004 р. стало визначальним моментом у проведенні пенсійної реформи в Україні.

Реформування пенсійної системи України на сьогодні стримується, бо існує ряд невирішених проблем, які суттєво заважають результативному функціонуванню системи пенсійного забезпечення.

Саме глибока і затяжна економічна криза породила тінізацію економіки та безробіття, суттєво підірвала і деформувала фінансову базу ПФУ. За оцінками експертів, від незареєстрованої підприємницької діяльності та незадекларованих доходів населення Фонд щорічно недоодержує 2 млрд. грн. [2]
Проблема виплати пенсій і соціальної допомоги ускладнюється під впливом соціальних, економічних та демографічних процесів, які зумовлюють подальший розвиток України.

Як вже відомо, сплата внесків до Пенсійного фонду – одна з найважливіших складових соціального захисту громадян похилого віку. Однією із актуальних проблем можна вважати зарплату «у конвертах». Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є стимулювання підприємців і працівників показувати реально виплачену заробітну плату.

Низка заходів держави має подвійне значення. З одного боку, для певних категорій фізичних і юридичних осіб створюються стимули та заохочення для реалізації підприємницької діяльності, а з іншого боку, реалізації їх призводить до зменшення доходної частини бюджету ПФУ.

В Україні більш ніж 871 тисяча підприємств були звільнені від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування після запровадження єдиного податку та спрощеної системи оподаткування для малого підприємництва. Згідно з внесенням змін до закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08.07.2010р. всі суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати доплату до мінімального страхового внеску. [2]

Поряд з цим послаблення фінансування Пенсійного фонду спричиняє також поширення пільг у сплаті пенсійних внесків. Особливо це стосується сільськогосподарських товаровиробників, яким створені сприятливі умови для розвитку діяльності, зокрема в плані встановлення фіксованого сільськогосподарського податку, надходження від якого дозволяють профінансувати виплату пенсій сільським пенсіонерам лише на 10,4%. Проте ці втрати Пенсійного фонду не компенсуються з Державного бюджету. [2]
Існування низького рівня оплати праці і заборгованості з її виплати звужують базу нарахування страхових внесків.

Також слід відмітити, що заборона списання заборгованості по обов’язковим страховим внескам до Пенсійного фонду і відновлення його прав як органу стягнення цієї заборгованості забезпечить фінансову стабільність.

Отже, існування ефективної системи фінансування пенсійного забезпечення, яка б вирішувала більшість вищеназваних проблем, можливе за умови створення поряд із солідарною пенсійною системою в особі Пенсійного фонду України обов’язкової накопичувальної і добровільної накопичувальної систем, основу яких становитимуть Накопичувальний пенсійний фонд та недержавні пенсійні фонди.
Перший етап пенсійної реформи присвячений створенню організаційно-правових та економічних засад реформування системи пенсійного забезпечення і солідарної пенсійної системи. До заходів з удосконалення управління коштами Пенсійного фонду в плані еволюційного переходу від однієї моделі пенсійної системи до іншої належать:
- заборона списання заборгованості обов’язкових платежів до пенсійного фонду;
- скасування пільг у сплаті обов’язкових платежів із соціального страхування та створення рівних умов їх справляння незалежно від способів оподаткування;
- припинення фінансування пільгових пенсій за рахунок страхових внесків. Тут йдеться не про скасування пільгових пенсій узагалі, а лише про джерела фінансування цих пенсій. 
Розробка і впровадження у практику нових підходів до управління Пенсійним фондом та його ресурсами є однією з голових умов підвищення життєвого рівня значної частини населення країни та розв’язання багатьох соціально-економічних проблем. Проблеми, які виникають у діяльності Пенсійного фонду виникають під впливом соціальних, економічних та демографічних процесів, які зумовлюють подальший розвиток країни. Утворення поліцентричної пенсійної системи, на нашу думку, дозволить усунути недоліки існуючого механізму виплати пенсій і поліпшити порядок фінансування Пенсійного фонду. Утворення трирівневої пенсійної системи дасть можливість знизити розмір ставки обов’язкового пенсійного збору і відповідно зменшити ціни на товари, зосередити діяльність Фонду на забезпеченні мінімальних соціальних стандартів непрацездатної частини населення, створенні повної інформаційної бази про страхувальників для призначення їм відповідних видів пенсій і розв’язанні багато аспектної проблеми підвищення рівня життя громадян. 

Виходячи з наведених даних можна визначити основні напрямки реформування системи пенсійного забезпечення:

- збільшення мінімального та максимального розміру пенсій;

- диференціацію пенсій в залежності від стажу роботи і заробітної плати;

- перегляд надбавок до пенсій і пільг;

- пошук нових джерел і форм пенсійного забезпечення;

- впровадження системи особистих пенсійних рахунків;

- створення приватних пенсійних фондів і ін.

Література

1. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

2. Вісник Пенсійного фонду України [Електронний варіант] - http:// www. vpf. com. ua