Перепелиця О. Л., Єгоркіна Т. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ НАПОВНЕННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Особливої актуальності в умовах ринкової трансформації української економіки набувають питання наповнення доходів місцевих бюджетів та шляхів їх вирішення. Діюча система формування доходів бюджетів України характеризується низьким рівнем частки власних доходів місцевих бюджетів, що породжує збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів. У зв’язку з цим постає потреба у поглибленому дослідженні концептуальних засад доходів місцевих бюджетів та обґрунтування шляхів вирішення проблем.

Доходи місцевих бюджетів були предметом дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних учених. Зазначені проблеми знайшли відображення у працях вітчизняних науковців, зокрема Й.Бескида, О.Василика, О.Кириленко, Л.Омелянович, В.Кравченка, В.Опаріна, К.Павлюк, Ю.Пасічника, С.Юрія та інших. Належне місце у розробці цих проблем займають роботи західних вчених А.Вагнера, Р.Гнейста, Л.Штейна.

Метою статті є дослідження головних проблем наповнення місцевих бюджетів та обґрунтування шляхів їх вирішення, розробка практичних рекомендацій щодо резервів їх зростання в сучасних умовах.

Місцеві податки складають основну частину коштів місцевого самоврядування в розвинутих країнах. Збільшити питому вагу власних доходів місцевих бюджетів можна шляхом проведення відповідних податкових реформ, запровадженням в Україні змішаної моделі місцевого оподаткування. Головною частиною цієї моделі можуть стати податки на майно (податок на будівлі та споруди, податок на землю). Водночас частина податку з доходів фізичних осіб має не враховуватися при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (тобто відноситися до власних доходів місцевих бюджетів) та спрямовуватися на інвестиції у регіональний розвиток.

Законодавчо встановити механізми призупинення дії певних бюджетних програм у межах делегованих повноважень у випадку їх незабезпеченості фінансовими ресурсами у обсягах, достатніх для дотримання нормативів соціальної забезпеченості, сформувати систему відповідальності держави за фінансове забезпечення делегованих повноважень через механізми відмови органів місцевого самоврядування від виконання делегованих повноважень, започаткувати систему комплексного розвитку територій шляхом спів фінансування проектів різними рівнями влади за програмою “держава-регіон” [2, С. 116-117].

Запровадити сучасні методи управління місцевими бюджетами, зокрема програмно-цільовий метод. Внести зміни до формули розрахунку трансфертів з метою застосування механізмів стимулювання зацікавленості органів місцевого самоврядування у нарощуванні доходного потенціалу. Індекси податкоспроможності по доходах, що беруться до розрахунку трансфертів розраховуються по кожній групі адміністративно-територіальних одиниць окремо: обласні; районні; міста понад 750 тис. населення; міста обласного значення до 750 тис. населення; міста районного значення, селища-районні центри; села, селища [1].

При цьому вже сьогодні можна було б втілити в життя реальні кроки, які б свідчили про серйозність намірів держави здійснити реформу та укріпити довіру до неї з боку самоврядування, а саме: безумовна відмова від запровадження на центральному рівні будь-яких пільг, які стосуються податків та зборів, що зараховуються до місцевих бюджетів; адміністрування всіх податків та зборів, які зараховуються до місцевих бюджетів органами Державної податкової адміністрації, удосконалити систему надання державою інвестиційних субвенцій.

Вирішення питання зміцнення фінансової основи територіальних громад можливе шляхом внесення змін до чинного податкового законодавства, що визначає механізм справляння податкових надходжень до бюджетів різних рівнів. З метою збільшення доходної частини місцевих бюджетів слід здійснити такі заходи:

1) реформувати систему муніципального оподаткування шляхом прийняття закону “Про місцеві податки і збори ” в частині запровадження податку на майно, збору за здійснення підприємницької діяльності у сфері грального бізнесу, інших місцевих податків і зборів;

2) переглянути склад загальнодержавних та місцевих податків і зборів – на сьогоднішній день і прибутковий податок, і плата за землю не є місцевими податками і зборами, але закріплені за місцевими бюджетами. Ці платежі, принаймні, можна було б визнати місцевими і, звичайно, доцільно передбачити можливість органів місцевого самоврядування самостійно встановлювати і коригувати ставки місцевих податків, що відповідає положенням Європейської хартії;

3) розширити доходну базу місцевого бюджету за допомогою запровадження нових місцевих податків, зокрема податку на нерухомість;

4) розширити повноваження органів місцевої влади.

Таким чином, враховуючи вищезазначене слід відмітити, що фінансова система, яка формується в Україні, тільки тоді стане ефективною, коли в її складі, поряд із державними фінансами, чільне місце буде належати місцевим фінансам як самостійному інституту.

Література

1. Карапка, О. Основні проблеми формування місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://conftiapv.at.ua/publ/konf_6_7_traven_2010/36_osnovni_problemi_formuvannja_miscevikh_bjudzhetiv_ta_shljakhi_jikh_virishennja/1-1-0-40 - Назва з екрану.

2. КатасоноваО.М. Актуальні проблеми формування дохідної частини місцевих бюджетів // Економічний простір. – 2008. -№ 12. – С. 114-118