Економічні науки/3.Фінансові відносини.

Алфьорова І.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М.І. Туган-Барановського, Україна

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИМ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ

Ефективні механізми державного управління, в першу чергу, повинні включати: централізоване державне та регіональне прогнозування, планування і регулювання соціально-економічних процесів, їхня взаємоузгодженість.

Метою дослідження є: визначити напрями удосконалення ефективності державного управління територіями.

Серед небагатьох науковців, що певною мірою звертались до проблеми визначення і впорядкування фінансової системи, а також удосконалення ефективності державного управління територіями та їх збалансованістю, слід згадати І.В.Алексєєва, О.І.Амошу, Ю.Я.Вавилова, О.Д.Василика, В.М.Гейця, Л.І.Гончаренко, В.М.Діденко, М.І.Долішнього, О.М.Ковалюка, О.П.Крайник, М.І.Крупку, О.В.Луцишина, Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка.

У деяких регіонах вже розпочато формування регіональних стратегій розвитку, проте для досягнення ефективності та системності цього процесу необхідна суттєва державна підтримка (інституційна, ресурсна, наукова, фінансова тощо), а саме:

1. З метою забезпечення об’єктивності в оцінці здійснення фінансової державної підтримки розвитку кожного регіону необхідно запровадити повний облік і координацію всіх надходжень із бюджету по кожній окремій території, встановити якісно нові вимоги та характеристики в оцінці результативності державної допомоги у будь якому вигляді. Виходячи із основних завдань діяльності Міністерства регіонального розвитку та будівництва і Державного казначейства України доцільно цю роботу сконцентрувати саме у цих центральних органах виконавчої влади.

2. Модель стимулювання розвитку регіонів, яка впроваджується з прийняттям Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” ( № 2850 від 08.09.2005 р.) передбачає концентрацію обмежених ресурсів держави на розв’язання проблем регіонального розвитку з урахуванням пріоритетів розвитку держави, а також забезпечення чіткої взаємодії та координації дій органів центральної і місцевої влади з питань реалізації державної регіональної політики щодо стимулювання розвитку регіонів та подолання депресивності територій. 
Згідно зазначеного закону запроваджуються договірні засади у відносинах між центральним і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань розвитку регіонів на основі Угод щодо регіонального розвитку. Однак ефективність реалізації таких підходів потребує нормативно-правового забезпечення не лише на центральному рівні, але й на регіональному рівні, а також чіткої координації дій, яку повинно забезпечувати Міністерство регіонального розвитку та будівництва і його територіальні підрозділи.

3. Виходячи з необхідності підвищення конкурентоспроможності економіки регіонів необхідно зосередити управлінський процес на забезпеченні подальшого розвитку науково-технологічного та інноваційного потенціалу кожної території. Слід створювати сприятливі умови для формування в кожному регіоні сучасних виробництв, виходячи з наявного ресурсного потенціалу; збільшення обсягів експорту конкурентоспроможної продукції та послуг; активізації зовнішньоекономічного, транскордонного та міжрегіонального співробітництва; розвитку підприємництва; організаційно-функціональних структур, що забезпечують інноваційний розвиток.

4. Проблеми системного характеру, які на сьогодні існують у сфері місцевих бюджетів і міжбюджетних відносин обумовлюють необхідність реформування підходів щодо:

широкого переліку задекларованих державою соціальних зобов’язань;

недостатнього рівня дохідної частини місцевих бюджетів;

удосконалення порядку планування та виконання видатків місцевих бюджетів;

досить високого рівня дотаційності місцевих бюджетів.

З метою перетворення місцевих бюджетів на ефективний інструмент соціально-економічного розвитку регіонів необхідно системно вирішити наступні основні завдання:

децентралізація державного управління фінансами та підвищення ефективності управління місцевими фінансами;

зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування;

посилення інноваційно-інвестиційної складової місцевих бюджетів;

удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин;

посилення контролю та відповідальності за дотриманням бюджетного законодавства;

забезпечення прозорості процесу формування та виконання місцевих бюджетів.

Запровадження планування місцевих бюджетів на середньострокову перспективу повинно передбачати: конкретизацію цілей, завдань, видів і форматів планування; визначення порядку взаємодії учасників процесу; встановлення взаємозв’язку та порядку здійснення між середньостроковим фінансовим планом і програмами соціально-економічного розвитку територій на перспективу; проведення моніторингу виконання показників середньострокового фінансового планування; розробка теоретико-методологічних засад запровадження програмно-цільового методу планування місцевих бюджетів як складової середньострокового планування та проведення експерименту по запровадженню його на кожній території. З цією метою необхідно внести системні зміни до цілого ряду норм Бюджетного кодексу України, зокрема до глав 1, 2, 4, 11, 12, 13, 14, 15, 16 та іншого бюджетного законодавства.

5. Зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування можливо досягти через проведення заходів спрямованих на:

посилення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зростанні власних доходів шляхом стимулювання збільшення реальних обсягів виробництва, валової доданої вартості, обсягу інвестицій, рівня доходів населення відповідно до напрямів економічного розвитку відповідної території;

щорічне підвищення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України за рахунок розширення податкових гарантій для місцевих бюджетів;

збільшення рівня самодостатності місцевих бюджетів шляхом удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи України, зокрема через удосконалення системи місцевих податків і зборів;

посилення стимулюючої складової міжбюджетного регулювання;

запровадження стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів шляхом перерахування до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим частини надпланових надходжень за переліком показників дохідної частини державного бюджету;

удосконалення методології розрахунку видатків місцевих бюджетів.

Література

1. Бюджетний кодекс України. – ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010).

2. Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” ( № 2850 від 08.09.2005 р.)

3. Іванова І. Ефективність механізмів державного управління територіальним економічним розвитком. - Відділ регіональної політики http://old.niss.gov.ua/Monitor/August/6.htm