Бородіна Анна Сергіївна

студентка Харківського національного економічного університету

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ЯК СКЛАДОВА АНАЛІЗУ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

Світова фінансова криза 2008-2010 років яскраво висвітила актуальні проблеми як української банківської системи, так і окремих банків та їх клієнтів. Наразі проблемною областю для обох сторін залишається банківське кредитування – підприємства мають низький рівень платоспроможності, а банки прагнуть максимально знизити власні ризики та обмежують кредитування. Водночас кредитування залишається найбільш доходною статтею активів банку. Саме тому банк повинен проводити зважену кредитну політику та контролювати рівень власних ризиків. Основним інструментом для цього має виступати аналіз кредитоспроможності позичальника, за допомогою якого визначається здатність клієнта вчасно та у повному обсязі погасити свої зобов’язання перед банком.

Проблематикою розробки оптимального аналізу кредитоспроможності позичальника займалися вітчизняні та іноземні вчені, серед яких Мороз М.М., Савлук М.І., Єндовицький Д.А. та інші.

Мета даної статті – визначення місця та ролі фінансової стійкості в системі показників кредитоспроможності.

Такий аналіз складається з вивчення багатьох факторів, що мають безпосереднє чи опосередковане відношення до діяльності позичальника та впливають на його платоспроможність. Одним із важливих факторів є отримання позичальником достатнього доходу для виплати регулярних платежів. Ця частина аналізу виконується за допомогою аналізу ефективності діяльності позичальника-юридичної особи: рентабельності майна, діяльності, ділової активності тощо. Також важлива здатність позичальника погашати свою заборгованість, для чого розраховуються показники ліквідності, тобто можливості відволікти кошти від діяльності для здійснення виплат за кредитом. Інша група показників стосується фінансової стійкості підприємства, співвідношення активів та пасивів, власного та залученого капіталу тощо. Саме ця група показників потребує додаткового вивчення через неоднозначність трактування її значення для банківської установи.

Першочергове завдання при вивченні явищ – це визначення понять. Однак, у сучасній літературі не існує однозначного трактування поняття «фінансова стійкість». В літературі зустрічається ряд визначень, деякі з яких приведені нижче:

- стан активів (пасивів) підприємства, що гарантує постійну платоспроможність [1, с.204];

- такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов’язань, тобто підприємство є платоспроможним [2, с. 304];

- відповідність параметрів діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів критеріям позитивної характеристики фінансового стану [3, с.354];

- стан підприємства, при якому забезпечується стабільна фінансова діяльність, постійне перевищення доходів над витратами, ефективне управління фінансовими ресурсами, безперервний процес виробництва і реалізації продукції, розширення та оновлення виробництва [4, с.18].

Перші два визначення майже ототожнюють фінансову стійкість з платоспроможністю підприємства, тобто таке визначення не є повним та заміщає ключові поняття. Третє визначення не є чітким та конкретним через невизначеність категорій «критерії позитивної характеристики фінансового стану». Таке визначення не дає уявлення про сутність фінансової стійкості через неоднозначність трактування. Четверте визначення є найбільш повним та таким, що відповідає сутності явища. Поняття «стійкість» передбачає наявність стану стабільності та рівноваги відносно даного явища, отже, це повинен бути стан «стабільної фінансової діяльності» та відповідності обсягів формування та використання власних фінансових ресурсів. Зважаючи на це, поняття «фінансова стійкість» можна визначити наступним чином: фінансова стійкість – це такий стан підприємства, при якому фінансова діяльність підприємства є стабільною, прибутковою, та такою, що забезпечує розширене відтворення, завдяки ефективному використанню наявних фінансових ресурсів підприємства та відповідності джерел формування та використання власних ресурсів.

Важливість позитивної характеристики фінансової стійкості позичальника для банку зумовлена зацікавленістю банка в ефективності діяльності позичальника, стабільності його фінансового стану та прибутковості діяльності. Розширення виробництва також є бажаним (у разі достатності коштів для цього), так як у такому разі підвищується прибутковість підприємства, а отже й підвищується його можливість розраховуватися за зобов’язаннями [5, c.46]. Стабільність та рівновага фінансового стану позичальника для банківської установи означає стабільність надходжень від позичальника, відсутність необхідності в перегляді умов договору та укладанні додаткових угод, що спрощує процес контролю банка за таким клієнтом. Таким чином, фінансова стійкість є найбільш широкою та узагальнюючою характеристикою фінансового стану клієнта з точки зору його кредитоспроможності для банку. Для її розрахунку використовується ряд коефіцієнтів, наприклад, коефіцієнт автономії, коефіцієнт маневреності власного капталу, величина робочого капіталу тощо. Більш детально дані коефіцієнти представлені у ряді державних методик оцінки фінансового стану підприємств. Розрахунок та аналіз цих показників характеризує структуру та напрями використання пасивів підприємства, можливості використання власних коштів та відповідності існуючої структури активів та пасивів балансу сфері діяльності позичальника. Отримані результати можна трактувати з точки зору можливих ризиків та загроз щодо зменшення платоспроможності клієнта.

Таким чином, аналіз кредитоспроможності позичальника – це важливий інструмент для оптимізації кредитної політики банку та мінімізації його ризиків. Найбільш узагальнюючою характеристикою фінансового стану позичальника є фінансова стійкість, тому серед груп показників, що використовуються для аналізу кредитоспроможності, доцільно звертати особливу увагу на показники фінансової стійкості підприємства.

Література:

1. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: Навч. посібник. – К.:ЦУЛ, 2002. – 359 с.

2. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Вид-во «Ніка-Центр», 2002. – 359 с.

3. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2000. – 378с.

4. Макарьева В.И., Андреева Л.В. Анализ хозяйственной деятельности организации. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 262 с.

5. Шаблиста Л.М. Фінансова стійкість підприємства: сутність та методи оцінки/ Економіка і прогнозування. - 2006. - №2. с.46-57

6. Анализ и оценка кредитоспособности заемщика: учебно-практическое пособие / Д.А. Ендовицкий, И.В. Бочарова. – М.: КНОРУС, 2005. – 272 с.

7. Перевозчикова Н.А., Кавун Л.К. Использование дискриминантного анализа для оценки кредитоспособности заемщика / ДонНТУ. – 2003. - №68. с. 158-163