Кушнір М. В.

Науковий керівник – Маляревський В. Ю.

Харківський національний економічний університет

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ

I. Вступ. В сучасних умовах трансформації української економіки важливим є дослідження різних підходів до оцінки вартості бізнесу.

Дослідженням різних підходів до оцінювання вартості бізнесу та їх порівняльних характеристик займалися такі автори, як В. Є. Єсипов, Г. А. Маховикова, В. В. Терехова та ін. [1].

Нестабільний стан економіки України вимагає від менеджерів підприємств, організацій, осіб, які займаються оцінювальним бізнесом бути гнучкими і легко пристосовуватись до зовнішніх умов, також їм просто необхідно знати методичні основи підходів до оцінки вартості бізнесу, тому дослідження основних характеристик до підходів оцінювання вартості бізнесу є актуальною проблемою.

II. Постановка задачі. Метою дослідження є виокремлення основних характеристик існуючих підходів, виділення їх позитивних та негативних сторін.

Під час написання роботи були використані загальні та спеціальні методи дослідження.

III. Результати. Існує три підходи до оцінювання вартості бізнесу – це порівняльний, витратний та дохідний підходи.

Витратний підхід до оцінювання вартості бізнесу – це спосіб оцінки майна, заснований на визначенні витрат на створення, зміну, ліквідацію майна з врахуванням усіх видів зносу. При використанні цього підходу визначаються всі фактичні витрати, пов’язані з експлуатацією об’єктів нерухомості [2].

Порівняльний підхід до оцінювання вартості бізнесу – це підхід, котрий засновано на принципі заміщення – покупець не захоче придбати об’єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує затрати на купівлю схожого об’єкту, який характеризується схожими показниками [1].

Дохідний підхід до оцінювання вартості бізнесу – це підхід, котрий засновано на застосуванні принципів очікування найбільш ефективного використання і вкладу: вартість об’єкту прирівнюється до сумарної вартості майбутніх доходів, очікуваних від його використання найбільш ефективним чином, який включає дохід від можливого продажу об’єкту [2].

Спочатку розглянемо особливості порівняльного підходу до оцінювання вартості бізнесу.

Порівняльний підхід має наступні переваги перед іншими підходами до оцінювання вартості бізнесу:

- статистично обґрунтований;

- достатньо|досить| простий в застосуванні|вживанні| і дає надійні результати;

- під час оцінки вартості бізнесу з допомогою порівняльного підходу вносять корегування на відмінності|відзнаки| порівнюваних об'єктів;

- у цінах продажів відображають зміну фінансових умов і інфляцію;

- у підсумковій вартості відображається думка типових продавців і покупців.

Перевагою цього методу є те, що він достатньо простий у розумінні та застосуванні. Його використання буде доречним, коли у компанії існують підприємства-аналоги і необхідно швидко провести її оцінку. Також перевагою порівняльного підходу є той факт, що ціна визначається ринком, тому виключається можливість отримання хибної вартості компанії у зв’язку з проведенням некоректних розрахунків. В основу оцінки покладена реальна інформація, що відображає поточну діяльність підприємства, тому проведення оцінки порівняльним методом є більш достовірним ніж, наприклад, проведення оцінки шляхом дисконтування майбутніх доходів. На оцінку вартості компаній порівняльним методом впливає сучасна ринкова ситуація, тобто під час оцінювання враховується факт попиту та пропозиції на аналогічні об’єкти [2].

До недоліків порівняльного підходу можна віднести такі його якості:

- складність збору|збирання| інформації про практичні ціни продажів;

- залежність від активності ринку;

- залежність від стабільності ринку;

- відмінності продажів;

- складність узгодження даних про продажі, що істотно|суттєво| розрізняються;

- проблематичність збору|збирання| інформації про специфічні умови операції.

Під час купівлі об’єкту, який було оцінено порівняльним підходом, покупець отримує мізерну частину інформації, що стосується угоди. Тобто важко пояснити, які саме фактори вплинули на формування окремої ціни.

Також важко оцінити вартість підприємства, тому що важко знайти йому аналог, прибуток, який отримує компанія залежить від особливостей її діяльності. Навіть, якщо і вдається знайти дещо схожі компанії у них найчастіше знаходять деякі відмінності. Така проблема існує не тільки на Україні, але і в більш розвинутих країнах. Проблема ґрунтується на тому, що, наприклад, недостатньо розвинутий фондовий ринок, і тому інформацію можливо отримувати лише окремими частинами. Оцінюючи вартість компанії таким методом, можна отримати лише загальну інформацію про її ціну.

Одним з найпоширеніших методів у порівняльному підході є метод галузевих коефіцієнтів, на практиці цей метод також не завжди можна застосувати, тому що він використовується в обмеженому колі галузей.

Другим підходом до оцінювання вартості бізнесу є витратний, як і порівняльний метод оцінювання, він має свої переваги та недоліки.

До переваг витратного підходу до оцінювання вартості бізнесу відносять:

- використання цього методу для неефективних і неприбуткових підприємств, метод дозволяє отримати прийнятну ціну для продавця, тому що він враховує вартість активів і не бере до уваги потенційну прибутковість;

- існування достатньої кількості необхідної статистики (на відміну від порівняльного підходу).

Оцінку бізнесу за допомогою майнового підходу варто проводити, коли необхідно визначити вартість майнового комплексу і нематеріальних активів. Використовується з погляду понесених витрат, а також суми, яка буде необхідна для відтворення та заміщення об’єкту. Цей метод доцільно використовувати при продажу бізнесу по частинам, при ліквідації компаній та їх страхуванні, під час приватизації державних підприємств [3].

Недоліками майнового підходу до оцінки вартості бізнесу є:

- балансова вартість майна ніколи не відповідає її ринковій вартості;

- іноді виникають труднощі з розрахунку зносу об’єкту (наприклад, коли будові більше 10 років).

Бувають випадки, коли при застосуванні витратного підходу до оцінювання вартості бізнесу виникають проблеми, пов’язані з невідповідністю витрат на побудову нового об’єкту і вартістю відтворення старого об’єкту, тобто побудувати новий об’єкт дешевше ніж відновити старий [3].

Третім методом до оцінювання вартості бізнесу є дохідний.

Дохідний метод має наступні переваги:

- вартість оцінки залежить від прибутку, який може принести оцінюваний об’єкт;

- враховує інтереси інвестора;

- доцільність використання, у випадках, коли очікується, що майбутні доходи будуть значно перевищувати теперішні.

Вагомою перевагою використання доходного підходу є можливість проведення комплексної системної оцінки, коли потрібно оцінити не окремі об’єкти підприємства, а повністю весь майновий комплекс [4].

Так само, як і переваги, дохідний підхід має свої недоліки:

- високий ступінь ризику;

- істотна суб’єктивна сторона.

Так як оцінка бізнесу у доходному підході проводиться на основі майбутніх очікувань, то такі дані носять достатньо умовний характер. Існує можливість впливу негативних чинників, які потягнуть за собою зміну вартості об’єкту [4].

Переваги та недоліки різних підходів до оцінки вартості бізнесу приведемо у табл. 1

Таблиця 1

Переваги та недоліки різних підходів до оцінки вартості бізнесу

Підхід	Переваги	Недоліки
Дохідний	- враховує майбутні очіку-вання; - враховує ринковий аспект через ставку дисконту; - враховує економічне застарівання; - є універсальним.	- трудомісткість про-гнозування; - результати мають імо-вірнісний характер; - складність отримання інформації для проведення розрахунків; - певний суб’єктивізм, який обумовлюється ймовірнісною природою передбачуваних прибутків.
Порівняльний	- цілком ринковий метод; - відображає реальне співвідношення попиту та пропозиції, практику угод; - дозволяє врахувати при оцінці унікальність кожного об’єкту.	- заснований на минулому без урахування майбутніх очіку-вань; - вимагає великого числа виправлень; - труднощі зі збору необхідної інформації.
Витратний	- ґрунтується на реально існуючих активах; - єдино можливий для деяких видів підприємств; - дозволяє відобразити фактичні здійснені витрати підприємства.	- не враховує деяких нематеріальних активів; - не враховує майбутніх очікувань; - не враховує ефективність використання активів; - оцінка, що отримана за допомогою такого методу рідко відповідає дійсній вартості активів в умовах ринку.

IV Висновки. В Україні для оцінки вартості бізнесу використовуються три підходи: дохідний, майновий та порівняльний. Кожен з перелічених підходів має позитивні та негативні сторони та дозволяє виділити певні характеристики об’єкту.

Наприклад дохідний підхід до оцінки вартості бізнесу застосовується у тих випадках, коли відомо, що у майбутньому об’єкт оцінки буде приносити гарні доходи, тому оцінка проводиться з урахуванням усіх можливих ризиків. Дохідний підхід дозоляє визначити поточну вартість майбутніх доходів.

Що стосується порівняльного підходу, то цей метод оцінки вартості бізнесу ефективний у тому разі, якщо на ринку оцінюється досить багато схожих об’єктів. Ефективність використання цього методу знижується у тому випадку, якщо було оцінено небагато аналогічних об’єктів, і між їх оцінкою існує велика різниця в часі. Зрозуміло, що для оцінки вартості бізнесу таким методом обираються конкуруючі фірми, але, так як повністю аналогічних фірм не існує, застосовується корегуючий коефіцієнт.

Витратний підхід до оцінки вартості бізнесу застосовується у тих випадках, коли оцінюються об’єкти нового будівництва, спеціального призначення і у цілях страхування. Цей підхід до оцінки вартості бізнесу важко застосовувати у разі, коли оцінюються унікальні історичні об’єкти.

Найчастіше для оцінки вартості бізнесу на Україні використовується дохідний підхід, але іноді буває вигідніше застосувати майновий чи порівняльний підхід. Наприклад, кожен із перелічених підходів може застосовуватись для перевірки вартості бізнесу, яку було проведено іншим способом.

Пріоритетними шляхами розвитку оцінки вартості бізнесу на Україні є оцінка підприємств різної галузевої приналежності різними оцінювачами, тому що оцінка бізнесу потребує комплексного підходу, який дозволить врахувати вплив таких факторів, як ризик, можливість економічного зростання підприємства, інфляцію та потенціал економічної стійкості підприємства.

Список використаної літератури

1. Есипов В. Е. Оценка бизнесса / В. Е. Есипов, Г. А. Маховикова, В. В. Терехова. – Санкт-Петербург : СПБ Питер, 2001. – 416 с.

2. Ефремова Л. В. Оценка имущества предприятия: конспект лекцій [для студ. вис. учеб. зав.] / Л. В. Эфремова, С. Л. Ефремов. – Харьков: изд. ХНЕУ, 2006. – 76 с

3. Симонова Н. В. Оценка стоимости предприятия (бизнесса) / Н. В. Симонова, Р. Ю. Симонов. – Ростов-на-Дону : Март, 2004. – 464 с.

4. Сычева Т. И. Оценка стоимости предприятия / Т. И. Сычева, Е. Б. Колбачев, А. А. Сычев. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. – 384 с.