асистент кафедри менеджменту Пилипчук А. А.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», Україна

Проблема рейдерства вітчизняних підприємств в контексті економічної безпеки підприємства

Стабільне функціонування, зростання економічного потенціалу будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від наявності надійної системи економічної безпеки підприємства (ЕБП), зокрема, її силової складової. Це зумовлено передусім збільшенням числа загроз пов’язаних з «рейдерством» як однієї з найагресивніших й напівзаконних форм конкуренції в сучасних ринкових умовах. Його різноманітні прояви мали місце в багатьох країнах з ринковою економікою. Це явище, як правило, викликане недосконалістю національного законодавства, бажанням іноземних компаній увійти на ринки інших країн тощо. У своїй діяльності рейдери використовують значний фінансовий вплив та зв’язки в органах влади, часто не залишаючи атакованим підприємствам жодного вибору[1].

Вагомий внесок у дослідження проблеми економічної безпеки підприємства зробили вітчизняні вчені: В.В. Шликов, М.І. Зубок, В.І. Забродський, О.В. Ареф’єва, І.Ф. Бінько, В.М. Геєць, М.М. Єрмошенко, Я.А. Жаліло, С.Ф. Покропивний, О.О. Терещенко. Зусиллями багатьох учених розроблено економічні, правові та інституційні засади гарантування економічної безпеки підприємства, окреслено головні принципи та напрями вдосконалення системи управління економічною безпекою підприємства в ринковій та перехідній економіках, розвинуто теорію фінансової стійкості підприємств в умовах глобалізації та інноваційного типу економічного розвитку. Проте мало дослідженими залишаються питання пов’язані з забезпеченням економічної безпеки підприємства шляхом запобігання рейдерськими захопленням вітчизняних підприємств, що останнім часом є звичним явищем.

Метою даного дослідження є змістовна характеристика сутності поняття «рейдерство», а також основних напрямків його подолання в умовах української ринкової економіки.

У процесі дослідження використано сукупність методів наукового пізнання явищ і процесів в економічній сфері: конкретно-історичний аналіз – для уточнення основних понять, що зазнали змін; порівняльний аналіз – при проведенні аналізу наукових праць українських і зарубіжних учених; абстрактно-логічний метод – з метою теоретичного узагальнення й формулювання висновків. Методологічною основою дослідження є системний підхід, метод логічного аналізу. Інформаційну базу дослідження склали зібрані та опрацьовані первинні матеріали, дані літературних джерел.

Поняття «рейдерство» існує давно, але таке явище поширилося в Україні на початку 1990-х років, що було пов’язано з переходом країни на ринкові відносини, чисельними прогалинами в національному законодавстві, корумпованістю органів влади тощо. У країнах з розвиненою ринковою економікою рейдерство розглядається як заволодіння акціями підприємства шляхом біржових махінацій, що має на меті наступне об’єднання підприємств, знищення конкурентів або досягнення монопольного становища на ринку. Але, на відміну від українських реалій, зазначене досягається відносно правовим шляхом. У сучасному законодавстві термін «рейдерство» був використаний в Указі Президента України № 103/2007 від 12 лютого 2007 р. «Про заходи щодо посилення захисту права власності».

У документах Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку під рейдерством розуміють недружнє поглинання. При цьому у проекті Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за захоплення підприємств (рейдерство)» № 3300 рейдерство визначається як замовлення та організація нападу на підприємство, організацію, установу з метою його захоплення, що спричинили порушення його нормальної роботи, а так само напад на підприємство, установу, організацію з метою його захоплення, вчинений організованою групою. Відтак розвивається тенденція до розуміння рейдерства як злочину.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку, що рейдерство в сучасному розумінні — це дії, спрямовані на набуття певною особою прав на майно або контролю над суб’єктом господарювання без згоди власника або особи, яка здійснює контроль над суб’єктом господарювання, що відбувається у ході спланованого конфлікту відповідно до певного сценарію, який має правове обґрунтування та мотивацію — дійсні чи удавані, й реалізуються з додержанням встановлених законом процедур.

Поняття «рейдерство» має широке економічне значення, відмінне від юридичних форм реорганізації юридичних осіб, його можна визначити як отримання особою або групою осіб корпоративного контролю над підприємством через отримання необхідного пакета акцій або частки статутного капіталу, що забезпечує такий контроль. На сьогодні існує безліч типових схем проведення «рейдерських захоплень»: корпоративний шантаж, встановлення контролю над менеджментом підприємства або особою, що представляє інтереси власника великого пакета акцій; придбання контрольного пакета акцій; оскарження підсумків приватизації; банкрутство компанії з подальшим придбанням її активів.

Так, наприклад, схема корпоративного шантажу припускає, що структура, яка атакує, придбає невеликий пакет акцій компанії, після чого новий акціонер привселюдно критикує керівництво компанії. Потім подає скаргу до контролюючих та правоохоронних органів, згодом звертається до суду під різними приводами. Метою такої особи є одержання відступного в рахунок відмови від претензій або продаж свого пакета акцій за завищеною ціною.

Виходячи з вищезазначеного, можемо окреслити основні напрямки щодо забезпечення економічної безпеки підприємства на основі протидії «рейдерським захопленням»:

По-перше, на боці власника має виступати держава і вживати дієві, реальні інструменти щодо захисту прав власності.

По-друге, прозорість і ефективність діяльності суб’єктів господарювання, які можуть зробити підприємство фактично невразливим до рейдерів. Слід знати, що найчастіше «постраждалими» є ті, що здійснюють свій бізнес не зовсім за правилами, внаслідок чого бояться звертатися до правоохоронних органів.

По-третє, надати Міжвідомчій комісії з питань протидії незаконним захопленням підприємств при Кабінеті Міністрів України статус Державної комісії (комітету) у справах боротьби з рейдерством за участі представників уряду, Ради національної безпеки та оборони України, Секретаріату Президента України, правоохоронних органів, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. До складу Державної комісії з метою забезпечення прозорості та дієвості роботи цього органу ввести представників Антирейдерського союзу підприємців України, УСПП, Європейської бізнес-асоціації (EBA), Торговельно-промислової палати України, Американської торговельної палати в Україні (ACC).

По-четверте, ініціювати прокурорські перевірки незалежними слідчими Генеральної прокуратури України всіх рішень, винесених українськими судами на користь рейдерів.

Література:

1. Козаченко Г.В., Поножарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. – К.: Лібра, 2003. – 280с.

2. Зубок М.І., Зубок P.M. Безпека підприємницької діяльності: Нормативно-правові документи комерційного підприємства, банку. – К.: Істина, 2004. –144с.