Сидоренко М. В.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Вплив фінансової кризи на малий і середній бізнес

Кінець першого десятиліття ХI століття ознаменувався світовим фінансово-економічним спадом (кризою), найбільшим за всю історію розвитку людства. Збанкрутили відомі корпорації, розорилися крупні банки, пришли в занепад економіки багатьох країн. Ця фінансово-економічна криза, що була спровокована проблемами на іпотечному ринку США, продемонструвала значну взаємозалежність і слабку захищеність національних економік від негативних глобальних процесів. Криза торкнулася всіх сфер економіки, в першу чергу банківського сектора і будівельної індустрії, далі її негативний вплив відчули на собі і інші галузі.

Допомогти зменшити негативний вплив кризи на економіку України може малий і середній бізнес. Тому розвиток малого і середнього бізнесу є одним з пріоритетних напрямів в економічній політиці сучасної держави. Так наприклад, в Європі на малий і середній бізнес припадає понад 55% валового національного продукту, у США, діє близько 27,9 млн. малих підприємств, що сприяє створенню близько 70% нових робочих місць, в той час як в Україні - не більше 20%. Притаманні малому бізнесу риси (висока швидкість переміщення ресурсів в сфери підвищеного попиту, швидка окупність витрат, гнучкість у конкуренції) підвищують його життєздатність у періоди катаклізмів.

Малий бізнес сприяє підвищенню рівня зайнятості, зниженню соціальної напруженості. Саме малий бізнес завдяки всім своїм перевагам здатний пом'якшити негативні наслідки важкої економічної ситуації, тому на тлі банкрутства і стагнації виробництва крупних підприємств малий бізнес займає особливе місце в системі антикризових заходів.

Серед суб'єктів малого бізнесу, які в найменшій мірі постраждали від кризи, знаходяться підприємства, що випускають недорогу продукцію масового попиту і надають недорогі послуги. Ті підприємства, які не мають великої заборгованості по кредитах і не потребують позикових засобів, і ті, яки випускають продукцію по держзамовленню, також мають непогані шанси пережити кризу.

В цілому, основний вплив кризи на малий бізнес базується на існуючих або можливих в майбутньому фінансових проблемах - відсутність оборотних коштів та неможливість отримання позик (особливо, під невисокі відсотки або без застави), дуже складне отримання позик на створення нового бізнесу, складнощі з отриманням позик від державних (комунальних) фондів підтримки малого бізнесу із-за недостатніх розмірів їх грошових активів, зниження споживчого попиту (як наслідок - зниження прибутку і рентабельності), вірогідність неплатежів від контрагентів, що приводить до відмови від звичних схем розрахунків, припинення роботи з деякими постачальниками і підрядчиками, що також відбивається на діяльності малих підприємств.

Все це викликано тим, що в умовах кризи і зростаючої невпевненості в перспективах майбутнього розвитку підприємства значно скоротили програми капіталовкладень, що проводяться на основі банківських кредитів. Одночасно зменшилися запити на отримання оборотних коштів, при різкому скороченні інвестиційних капіталовкладень. В умовах кризи, у всіх країнах відбулася зміна банківської кредитної політики по відношенню до всіх позичальників, включаючи і малий бізнес, в частини гарантійних зобов'язань, забезпечення кредитів і скорочення розміру кредитів. Таким чином, в більшості країн значно погіршали умови кредитування для підприємств сектора малого бізнесу.

Наслідки кризи виявляються в прагненні підприємницького співтовариства до мінімізації можливих ризиків, у зв'язку з песимістичними оцінками найближчих і середньострокових перспектив економічного розвитку (якщо «індекс оптимізму» у сфері малого бізнесу США у 1986 р. дорівнював 100 %, то у 2008 р. впав до 89,8 % , а в січні 2009 р. – до 85,2 %, що є найнижчим рівнем за останніх 35 років) [1]. Звуження споживчого ринку і скорочення об'єму продажів, разом із зменшенням ліквідності підприємств і вельми похмурими перспективами на майбутнє, створюють негативний вплив на сектор малого бізнесу. Крім того, як було сказано вище, положення малого підприємництва значною мірою визначається погіршенням умов доступу до короткострокового і довгострокового кредитування.

Кризові явища збільшують ризик припинення діяльності і навіть розпаду інфраструктури підтримки малих підприємств. При цьому продовжиться діяльність тільки тих організацій, які спеціалізуються на наданні малим підприємствам фінансових послуг, наприклад, мікро фінансових організацій, венчурних фондів, фондів прямих інвестицій. Не виключено, що підприємці нарощуватимуть залучення позикових засобів з нелегальних кредитних ринків, і перестануть користуватися кредитними послугами легального ринку кредитування, оскільки доступ до них буде обмежений.

Криза також може зумовити значне кількісне звуження малого бізнесу, тобто відхід з ринку (перш за все «в тінь») частини малих підприємств, вимушених тимчасово зменшити або повністю припинити свою легальну господарську діяльність. Або може привести до скорочення чисельності зайнятих працівників, зниженню об'ємів обороту і інвестицій в основний капітал на малих підприємствах.

Прийняття рішень направлених на збільшення фінансової підтримки малого підприємництва може стати суттєвою підтримкою з боку держави. Так, можна збільшити об'єми кредитування малого підприємництва по програмах державних банків, а також провести спеціальні конкурси з розміщення цільової частки державного бюджету в приватних банках, при цьому ці ресурси, у свою чергу, недержавні банки повинні будуть витратити на розширення кредитування малих підприємств.

Іншим дієвим заходом підтримки малих підприємств може стати створення нових і розширення діючих спеціалізованих некомерційних фінансових фондів інвестування у малий бізнес. Крім того, з метою вивільнення у малих підприємств додаткових фінансових засобів доцільно скоротити загальне податкове навантаження за рахунок зниження окремих податків. Скорочення витрат на сертифікацію, які є серйозним бар'єром для малого бізнесу, приведе до збільшення вільних обігових коштів підприємств, частина яких може бути направлена на інвестиції.

Крім того, необхідно продовжити роботу по усуненню адміністративних бар'єрів, що перешкоджають діяльності малих підприємств. Перш за все, потрібне подальше впорядкування принципів і регламентація порядку проведення перевірок малих підприємств, скорочення кількості контрольних і наглядових заходів, що проводяться відносно малого бізнесу.

Література

1. «Індекс оптимізму» розраховується Національною федерацією незалежного бізнесу США. У поточному десятилітті з 2001 р. він дорівнював 100%, а починаючи з 2006 р., у сфері малого бізнесу, він постійно опускається нижче 100%.

2. Гербер Э. Майкл "Малый бизнес: от иллюзий к успеху. Возвращение к мифу предпринимательства". – М.: Олимп-Бизнес, 2005. – 240 с.