Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент.
Пророчук
Н.Ю.
Науковий керівник: к.е.н., доцент Германчук
А.М.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Роль політичного маркетингу в політичній діяльності сучасного суспільства
Політичну діяльність у будь-якому суспільстві і за будь-якого політичного режиму спрямовано на завоювання та утримання контролю над ринком, але ринком специфічним — ринком влади. Боротьба за ринок влади за умов тоталітарних та диктаторських режимів здійснюється переважно силовими методами, аж до фізичного знищення супротивників.
Поняття
"політичний маркетинг" останнім часом часто застосовують стосовно
різних аспектів політики, особливо - коли мова йде про організацію виборчих
кампаній. Проте теоретичні проблеми політичного маркетингу не є достатньо
розробленими. Такий стан привів до того, що сам зміст поняття розмився. Це пов'язано
із складністю самого предмета вивчення.
Проблема
політичного маркетингу ще не набула у вітчизняній політологічній думці
відповідного осмислення та висвітлення і спеціальних монографічних праць
практично немає.
Метою роботи є уточнення та аналіз поняття “політичний маркетинг”, його функцій та технологій.
У демократичному суспільстві, коли діють
демократичні механізми й процедури формування трьох гілок влади і наявна
відповідна політична культура громадян, політична діяльність також є
суперництвом між різноманітними політичними силами за панування на ринку влади.
Застосування маркетингового підходу дає можливість забезпечити по-справжньому вільну конкуренцію на політичному ринку. Маркетинговий підхід у політиці реальність, а політичний маркетинг є комплексною теорією, яка активно розвивається й водночас є практикою для політичних організацій. Це ще раз підтверджує тезу: і політичний маркетинг, і виборчі кампанії - явище комплексне. Воно базується на досягненнях низки суміжних дисциплін [1].
Маркетингова орієнтація на виборців та створення політичного продукту з урахуванням потреб виборців є незаперечною концептуальною базою. При такому підході політики будуть враховувати потреби виборців, і внаслідок цього будуть відповідальними перед громадянами. Але існує інша думка щодо застосування політичного маркетингу в політичній сфері, яка базується на таких критичних аргументах, як послаблення політичної системи, посилення маніпулятивного впливу, який веде до зниження політичної культури та громадської активності [2].
Політичний ринок розглядається спеціалістами
за аналогією з господарчим ринком: так, наприклад, уряд відповідає на потреби
партій, рухів, груп тиску так само, як у економіці пропозиція відповідає на
попит. Відпрацьованими, випробуваними засобами встановлення рівноваги на
політичному ринку вважають такі: самостійність і незалежність політичних
суб’єктів, жоден з яких не володіє монопольним становищем на політичній сцені;
рівноправність політичних суб’єктів, що забезпечується детально розробленою
системою норм, які регулюють їхню діяльність і взаємовідносини; суспільна
система цінностей як підстава для досягнення консенсусу між політичними
суб’єктами тощо.
Політичний маркетинг передбачає такі
технології:
-
формування
й вивчення політичних потреб, політичного попиту на політичні дії та результати
таких дій;
-
відтворення
«політичного продукту» з урахуванням того, якою «ціною» він досягається;
-
творення
«нового» в політиці з урахуванням усіх форм витрат, у тому числі й політичних;
-
доведення
до об’єкта і суб’єкта політики розрахунків реальних політичних можливостей на
конкретному етапі;
- виготовлення та використання політичної реклами, політичної агітації, стимулювання політичних дій, активної політичної поведінки та ін.
Найважливішими функціями політичного
маркетингу вважають: вивчення реального уявлення людей про політика,
організацію чи ідею; визначення характеристик ідеального образу, що існує в
масовій свідомості, та якомога тісніше зближення цих двох образів; планування
та втілення в життя конкурентоспроможної програми дій, розрахованої на
розуміння та активну підтримку громадськістю політичного лідера, організації чи
ідеї.
Політичний маркетинг як складова виборчого
(електорального) маркетингу, виконує вужче завдання - допомогти політичним
партіям і кандидатам розробити, підготувати і провести ефективну виборчу
кампанію. Французький фахівець М. Бонгран вважає, що виборчий маркетинг - це
"сукупність технічних засобів, які мають на меті забезпечити тісніший
зв'язок кандидата з його потенційним електоратом, познайомити кандидата з
максимально більшою кількістю виборців і з кожним виборцем окремо, підкреслити
різницю між ним та його конкурентами і, використовуючи мінімум засобів, досягти
в ході кампанії оптимальної кількості голосів виборців, необхідної для
перемоги". Отже, метою електорального маркетингу є допомогти політичним
партіям і окремим кандидатам розробити концепцію ефективної виборчої кампанії
та втілити її на практиці [1].
Можна зробити висновок, що політичний
маркетинг пропонує учасникам політичного процесу свою філософію поведінки, своє
бачення ефективності дій на політичному ринку, в основі якого лежить
моделювання політичної поведінки.
Література
1.
Заславська О.О. Політичний маркетинг як основа організації виборчої
компанії / Заславська О.О. // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка.
Серія: Філософія. Політологія. – 2007. – Вип. 84 – 86. – С. 48-52.
2.
Лікарчук Н.В. Вплив політичного маркетингу на політичний процес: критичний
аналіз / Лікарчук Н.В. // Грані. – 2009. – №4 (66)– С. 127-131.