Бикова О.Р.
Науковий керівник – Раца О.Б.
Буковинська державна фінансова академія
Вплив менеджмент-ризиків в маркетинговій діяльності
У кожного підприємства при проведенні маркетингової діяльності є свої цілі,
досягнення яких ускладнюється наявністю тих або інших ризиків. Доцільно розділити
ризики на зовнішні і внутрішні, а потім усередині кожної з них виявляти і
оцінювати ризики по видах, тобто по джерелу (чиннику) їх генерування.
Наприклад, для першого етапу маркетингової діяльності куди входить і аналіз
ринкових можливостей розглянемо проведення маркетингових досліджень. Їх мета -
встановлення мотивацій і рівня попиту на товар.
Представниками наукової думки, які вперше розглядали проблему ризиків,
були: Є.Н.Тетенс, Ф.Найт, Р.Кантільон, А.Сміт, Дж.Мілль, Н.У.Сеніор. Вагомий
внесок у дослідженнях цієї проблеми внесено такими вченими-економістами, як В.
Варкалло, Я.Дангель, М.І.Фінлей, А.Маршалл, А.Пігу, Т.Бачкаї, Д.Мессен, Дж. М.
Кейнс. В останній час наукова проблематика ризиків отримала розвиток у наукових
розробках багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців: А.Т.Альгіна,
І.В.Алєксєєва, І.Т.Балабанова, С.В.Близнюка, Н.І.Машиної, Н.Ю. Подольчака,
А.О.Старостіної, С.К. Харічкова, Н.І. Чухрай, Д.А.Штефанича, О.Л.Устенка,
О.І.Ястремського та інших. Їх праці присвячені дослідженню сутності ризиків,
визначенню факторів і причин їх виникнення, класифікації ризиків,
характеристиці методів оцінки, виявленню шляхів та резервів зменшення ризиків
та управління ними(1).
Метою даної статті є виявити основні проблеми які призводять до виникнення
чисельної кількості ризиків, основні напрямки їх вирішення, та проводити
підприємством антиризикові програми з метою господарювання подальшої діяльності
підприємства. Важливо
не просто боятися ризиків у ринковій діяльності, а вчасно аналізувати причини
небажаного розвитку подій, враховувати попередній негативний досвід, постійно
коригувати систему оперативних дій з позицій максимізації результату.
Ризик-менеджмент - це система заходів щодо виявлення, оцінки, дій. Стратегія
ризик-менеджменту є сукупністю обраних підприємством управлінських заходів,
спрямованих на досягнення поставленої мети. Управління ризиком допомагає
сконцентрувати зусилля і ресурси на найоптимальніших варіантах рішення профілактики
та страхування ризиків(2).
Маркетингова діяльність
за своєю суттю спрямована на визначення, аналіз і урахування факторів, які
впливають на процеси виробництва продукції і її просування на ринку. В її
основі лежить детальний і об'єктивний аналіз ринку за обраними напрямками і
точна інтерпретація його результатів. Спираючись на результати роботи
маркетингових підрозділів керівництво підприємства приймає рішення про вибір
стратегії і тактики розвитку, планує виробничо-збутову і фінансову діяльність.
При цьому практично неможливо з повною достовірністю стверджувати, що виконано
аналіз всієї необхідної інформації, що враховані всі фактори, які чинять вплив
на розвиток кон'юнктури конкретних товарних ринків і економіки країни у цілому.
З іншого боку, реалізація маркетингових заходів проходить у ринковому
середовищі, стан якого безперервно змінюється під впливом множини
різноспрямованих факторів, які у своїй більшості є незалежними від дій
конкретного підприємства. З цих причин важливі маркетингові рішення приймаються
на основі неповної, неточної та суперечливої інформації, тобто в умовах ризику
і його необхідно належним чином оцінювати і враховувати. Однак відсутність єдиних поглядів на систему маркетингових ризиків
ускладнює їх аналіз, можливе як подвійне урахування ризику, так і не врахування
окремих його видів. І те й інше є неприйнятним, оскільки приводить, відповідно,
до переоцінки чи недооцінки ризику конкретних видів маркетингової діяльності і
не дозволяє розробити адекватну систему заходів, спрямованих на запобігання,
зниження чи компенсацію ризику. Загалом під ризиком у маркетингу слід розуміти
загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації
конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються
рекомендації маркетингу (4).
Отже, важливу роль у визначенні допустимого рівня ризику, прогнозуванні
імовірності настання ризикових подій та своєчасній нейтралізації їх негативних наслідків
відводиться ризик-менеджменту. Після досягнення поставленої мети кожна
стратегія перестає використовуватися, оскільки нові пріоритетні завдання
діяльності зумовлюють необхідність розробки нової стратегії. Основною
стратегічною метою управління ризиком можна визначити як завдання захисту
підприємства від несприятливого впливу факторів зовнішнього середовища, так і
завдання оптимізації внутрішнього середовища і т. ін.
Список використаних джерел
1.
Павленко
А. Ф., Войчак А. В Маркетинг Підручник — К. КНЕУ, 2009. — 246 с.
2.
Вітлінський В. Ризик у менеджменті. – К., 2010.
3.
Економічна енциклопедія.
Т.3. – К., 2002.
4.
Яновский А. Риски в деятельности предприятия //
Маркетинг. – 2009.