Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент

студентка 5 курсу Науменко О.В., к.т.н., доцент Фесун М.М.

Дніпропетровський університет економіки та права ім.. Альфреда Нобеля, Україна

АНАЛІЗ РИНКУ ВИСТАВКОВИХ ПОСЛУГ.

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ЗАГРОЗИ ГАЛУЗІ

Виставкова діяльність на території України є одним з основних і найбільш ефективних способів знаходження дилерів, партнерів та клієнтів. Вона сприяє розвитку міжнародної співпраці, допомагає експонентам вести успішну збутову діяльність а отже, сприяє поліпшенню економічної ситуації країни в цілому.

Виставка є ефективною платформою для обміну досвідом та демонстрації інновацій у тій чи іншій сфері. Вона відображає реальну ситуацію у галузі, котрій вона присвячена, адже на виставці збираються основні представники ринку.

Із загальної картини хотілося б виділити наступну проблему.

Найбільших складнощів зазнають регіональні виставки, адже крупні компанії зазвичай приймають участь лише у центральних виставках галузі. Важливою проблемою є також зниження ефективності регіональних виставок для „місцевих” експонентів.

Ця тема є актуальною для вирішення проблем, що постають на ринку виставкових послуг. Необхідно провести детальний аналіз основних показників виставкової діяльності та ємкості ринку.

Ціль дослідження: виявлення регіонів-лідерів виставкових послуг на території України, визначення ємкості ринку, основних проблем та способів їх вирішення.

Методи дослідження: аналіз вторинної інформації (статистичних даних).

Аналіз динаміки основних показників виставкової діяльності показав наступне:

1. Кількість суб’єктів виставкової діяльності в порівнянні з 2008 роком знизився на 14,6 %, що підкріплюється загальною тенденцією до зниження їх кількості від 2006 року [2]. Але, якщо дивитись ширше, то ми можемо побачити, що дані коливання повторюються і за спадом іде різке зростання. Тим паче економічна ситуація в країні поступово налагоджується, що створює благо- приємні умови зовнішнього середовища.

2. Зменшення кількості проведених виставкових заходів становить 8,3%

3. Загальна забудована площа організаторів виставок значно скоротилась, і становить лише 69 % із 100% можливих [3].

Наглядно ця динаміка представлена у вигляді діаграми.

Рис.1. Динаміка окремих показників діяльності і організаторів виставок та виставкових центрів ( у % порівнянні з попереднім роком) [1]

Аналіз розподілу виставок за регіонами показав, що незаперечним лідером є столиця України, м.Київ 388 виставкових заходів за 2009 рік. Наступними є Одеська область – 99 висиавок, і Дніпропетровська – 72 виставки за рік.

Аналізуючи дані Державного комітету статистики України, стосовно виставкової діяльності за 2009 рік, можна зробити наступні висновки:

По-перше: суб’єктів виставкової діяльності, в порівнянні з попередніми роками стало менше на 8 компаній. Через економічну кризу у 2009 році деяким виставковим компаніям довелось припинити своє існування. Хоча дані обставини створили сприятливе середовище для тих компаній, що залишилися, вивільніши простір для розвитку їх діяльності.

По-друге: загальна кількість учасників і відвідувачів має тенденцію до зниження, що вказує на зменшення популярності виставок як ефективної комунікаційної площадки між виробником і покупцем.

По-третє: проаналізовані дані підтверджують, що регіональні виставки є менш популярними, і загальна їх кількість, кількість експонентів і відвідувачів значно менша за центральні виставки галузей, що проводяться у Києві.

Відсутність якісних та масштабних виставок у регіонах негативно впливає на економічний стан регіону.

Проте, оптимістичним є те, виставковий ринок знову починає зростати і набирати обертів, виходячи із кризового стану, в якому він перебував у 2009 році. Адже у 2009 ринок виставкових послуг скоротився від 25 до 50% [2].

Для розвитку регіональних виставок пропоную наступні дії:

1. Популяризація виставок у регіонах, як засобу бути ближчим до споживачів. Забезпечення високого рівня відвідання регіональних виставок, для підвищення їх привабливості для експонентів.

2. При організації виставок, виставкові компанії мають виходити за рамки суто економічного інтересу. Це можна забезпечити шляхом створення спільних програм з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями. Як наслідок, регіональна галузева виставка стане заходом, що стимулює розвиток галузі, котрій вона присвячена, у тому регіоні, де вона проходить.

3. За рахунок PR інструментів провести репозиціонування виставки, як довгоочікуваної і необхідної для життєдіяльності міста / регіону події.

На мою думку, дані зміни можуть допомогти регіональним виставкам вийти на новий якісний рівень, а також підвищити значення виставок в порівнянні з іншими засобами комунікацій.

Література:

1. Виставкова діяльність в Україні: Статистичний бюлетень. Київ-2010 рік. // Державний комітет статистики України. – 2010. – ст. 7.

2. Офіційний сайт Держкомстату України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Офіційний сайт Виставкової федерації України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.expo.org.ua