Економічні науки / 6. Маркетинг і менеджмент

Бичкова Д.А., доц., к. е. н. Балдинюк А.Г.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Управління ризиком на підприємстві – невід’ємна складова сучасного менеджменту

Поняття ризику пов'язується з усвідомленням небезпеки, загрози, ненадійності, невизначеності, непевності, випадковості, збитку. На думку дослідників, термін «ризик» походить від латинського слова «resecum» — скеля або небезпека зіткнення з нею. Протягом тривалого часу поняття ризику не лише асоціювалося з багатозначними негативними проявами життєвих ситуацій, а й часто вживалося як їх синонім. В економічній літературі відомі численні спроби сформулювати теоретичні визначення поняття ризику.

У теорію управління ризиками значний внесок зробили такі зарубіжні та вітчизняні вчені: Б. Койлі, Б. Райзберг, В. Буянов [1], Т. Райс, Л. Севідж, А.В. Матвійчук [2], М. Фрідмен, Й. Шумпетер, А.Альгін, П. Верченко, В. Вітлінський, Т. Клебанова, С. Наконечний, М. Терський, Г. Чернова, О. Устенко, М. Хохлов, О. Ястремський та ін.. Але незважаючи на постійну працю вчених дане питання потребує подальшого вивчення.

Головна мета менеджменту - забезпечення ефективної та безперебійної діяльності підприємства, отримання бажаного рівня прибутку. Саме з цією метою потрібно приділяти належну увагу та вдосконалювати управління ризиком на підприємстві – ризик-менеджмент.

Управління ризиком ґрунтується на результатах оцінки ризику, техніко-технологічному, економічному потенціалах, а також на середовищі функціонування підприємства, діючій та прогнозованій нормативній базі господарювання.

Таким чином, можна стверджувати що управління ризиком – це система цілеспрямованих заходів, які передбачають виявлення, оцінку ризик-факторів, які негативно впливають на життєдіяльність підприємства, розробку механізмів протидії їх впливу.

Управління ризиком можна охарактеризувати як сукупність методів, прийомів і заходів, що дозволяють певною мірою прогнозувати настання ризикових подій і приймати заходи щодо виключення або зниження негативних наслідків настання таких подій. У зв’язку з цим доцільно виділити такі основні заходи, як ідентифікація окремих видів ризиків; оцінка широти та достовірності інформації, необхідної для визначення рівня ризиків; дослідження дії об’єктивних і суб’єктивних чинників, які впливають на рівень ризиків підприємства; вибір і використання методів оцінки ймовірності настання ризикованої події за окремим видами ризиків; визначення розміру можливих втрат при настанні ризикової події за окремим видами ризиків; визначення розміру можливих втрат при настанні ризикованої події за окремими видами ризиків; встановлення гранично допустимого рівня ризиків; визначення напрямів нейтралізації негативних наслідків; вибір і використання внутрішніх і зовнішніх механізмів нейтралізації; оцінка результативності нейтралізації й організації моніторингу ризиків підприємства.

Одним із найважливіших компонентів плану управління ризиками є безпосередня оцінка ризиків, що характеризує не тільки можливість несприятливого розвитку подій, але вплив ризикових подій на запланований результат діяльності й складність усунення наслідків ризикових ситуацій. При цьому необхідно враховувати оцінки ризиків у всіх планах і програмах підприємства.

Ефективне управління ризикостійкістю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є:

- інтегрованість із загальною системою управління підприємством, розгляд підприємства як єдиної соціально-економічної системи;

- комплексний характер формування управлінських рішень;

- орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства;

- варіативність та альтернативність підходів до розробки окремих управлінських рішень;

- високий динамізм управління;

- врахування взаємозв’язків управління ризикостійкістю в системі управління підприємством [2, c.72-73].

За викладеними принципами на підприємстві формують спеціальну політику управління ризиками, що передбачає оцінювання повноти та вірогідності інформації, необхідної для визначення рівня ризиків, а також вибору його методів для встановлення надійності його результатів.

Управління ризиками – це особлива сфера управлінської діяльності, що вимагає грунтовних знань у сфері аналізу господарської діяльності, методів оптимізації господарських рішень, страхової справи, психології і т.д. Основне завдання керівника в цій сфері – знайти варіант дій, що забезпечує оптимальне для даного проекту поєднання ризику і доходу, враховуючи той фактор, що чим прибутковішим є проект, тим вищою є ступінь ризику при його втіленні.

Конкретні методи і прийоми, які використовуються при прийнятті і реалізації рішень в умовах ризику, в значній мірі залежать від специфіки підприємницької діяльності, прийнятої стратегії досягнення поставлених цілей у певній ситуації.

Управління ризиками сьогодні — один з видів професійної діяльності, що динамічно розвивається. У штаті багатьох західних фірм є особлива посада — менеджер з ризику (ризик-менеджер), у чиї обов’язки входить забезпечення зниження усіх видів ризику. Ризик-менеджер поряд з відповідними фахівцями бере участь у прийнятті ризикованих рішень (наприклад, видача кредиту чи вибір об’єкту інвестування) і шукає способи того, як уникнути небажаних ризиків. Ці дії називаються системою управління ризиками.

Якісне управління ризиком підвищує шанси підприємницької фірми домогтися успіху в довгостроковій перспективі і зменшує небезпеку погіршення її фінансового стану.

У зв’язку з тим, що в ринковій економіці господарські ризики неминучі, перше правило в управлінні ризиком наголошує: “Не уникати ризику, а передбачати його, прагнучи знизити до можливо низького рівня”.

Менеджмент ризику – одна з найважливіших галузей сучасного управління, пов’язана із специфічною діяльністю менеджерів в умовах невизначеності, складного вибору варіантів управлінських дій. Причому чим вищий ризик, тим більший можливий прибуток.

Забезпечення стійкого розвитку, безперебійності, сталості, стабільності та збалансованості в умовах ризику є однією із найбільш значущих задач для будь-якого підприємництва і нерозривно пов’язана з головною метою підприємства – забезпечення добробуту його власників.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Буянов В.П., Кирсанов К.А., Михайлов Л.А. Управление рисками (рискология). – М.:Экзамен, 2002. – 384с.

2. Внукова Н.М., Смоляк В.А. Економічна оцінка ризику діяльності підприємств: проблеми теорії та практики / Харк. Нац.. екон. у-т. – Х.:ІНЖЕК, 2006. – 180 с.

3. Карпунцов М.В. Управління ризикостійкістю підприємства //Економіка та держава. – 2008. - №9.-С. 72-76.

4. Матвійчук А.В. Економічні ризики інвестиційній діяльності: Монографія.- Вінниця: УНІВЕРСУМ, 2005.-205 с.