Економіка /7. Облік та аудит

Коцеруба Н.В.

Київський національний торговельно – економічний університет, Україна

Організаційно-методичні засади внутрішньогосподарського обліку у системі антикризового управління підприємством роздрібної торгівлі

Ринкові відносини, що формуються у вітчизняній економіці, з одного боку, ініціюють розподіл облікової системи на зовнішню та внутрішню, а з іншого – обумовлюють необхідність їх інтеграції у єдину інформаційну систему управління. Одночасно саме ринкові процеси сприяють поширенню та підвищенню ролі внутрішньогосподарського обліку в умовах утворення притаманних ринку кризових загроз.

Ґрунтуючись на принципах адаптації до законодавчо врегульованих та регламентованих міжнародними і національними стандартами положень бухгалтерського обліку, внутрішньогосподарський облік створює власну інформаційну базу, яка поряд з бухгалтерською інформацією містить дані додаткових спостережень, планову, нормативну та аналітичну інформацію і дозволяє визначити причини та кількісно оцінити вплив кризових факторів на зміну результативних показників. Такий порядок побудови інформаційної бази внутрішньогосподарського обліку у даному досліджені обумовлено необхідністю інтегрування інформаційних функцій управління в єдину систему з метою забезпечення єдиного тлумачення результативних показників внутрішніми і зовнішніми користувачами. Отже, орієнтація внутрішньогосподарського обліку на забезпечення інформаційної підтримки антикризового управління має відповідне цілеспрямування і обумовлені цим завдання.

Логіка побудови внутрішньогосподарського обліку відповідно до концептуальних положень гармонізації облікових систем передбачає запровадження наступних етапів:

1. Визначення організаційних засад у внутрішньогосподарському обліку.

2. Формування системи визначень та показників бухгалтерського обліку, які будуть використані як базові у внутрішньогосподарському обліку: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), собівартість реалізованої продукції, інші операційні доходи і витрати, операційний прибуток, чистий прибуток, надходження, видатки, чистий рух коштів, активи, власний капітал, зобов’язання тощо.

3. Формування системи визначень та показників, які не співпадають з визначеннями і показниками бухгалтерського обліку або виходять за його межі: затрати, обсяг виробництва, повна собівартість, маржинальний дохід тощо.

4. Обґрунтування додаткових класифікаційних ознак, які не використовуються у бухгалтерському обліку.

5. Уточнення облікових принципів відображення стану та руху об’єктів внутрішньогосподарського обліку.

6. Розробка системи облікових номенклатур та кодування інформації внутрішньогосподарського обліку господарських операцій.

7. Побудова структури модульної обробки даних внутрішньогосподарського обліку в умовах застосування електронних інформаційних технологій.

Беручи до уваги принцип інтеграції для підприємств роздрібної торгівлі запропоновано організацію внутрішньогосподарського обліку, побудовану на основі деталізації бухгалтерської інформації за центрами відповідальності та передбачає залучення додаткових даних для оцінки кризових ризиків, що супроводжують операційну, інвестиційну та фінансову діяльність.

Інформаційне забезпечення внутрішньогосподарського обліку передбачає створення системи облікових показників та алгоритмів їх перетворення в аналітичні дані з метою оцінки та локалізації за центрами відповідальності внутрішніх кризових загроз. Формування системи визначень та показників доцільно розпочати з аналізу документів, що регламентують бухгалтерський облік в Україні.

Регулювання бухгалтерського обліку в підприємствах роздрібної торгівлі здійснюється відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” [1], положень (стандартів) бухгалтерського обліку [2-16], наказом Міністерства фінансів України “Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку та інструкції про його застосування” [17, 18], та інших наказів Міністерства фінансів України з регулювання бухгалтерського обліку, які стосуються обліку господарських операцій підприємств галузей національної економіки [19, 20].

Технологічно внутрішньогосподарський облік, так само як і бухгалтерський облік, поділяється на первинний, поточний та підсумковий етапи, які можна розглядати як три рівня доказовості прийняття управлінських рішень.

Треба зауважити, що формування фінансової звітності підприємства здійснюється шляхом узагальнення даних первинного та поточного бухгалтерського обліку у балансі, звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів та звіті про власний капітал. Внутрішньогосподарський облік, створюючи власні джерела інформації, використовує також дані бухгалтерського обліку, як звітні, так і поточні та первинні.

Приймаючи рішення стосовно формування системи визначень та показників бухгалтерського обліку, які будуть використані як базові у внутрішньогосподарському обліку, необхідно сформулювати принципові положення відбору інформації, виходячи з потреб антикризового управління.

Ґрунтовні методики оцінки фінансових ризиків на рівні підприємства передбачають використання інформації, що міститься переважно в балансі, звіті про фінансові результати та звіті про рух грошових коштів, – саме за даними цих звітів оцінюються ризики втрати платоспроможності, фінансової стійкості, банкрутства, ризики зниження рентабельності та уповільнення оборотності активів і капіталу, ризик зниження ефективності грошового потоку.

Ефективне антикризове управління ґрунтується на використанні інформації стосовно причин зміни показників фінансових звітів, які призвели до утворення кризових ситуацій і усунення яких є шляхом нормалізації фінансового стану підприємства. Виходячи зі сказаного, завданнями внутрішньогосподарського обліку у системі антикризового управління є локалізація кризових чинників, що стали причинами утворення ризикових ситуацій, за місцями їх виникнення – центрами відповідальності, створеними на базі структурних та функціональних підрозділів підприємства.

Так само і базові методики оцінки операційних ризиків передбачають застосування звітів про фінансові результати та про рух грошових коштів. Але, якщо оцінка оперативного ризику втрати достатності та ліквідності грошового потоку на рівні підприємства здійснюється за даними звіту про рух грошових коштів і не потребує залучення додаткової інформації, то для визначення операційного ризику зменшення (втрати) операційного або чистого прибутку підприємства роздрібної торгівлі необхідно створити додаткову базу даних, здійснивши поглиблену класифікацію затрат за ознакою їх залежності від обсягу реалізації товарів, виходячи зі специфіки діяльності кожного підприємства. Тільки після додаткової класифікації затрат можна оцінити ризики втрати чистого прибутку за методиками “CVP” або операційного важеля. Важливим для оцінки ризиків дебіторської та кредиторської заборгованості є поглиблена класифікація розрахунків за показниками якості і ступенем ризику втрати доходу за кожною класифікаційною групою дебіторської заборгованості та ступенем ризику втрати чистого прибутку за розрахунками з кредиторами. Подальша деталізація інформації в системі внутрішньогосподарського обліку передбачає її розподіл за центрами відповідальності.

Отже, можна визначити основну вимогу до формування інформаційної бази внутрішньогосподарського обліку: ґрунтуючись на даних фінансових звітів, внутрішньогосподарський облік залучає дані поточного та первинного бухгалтерського обліку нарівні з власною, притаманною тільки йому інформацією, деталізованою відповідно до потреб антикризового управління за створеними на базі структурних та функціональних підрозділів підприємства центрами відповідальності.

Список використаних джерел:

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України. Прийнятий 16.07.1999р. зі змінами і доповненнями //Відомості Верховної Ради України. – 1999. -№40.

2. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87.

3. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 2 “Баланс”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зі змінами і доповненнями.

4. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зі змінами і доповненнями.

5. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зі змінами і доповненнями.

6. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87, зі змінами і доповненнями.

7. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 7 “Основні засоби”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, зі змінами і доповненнями.

8. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 8 “Нематеріальні активи”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 16.10.1999 №242, зі змінами і доповненнями.

9. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 9 “Запаси”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зі змінами і доповненнями.

10. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 10 “Дебіторська заборгованість”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 8. 10.1999 №237, зі змінами і доповненнями.

11. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку – 11 “Зобов’язання”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зі змінами і доповненнями.

12. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 12 “Фінансові інвестиції”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, зі змінами і доповненнями.

13. План рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291.

14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291.

15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

16. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 №88.

17. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 14 “Оренда”, затверджене

Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, зі змінами і доповненнями.

18. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 15 “Дохід”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зі змінами і доповненнями.

19. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 16 “Витрати”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зі змінами і доповненнями.

20. Положення стандарт (бухгалтерського) обліку - 17 “Податок на прибуток”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353, зі змінами і доповненнями.