Кордюкова О.
М.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені М. І.
Туган-Барановського
Управлінський облік у сучасній
банківській діяльності
Як відомо,
однією зі складових розвитку кредитної системи є можливість отримання
керівництвом якісної інформації для прийняття управлінських рішень. Генерування
такої управлінської звітності є основним завданням системи управлінського
обліку. Варто зазначити, що становлення та розвиток управлінського обліку в
сучасних вітчизняних банках залишається усе ще маловивченою темою.
У працях Н.
Купчиної, Д. Славникова, О. Сіневича, Т. Головченка, В. Штовхача, М. Петрусевича, Н. Федоренка розкриваються
основні відмінності управлінської звітності від фінансової, податкової чи
статистичної. Разом з тим комплексного підходу у дослідженні проблеми
становлення та розвитку сучасного управлінського обліку у банківській
діяльності у цих працях немає.
Отже мета
данної роботи: дослідити сутність категорії «управлінський облік» стосовно
банківської діяльності, визначити елементи системи сучасного управлінського
обліку.
Варто
зазначити, що у чинній нормативно правовій базі України немає чіткого
визначення категорії «управлінський облік». У законі України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Украні» під управлінським обліком
розуміють «...систему обробки та
підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у
процесі управління підприємством» [1].
У Положенні
про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України зазначається, що «управлінський облік
ведеться банком для забезпечення внутрішніх потреб в інформації, виходячи зі
специфіки та особливостей діяльності й структури управління» [2].
У Методичиних
рекомендаціях до організації процесу формування формування управлінської
звітності в банках України зазначається: «Управлінський облік містить
сукупність принципів, методик і процедур збору, оброблення і формування
фінансової інформації про діяльність банку за об’єктами управління та складання
та складання звітності для забезпечення внутрішнього процесу прийняття
керівництвом банку управлінських рішень» [3].
Узагальнюючи
наведені вище визначення, під управлінським обліком можна розуміти систему
інформаційної підтримки, завдяки якій керівництво банку може приймати
оперативні та стратегічні управлінські рішення.
Система
управлінського обліку складається з таких елементів:
·
ризик-менеджмент;
·
прибутковість;
·
планування;
·
фінансовий стан,що містить визначення активів і зобов’язань за звітними сегментами.
1.
Ризик-менеджмент у банківській діяльності включає управління двома групами
ризиків – фінансовими та функціональними.
До фінансових
ризиків відносять: кредитний, операційно-технологічний, ринковий, валютний,
ризик ліквідності та процентний ризик.
До функціональних
ризиків відносяться: юридичний, стратегічний, ризик репутації.
Вітчізняні
банки застосовують декілька методів для аналізу вказаних вище ризиків:
статистичний, експертний, аналітичний, метод аналогій і комбінований. Найбільшу
ефективність, завдяки синергетичній складовій, прдемонстрував комбінований
метод.
2.
Під прибутковістю розуміється механізм визначення фінансового результату, а
також показники спреда, маржі, ROE (прибутковість капіталу), ROA
(прибутковість активів) тощо.
3.
Планування – наступний елемент управлінського обліку – у свою чергу
поділяється на стратегічне та фінансове (бюджетування).
Під
стратегічним плануванням розуміється процес визначення основних цілей і
стратегії діяльності банку в умовах відповідного ринку.
Бюджет, у
свою чергу, – це виражена в цифрах стратегія банку. Найбільше поширення у
практиці вітчизняних банків одержали такі два методи бюджетування:
· бюджетування збільшенням
від досягнутого. Цей метод передбачає складання бюджету на основі фактичних
результатів, досягнутих у попередньому плановому періоді;
· бюджетування з «нуля».
Цей метод передбачає складання бюджетів без обліку показників попередніх
періодів.
4.
Фінансовий стан банку – останній елемент управлінського обліку.
Із усього вищесказанного можна зробити висновок, що ефективний
управлінський облік дає змогу одержати інформацію, необхідну для визначення
пріорітетів у діяльності банку і планування подальшої роботи, надає базу для
оцінки можливостей, що відкриваються, і створює механізми контролю за
виконанням прийнятих рішень.
Завданням управлінського обліку є забезпечення керівництва в оперативному
режимі інформацією про ризики, прибутковість і фінансовий стан звітних
сегментів банку.
Результатом впровадження ефективної системи управлінського обліку є
зменшення банківських ризиків, оптимізація продуктового ряду, підвищення
прибутковості та конкурентноспроможності банку.
Список використаної літератури:
1.
Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні:
Закон України прийнятий ВРУ 16.07.1999 р. № 996-XIV // ВВР 1999, N40, с. 365, з наступними змінами і доповненнями.
2.
Положення про організацію бухгалтерського обліку та
звітності в банках України: Затверджено постановою Правління НБУ від
30.12.1998р. №566.
3.
Методичні рекомендації до організації процесу формування
управлінської звітності в банках України: Схвалено постановою Правління НБУ від
06.09.2007р. №324.